Ухвала суду № 62317938, 25.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 р. Справа № 876/7408/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Шинкар Т.І., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Юзва Назарій Богданович про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2015 року позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ в Сихівському районі), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Юзва Назарій Богданович, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.11.2015 року № 0000891702.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що внаслідок розірвання 21.09.2013 року договорів дарування, укладених 10.06.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, ОСОБА_3 є власником повернутого йому подарованого майна на підставі свідоцтва про право власності, виданого Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 23.05.2011 року на таке майно, відтак положення ст.172 Податкового кодексу України до правовідносин, що виникли в результаті розірвання 21.09.2013 року договорів дарування нежитлових будівель, укладених 10.06.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та посвідчених приватним нотаріусом Юзвою Н.Б. за реєстровими №1567 та 1569 відповідачем застосовано неправомірно.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 09.11.2015 року №0000891702.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ДПІ в Сихівському районі оскаржила її в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10 червня 2013 року за реєстровим №1569 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. було посвідчено Договір дарування нежитлової будівлі, за яким ОСОБА_3 (Дарувальник) передав безоплатно у власність ОСОБА_1 (Обдаровувана), а ОСОБА_1 прийняла у дарунок нежитлову будівлю під літ. «Ф-3» - адміністративно-побутовий корпус, загальною площею 954,2 кв.м.

21 вересня 2013 року за реєстровим №2847 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. було посвідчено Договір про розірвання вказаного Договору дарування нежитлової будівлі, за яким ОСОБА_1 повернула ОСОБА_3 нежитлову будівлю, яка була дарунком.

10 червня 2013 року за реєстровим №1567 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. було посвідчено Договір дарування нежитлової будівлі, за яким ОСОБА_3 (Дарувальник) передав безоплатно у власність ОСОБА_1 (Обдаровуваної), а ОСОБА_1 прийняла у дарунок нежитлову будівлю під літ. «Т-1» - цех металургійної переробки металобрухту кольорових металів, загальною площею 6 104,4 кв.м.

21 вересня 2013 року за реєстровим №2845 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. було посвідчено Договір про розірвання вказаного Договору дарування нежитлової будівлі, за яким ОСОБА_1 повернула ОСОБА_3 нежитлову будівлю, яка була дарунком.

ДПІ у Сихівському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

Результати перевірки оформлено актом від 15.10.2015 року №928/17-02/НОМЕР_2.

Як слідує з акта перевірки, податковим органом встановлено порушення:

- п. 167.2 ст.167, п.п. 172.1, 172.4, 172.8 ст. 172 Податкового кодексу України, у зв»язку з чим донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 126 125,55 грн.;

- п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, ст. 179 Податкового кодексу України (неподання податкової декларації про доходи та майновий стан за 2013 рік).

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Сихівському районі 09.11.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000891702, яким збільшено суму грошового зобов»язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 157 826,94 грн., з яких 126 125,55 грн. - за основним платежем, 31 701,39 грн. - за штрафними санкціями.

Позивач податкове повідомлення-рішення від 09.11.2015 року № №0000891702 в адміністративному порядку не оскаржував.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про одержання ОСОБА_1 доходу внаслідок розірвання договорів дарування та переходу у зв»язку з цим права власності на подароване їй майно, що зумовлювало подання нею податкової декларації про доходи та майновий стан за 2013 рік та відображення у додатку 2 до податкової декларації відомостей у вигляді доходу від продажу нерухомого майна.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в результаті реєстрації розірвання 21.09.2013 року нотаріально посвідчених договорів дарування нежитлових будівель, укладених 10.06.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, у позивача не виникло доходу, який підпадає під оподаткування в порядку, визначеному розділом IV Податкового кодексу (статті 162-179), та відповідно і обов»язку щодо подання декларації про доходи та майновий стан за 2013 рік, тому у контролюючого органу не було правових підстав для визначення ОСОБА_1 суми грошового зобов»язання за платежем податок з доходів фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання декларації про доходи та майновий стан за 2013 рік.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов»язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов»язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Як встановлено пунктом 164.1. статті 164 ПК України базою оподаткування для визначення податку з доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до пункту 167.2. статті 162 ПК України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

Згідно із пунктом 172.1. статті 172 дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об»єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

Пунктом 172.2. статті 172 ПК України передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об»єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об»єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об»єкта незавершеного будівництва.

Пунктом 172.4. статті 172 ПК України встановлено, що під час проведення операцій з продажу (обміну) об»єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Водночас, пунктом 172.8. статті 172 Податкового кодексу закріплено, що для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об»єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Таким чином, системний аналіз пунктів 172.1., 172.2., 172.4. та 172.8. статті 172 ПК України дає підстави дійти висновку, що перехід права власності на об»єкти нерухомості в порядку спадкування та дарування не є операцією з продажу майна в розумінні статті 172 Податкового кодексу і визначений цