Ухвала суду № 62318027, 27.10.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/19523/16-к

Провадження 1-кс/522/19199/16

У Х В А Л А

27 жовтня 2016 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Констатиновій Х.Ф., за участю прокурора Верцімага М. О., захисника ОСОБА_1., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Південного регіону України полковник юстиції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РФ, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого директором комерційного державного підприємства «Науково-виробниче обєднання «Павлоградський хімічний завод», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не засудженого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно клопотання прокурора, військовою прокуратурою Південного регіону України розслідується кримінальне провадження № 42016040010000006 від 11.01.2016 за підозрою директора комерційного державне підприємство «Науково-виробниче обєднання «Павлоградський хімічний завод» ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України та за фактом вчинення службовими особами вказаного підприємства кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

Як зазначає прокурор, державне підприємство «Науково-виробниче обєднання «Павлоградський хімічний завод» (далі ДП «НВО «ПХЗ») засноване на державній власності та належить до сфери управління Державного космічного агентства України центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державної політики у сфері космічної діяльності.

Відповідно до отриманих ліцензій від 30.10.2001 серії АА № 123396, 18.10.2005 серії АА № 487994, 22.05.2006 серії АА № 020905, 12.02.2008 серії АВ № 020923 та сертифікатів відповідності, ДП «НВО «ПХЗ» допущена до постійного виробництва і застосування вибухових матеріалів промислового призначення та є одним із монополістів в України у цій галузі.

Відповідно до п.п. 2.2., 3.1., 3.2. Статуту ДП «НВО «ПХЗ», затвердженого наказом Голови Державного космічного агентства України від 24.12.2012 № 482 (далі Статут) предметом діяльності ДП «НВО «ПХЗ» як юридичної особи, окрім іншого, є виробництво вибухових речовин та оптова торгівля ними, що здійснюється відповідно до законодавства та цього Статуту.

Пунктом 6.1. Статуту передбачено, що ДП «НВО «ПХЗ» має право реалізовувати свою продукцію, послуги, залишки від виробництва за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а у випадках, передбачених законодавством, - за фіксованими державними цінами; обирати предмет договору, визначати зобовязання, будь-які інші умови господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству.

09.10.2003 року наказом генерального директора ДП «НВО «ПХЗ» № 1095 ОСОБА_2 призначено на посаду директора комерційного ДП «НВО «ПХЗ».

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен громадянин зобовязаний неухильно додержуватись Конституції та законів України.

Згідно п.п. 1.5, 1.6 посадової інструкції № 1092 (далі Інструкція № 1092), затвердженої 02.11.2009 генеральним директором ДП «НВО «ПХЗ», директор комерційний у своїй роботі керується діючим законодавством України, постановами Кабінету Міністрів України, Статутом, Інструкцією № 1092, правилами торгівлі та іншою нормативною документацією, а також має знати законодавчі і нормативні правові акти України та ДП «НВО «ПХЗ», які визначають напрямок розвитку відповідної галузі і фінансово-економічної діяльності підприємства, ринкові методи господарського та фінансового менеджменту підприємства, організацію матеріально-технічного забезпечення, транспортного обслуговування і збут продукції, порядок укладання господарських договорів.

Відповідно до п.п. 2.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.8, 2.2.9, 2.2.14 - 2.2.22, 2.2.25, 2.2.30 Інструкції № 1092 директор комерційний ДП «НВО «ПХЗ» зобовязаний організовувати контроль за своєчасним виконанням договірних зобовязань по реалізації продукції, виконанню робіт, наданню послуг, у тому числі щодо оплати у відповідності до умов, передбачених договорами; організовувати контроль за своєчасним прийняттям заходів до споживачів за несвоєчасне виконання договірних зобовязань в частині оплати за реалізовану продукцію, виконані роботи, надані послуги; здійснювати керівництво господарською діяльністю ДП «НВО «ПХЗ» в області матеріально-технічного забезпечення, заготівлі і зберігання сировини, збуту продукції на ринку і по договорам поставки, транспортного і адміністративно-господарського обслуговування, забезпечувати ефективне використання матеріальних ресурсів, зниження їх втрат, прискорювати оборот грошових коштів; керувати розробкою заходів по ресурсозбереженню і комплексному використанню матеріальних ресурсів, удосконаленню нормованого розходу сировини, матеріалів, обороту грошових коштів і запасів матеріальних цінностей, збільшенню ефективності виробництва, попередженням виникнення і ліквідації понаднормованих запасів товарно-матеріальних цінностей, а також перерозходу матеріальних ресурсів; забезпечувати контроль за виконання заказів, договірних зобовязань в установлені строки, по обєму реалізації продукції, номенклатурі, комплектності і якості, за станом запасів готової продукції на складах; приймати міри по забезпеченню своєчасного надходження грошових коштів за реалізовану продукцію; забезпечувати дотримання законності у своїй діяльності і діяльності підлеглих підрозділів; приймати участь в розробці маркетингової політики підприємства на основі аналізу споживчих властивостей виробничої продукції і прогнозованого споживчого попиту та ринкової конюнктури; приймати участь в розроблені коротко-, середньо- та довгострокових стратегій маркетингової діяльності; приймати міри для максимально швидкого та ефективного збуту нової продукції або продукції, виробленої із застосуванням нової технології, готувати прогноз обєму продажу по кожному виду продукції; забезпечувати безперебійний рух товарів від виробника до споживача з метою отримання максимального прибутку; визначати стратегію і тактику збуту продукції; організовувати роботу по аналізу ефективності використання каналів збуту, найбільш ефективні форми і методи реалізації продукції, послуг посередників; здійснювати контроль за організацією збуту продукції підприємства у відповідності з плановими завданнями і укладеними договорами, своєчасною її відправлення споживачам у встановлених обємах реалізації; забезпечувати наявність прибутку від реалізації товарної продукції; виступає від імені підприємства і зобовязаний діяти в інтересах підприємства, добросовісно та розумно, не перевищувати повноваження, визначені довіреністю; приймати міри по своєчасному укладанню господарських договорів з постачальниками та споживачами, розширенню господарських звязків, забезпечувати виконання договірних зобовязань по поставці продукції (по кількості, номенклатурі, асортименту, якості, строкам та іншим умовам поставки)

Крім того, директор комерційний ДП «НВО «ПХЗ» несе відповідальність за організацію контролю за своєчасним виконанням договірних зобовязань по реалізації продукції, виконанню робіт, наданню послуг, у тому числі щодо оплати у відповідності до умов, передбачених договорами; організацію контролю за своєчасним прийняття заходів до споживачів за несвоєчасне виконання договірних зобовязань в частині оплати за реалізовану продукцію, виконані роботи, надані послуги; якісне та своєчасне виконання обовязків, покладених на нього посадовою інструкцією; своєчасне матеріально-технічне забезпечення підприємства, реалізацію готової продукції, контроль за ефективним використанням матеріальних ресурсів; технічно грамотні та економічно обґрунтовані договори з іншими організаціями; результати адміністративно-господарської діяльності підприємства; організацію збуту продукції, що випускається, по укладеним договорам; забезпечення виконання договірних зобовязань; спричинення матеріальних збитків підприємству своєю неправильною або несвоєчасною діяльністю; прийняття до виконання незаконно оформлених документів (п.п. 4.1, 4.1.1, 4.1.5, 4.1.6, 4.1.9, 4.1.11, 4.1.12, 4.1.24, 4.1.29).

Згідно п. 1 Примітки до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином ОСОБА_2, як директор комерційний ДП «НВО «ПХЗ», тобто особа, яка постійно обіймає на державному підприємстві посаду, повязану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, є службовою особою.

Проте, директор комерційний ДП «НВО «ПХЗ» ОСОБА_2, як службова особа, діючи на порушення наведених вимог закону, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, за попередньою змовою групою осіб, став на шлях злочинної діяльності, яка виразилась у тому, що він, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, організував реалізацію упродовж 2015 року вибухових матеріалів виробництва ДП «НВО «ПХЗ» кінцевим споживачам (гірничо-збагачувальним комбінатам) через посередницьке комерційне підприємство, у якого відсутні дозвільні документи на поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, одержавши за це неправомірну вигоду для себе та інших осіб, яка складалась у позитивній різниці ціни продажу ДП «НВО «ПХЗ» вибухових матеріалів юридичній особі посереднику та ціною їх продажу кінцевим споживачам.

До реалізації задуманого, ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, залучив невстановлених на цей час службових осіб ДП «НВО «ПХЗ» та ТОВ «НВП «Зоря», з якими заздалегідь, тобто до початку злочину, домовився про його спільне вчинення.

Так, упродовж 2015 року, відповідно до внутрішньо-розпорядчих документів, кінцевими споживачами продукції - ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», підприємства з іноземними інвестиціями у формі ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» проводились внутрішні конкурси з відбору постачальників вибухових матеріалів, у яких брали участь ДП «НВО «ПХЗ», а також юридична особа посередник ТОВ «НВП «Зоря», яка не мала дозволу на поводження з вибуховими речовинами.

З метою створення умов для укладення кінцевими споживачами договорів на постачання вибухових матеріалів із зазначеною посередницькою структурою, ОСОБА_2, діючи у межах домовленості з невстановленими на цей час службовими особами ДП «НВО «ПХЗ» та ТОВ «НВП «Зоря», подавав для участі в конкурсному відборі комерційні пропозиції щодо продажу вибухових матеріалів із зазначенням ціни, вищої ніж пропонували ТОВ «НВП «Зоря». При надходженні до ДП «НВО «ПХЗ» пропозицій кінцевих споживачів (ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», підприємства з іноземними інвестиціями у формі ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат») щодо укладення договорів постачання вибухових матеріалів безпосередньо з підприємством, ОСОБА_2, діючи з тією ж метою, у межах домовленості з невстановленими на цей час службовими особами ДП «НВО «ПХЗ» та ТОВ «НВП «Зоря», відмовлявся від участі у конкурсі на користь останніх або відмовляв в укладенні прямих контрактів, пропонуючи натомість укласти такі договори з «дилером» підприємства в особі ТОВ «НВП «Зоря».

За таких обставин, кінцеві споживачі для забезпечення власної господарської діяльності були змушені укладати договори на постачання вибухових матеріалів виробництва ДП «НВО «ПХЗ» не безпосередньо з їх виробником, а з посередницькою структурою ТОВ «НВП «Зоря».

У той же період, продовжуючи реалізацію злочинного наміру, ОСОБА_2, зловживаючи службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою із невстановленими на цей час службових осіб ДП «НВО «ПХЗ» та ТОВ «НВП «Зоря», з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, уклав договори про поставку вибухових матеріалів з останніми (№ 900-147215 від 23.06.2015, № 901-147415 від 23.06.2015, № 1117-158015 від 17.08.2015).

У подальшому, після придбання на підставі перелічених договорів поставки у ДП «НВО «ПХЗ» вибухових матеріалів, невстановлені на цей час службові особи ТОВ «НВП «Зоря», діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_2 та невстановленими на цей час службовими особами ДП «НВО «ПХЗ», реалізовували зазначене майно кінцевим споживачам (ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», підприємства з іноземними інвестиціями у формі ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат») за значно вищою ціною, ніж вартість придбання у виробника. Одержану таким чином неправомірну вигоду у вигляді позитивної різниці між ціною постачання вибухових матеріалів виробником посереднику та ціною відпуску цієї ж продукції від посередника кінцевим споживачам, ОСОБА_2 та невстановлені на цей час службові особи ДП «НВО «ПХЗ», а також інші невстановлені на цей час службові особи ТОВ «НВП «Зоря» розподіляли між собою.

Зокрема, придбані упродовж 2015 року у ДП «НВО «ПХЗ» на підставі договорів поставки № 900-147215 від 23.06.2015, № 901-147415 від 23.06.2015, № 1117-158015 від 17.08.2015 вибухові матеріалів на загальну суму 20,1 млн. грн. невстановлені на цей час службові особи ТОВ «НВП «Зоря» реалізували на користь кінцевих споживачів ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», підприємства з іноземними інвестиціями у формі ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» за 29,9 млн. грн., одержавши неправомірну вигоду в сумі 9,8 млн. грн., що спричинило тяжкі наслідки у виді економічних збитків ДП «НВО «ПХЗ» на вказану суму, яка більш ніж у двісті пятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент учинення злочину

За викладених обставин, директор комерційний ДП «НВО «ПХЗ» ОСОБА_2, підозрюється у тому, що він як службова особа, упродовж 2015 року, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з невстановленими на цей час службовими особами ДП «НВО «ПХЗ» та ТОВ «НВП «Зоря», умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, яке виявилось в організації постачання продукції ДП «НВО «ПХЗ» - вибухових матеріалів промислового призначення кінцевим споживачам (ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», підприємства з іноземними інвестиціями у формі ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат») через посередницьку комерційну структуру ТОВ «НВП «Зоря», унаслідок чого одержав для себе та інших осіб неправомірну вигоду на загальну суму 9,8 млн. грн. у вигляді позитивної різниці між ціною постачання вибухових матеріалів виробником на користь посередника та ціною відпуску цієї ж продукції посередником на користь кінцевих споживачів, що спричинило тяжкі наслідки у виді економічних збитків ДП «НВО «ПХЗ» на вказану суму, яка більш ніж у двісті пятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент учинення злочину, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Поряд із цим, упродовж 2015 року директор комерційний ДП «НВО «ПХЗ» ОСОБА_2 уклав договори про поставку вибухових матеріалів та додаткові угоди до них з ТОВ «НВП «Зоря» (№ 900-147215 від 23.06.2015, № 901-147415 від 23.06.2015 та № 1117-158015 від 17.08.2015).

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власника, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно положень ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є: постачання товарів, місце постачання, яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, господарські операції з реалізації та, відповідно, придбання вибухових матеріалів (речовин), які було здійснено ДП «НВО «ПХЗ», як Продавцем, та ТОВ «НВП «Зоря», як Покупцем, упродовж 2015 року, є відносинами, що виникають у процесі поводження з вибуховими матеріалами, та підпадають під регулювання Закону України «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» (далі Закон) поводження з вибуховими матеріалами діяльність, пов'язана з розробленням, виробництвом, випробуванням, придбанням, перевезенням, зберіганням, обліком, реалізацією, знищенням вибухових матеріалів, розробленням і виготовленням обладнання, засобів механізації, пристроїв та апаратури для вибухових робіт, ввезенням, вивезенням і транзитом через територію України вибухових матеріалів, обладнання і технологій для їх виготовлення, проведенням вибухових робіт».

При цьому, положеннями ст. 8 Закону передбачено, що виробництво, зберігання, перевезення, реалізація вибухових матеріалів та проведення вибухових робіт провадяться суб'єктами господарювання, які мають відповідний дозвіл або ліцензію.

Відповідно до ст. 11 Закону придбання вибухових матеріалів здійснюється за дозволом відповідного територіального органу Національної поліції. Порядок видачі дозволу на придбання вибухових матеріалів визначається Міністерством внутрішніх справ України. Строк дії дозволу на придбання вибухових матеріалів становить шість місяців з дня його видачі .

У свою чергу, на виконання вимог ч. 2 ст. 11 Закону МВС України розроблено Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовою чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами не смертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затверджену наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 (далі Інструкція), якою визначено порядок видачі дозволу на придбання вибухових матеріалів.

Положення п. 14.3 Інструкції встановлюють, що підприємство не має права передавати (продавати) вибухові матеріали іншому підприємству за відсутності в останнього дозволу на придбання вибухових матеріалів, виданого органами внутрішніх справ.

Натомість, директор комерційний ДП «НВО «ПХЗ» ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з невстановленими на цей час службовими особами ДП «НВО «ПХЗ» та ТОВ «НВП «Зоря», на порушення наведених вимог закону, умисно, упродовж 2015 року, за відсутності у вказаної юридичної особи дозволів на придбання вибухових матеріалів, тобто без передбаченого законом дозволу, організував від імені ДП «НВО «ПХЗ» збут вибухових матеріалів аммоніту №6ЖВ у кількості не менше 120 тонн, аммоніту №6ЖВ (порошку) у кількості не менше 64 тонн, грамоніту 79/21 у кількості не менше 690 тонн та від імені ТОВ «НВП «Зоря» - придбання зазначених вибухових матеріалів.

У той же період, після придбання зазначеної продукції у ДП «НВО «ПХЗ», невстановлені на цей час службові особи ТОВ «НВП «Зоря», діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_2 та невстановленими на цей час службовими особами ДП «НВО «ПХЗ», без передбаченого законом дозволу, вчинили збут указаних вибухових матеріалів кінцевим споживачам продукції підприємствам гірничодобувної галузі ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», Підприємству з іноземними інвестиціями у формі ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат».

За викладених обставин, директор комерційний ДП «НВО «ПХЗ» ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні за попередньою змовою групою осіб спільно з невстановленими на цей час службовими особами ДП «НВО «ПХЗ», а також з невстановленими на цей час службовими особами ТОВ «НВП «Зоря» у період 2015 року незаконного поводження з вибуховими речовинами (матеріалами), а саме: у збуті без передбаченого законом дозволу від імені ДП «НВО «ПХЗ» на користь ТОВ «НВП «Зоря» вибухових речовин аммоніту №6ЖВ у кількості не менше 120 тонн, аммоніту №6ЖВ (порошку) у кількості не менше 64 тонн, грамоніту 79/21 у кількості не менше 690 тонн; у придбанні без передбаченого законом дозволу ТОВ «НВП «Зоря» вибухових речовин аммоніту №6ЖВ у кількості не менше 120 тонн, аммоніту №6ЖВ (порошку) у кількості не менше 64 тонн, грамоніту 79/21 у кількості не менше 690 тонн; у збуті без передбаченого законом дозволу від імені ТОВ «НВП «Зоря» вибухових матеріалів аммоніту №6ЖВ у кількості не менше 120 тонн, аммоніту №6ЖВ (порошку) у кількості не менше 64 тонн, грамоніту 79/21 у кількості не менше 690 тонн на користь підприємств гірничодобувної галузі ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат», тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 263 КК України незаконне поводження з вибуховими речовинами, яке виявилось у придбанні та збуті вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, вчинених за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

Як зазначає прокурор, підозрюваний ОСОБА_2 вчинив злочини серед яких є тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від пятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підозра ОСОБА_2 обґрунтовується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами в їх сукупності, зокрема:

-рапортом про виявлення кримінального правопорушення прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України від 02.07.2016;

-аудиторським звітом № 01-10 від 21.09.2016 про результати проведення планового внутрішнього фінансового аудиту діяльності державного підприємства «Науково виробниче обєднання «Павлоградський хімічний завод» за період з 01.01.2013 по 31.12.2015;

-повідомленнями Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України;

-речовими доказами документами, предметами та речами, вилученими під час проведення 11.08.2016 обшуків на ДП «НВО «ПХЗ» та інших субєктів господарської діяльності, які підтверджують протиправну діяльність особи щодо здійснення незаконного збуту та придбання субєктами господарської діяльності вибухових матеріалів;

-іншими матеріалами досудового розслідування.

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, серед яких є тяжкий злочин, та санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років, на думку прокурора достатньо підстав вважати, що він з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

З матеріалів досудового розслідування та обставин провадження вбачається, що ОСОБА_2 вчинив вищевказані злочини за попередньою змовою групою осіб спільно із службовими особами ДП «НВО «ПХЗ» та ТОВ «НВП «Зоря».

На теперішній час ОСОБА_2, продовжує перебувати на посаді директора комерційного ДП «НВО «ПХЗ» має доступ до документів і речей підприємства, та може незаконно, через вищевказаних службових осіб, шляхом погроз та/або надання їм незаконних вказівок, знищити, сховати, спотворити чи підробити документи та речі, повязані з укладанням ДП «НВО «ПХЗ» з ТОВ «НВП «Зоря» договорів поставки вибухових матеріалів кінцевим споживачам продукції, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, впливати на свідків, експертів та інших учасників кримінального провадження, шляхом зміни показів на свою користь, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у тому числі повязане з наданням неправомірної вигоди працівникам правоохоронних органів та суддів з метою уникнення від кримінальної відповідальності, що ускладнить та негативно вплине на повноту, об'єктивність, всебічність та неупередженість здійснення досудового розслідування.

Як зазначає прокурор, у досудового слідства є достатні дані вважати щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_2 інших більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.

Враховуючи, те що ОСОБА_2 вчинив, серед інших, тяжкий злочин, з урахуванням його майнового стану, а також встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 покладених на нього обовязків, враховуючи суму нанесених ДП «НВО «ПХЗ» збитків його злочинними діями в розмірі 9,8 млн. грн., та те, що вчинені ним кримінальні правопорушення створили в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва у системі центральних органів виконавчої влади, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі, застава у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати не здатна забезпечити виконання підозрюваним своїх обовязків, а тому на думку прокурора відносно ОСОБА_2 слід призначити заставу у розмірі, що перевищує 80 мінімальних заробітних плат, у розмірі не менше 7300 мінімальних заробітних плат та у разі внесення застави визначити необхідність виконання ОСОБА_2 обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з Дніпропетровської області м. Павлограда без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинених ним кримінальних правопорушень; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, у звязку із чим, прокурор звернувся до слідчого судді з відповідним клопотанням та просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням розміру застави у розмірі не менше 7300 мінімальних заробітних плат, та визначити необхідність виконання підозрюваним ОСОБА_2 у разі внесення застави наступних обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з м. Павлограда Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинених ним кримінальних правопорушень; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Враховуючи, те що ОСОБА_2 вчинив, серед інших, тяжкий злочин, з урахуванням його майнового стану, а також встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 покладених на нього обовязків, враховуючи суму нанесених ДП «НВО «ПХЗ» збитків його злочинними діями в розмірі 9,8 млн. грн., та те, що вчинені ним кримінальні правопорушення створили в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва у системі центральних органів виконавчої влади, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі, застава у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати не здатна забезпечити виконання підозрюваним своїх обовязків, а тому на думку прокурора відносно ОСОБА_2 слід призначити заставу у розмірі, що перевищує 80 мінімальних заробітних плат, у розмірі не менше 7300 мінімальних заробітних плат та у разі внесення застави визначити необхідність виконання ОСОБА_2 обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з Дніпропетровської області м. Павлограда без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинених ним кримінальних правопорушень; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, у звязку із чим, прокурор звернувся до слідчого судді з відповідним клопотанням та просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням розміру застави у розмірі не менше 7 300 мінімальних заробітних плат, та визначити необхідність виконання підозрюваним ОСОБА_2 у разі внесення застави наступних обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з м. Павлограда Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинених ним кримінальних правопорушень; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на те, що військовою прокуратурою Південного регіону України не може проводитись досудове розслідування за даним кримінальним провадження, та військова прокуратура не могла звертатись з клопотанням про обрання запобіжного заходу, оскільки дане кримінальне провадження повинне розслідувати НАБУ. Також, захисник зазначив, що підозра, про яку повідомлено ОСОБА_2 є необґрунтованою, оскільки заснована на припущеннях. Ризики, зазначені прокурором, є не обґрунтованими, оскільки не зазначено, яку саме документи, може спотворити ОСОБА_2 та на яких саме свідків він може впливати. При вирішення питання захисник просив врахувати, що ОСОБА_2 раніше не засуджений, та сума застави, які просить встановити прокурор є надмірно великою, оскільки останній неспроможний її внести.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, зазначивши, що підозра є необґрунтованою.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання прокурора, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд не вбачає підстав для визнання наявності порушень прав ОСОБА_2, так як ОСОБА_2 був доставлений до суду на підставі ухвали слідчого судді, проте суд не зміг розглянути клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, так як адвокат заявив відвід слідчому судді, після розгляду якого суд продовжив розгляд клопотання прокурора, при цьому строк за тримання підозрюваного не перевищив 72 годин з моменту затримання.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обовязково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановив відсутність в клопотанні прокурора доказів, які свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_2 більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.

Одна лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Можливість призначення підозрюваному, у разі визнання його винним, покарання у вигляді позбавлення волі, а також дані про особу підозрюваного, свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного є запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Однак слід зазначити, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри підтверджується наступними зібраними під час досудового слідства доказами:

-рапортом про виявлення кримінального правопорушення прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України від 02.07.2016;

-аудиторським звітом № 01-10 від 21.09.2016 про результати проведення планового внутрішнього фінансового аудиту діяльності державного підприємства «Науково виробниче обєднання «Павлоградський хімічний завод» за період з 01.01.2013 по 31.12.2015;

-повідомленнями Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України;

-речовими доказами документами, предметами та речами, вилученими під час проведення 11.08.2016 обшуків на ДП «НВО «ПХЗ» та інших субєктів господарської діяльності, які підтверджують протиправну діяльність особи щодо здійснення незаконного збуту та придбання субєктами господарської діяльності вибухових матеріалів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбаченічастиною пятоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, зважаючи на те, що підозрюваний раніше не судимий, зважаючи на вік та стан здоровя підозрюваного, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді застави зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_2

При цьому, враховуючи зазначені підстави, вважаю, що тільки застава у межах, зазначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_2 покладених на нього обовязків, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, з огляду на його майновий стан та посаду, яку він займає, зважаючи на те, що інкримінований йому злочин повязаний із займаною посадою, враховуючи дані органу досудового слідства про наявність збитків, спричинених інкримінованим ОСОБА_2 злочином та зважаючи на їх розмір, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі, який перевищує 80 (вісімдесят) розмірів мінімальних заробітних плат, а саме у розмірі 300 (трьохсот) розмірів мінімальних заробітних плат, тобто 413 400 (чотириста тринадцять тисяч чотириста) гривень.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України, у розмірі 300 (трьохсот) розмірів мінімальних заробітних плат, тобто 413 400 (чотириста тринадцять тисяч чотириста) гривень.

Підозрюваний не пізніше пяти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобовязаний вести кошти на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_2 провадження по справі № 1-кс/522/19199/16, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, провадження по справі № 1«кс»/522/19199/16.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обовязки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду у розумні строки;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, а саме з м. Павлограда, Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинених ним кримінальних правопорушень;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Розяснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обовязків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді обчислюється з моменту оголошення ухвали слідчого судді, тобто з 27.10.2016 року з 19:30 годин.

Строк дії обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного. відповідно до даної ухвали слідчого судді, припиняє свою дію 26.12.2016 року.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: В.В. Іванов

27.10.2016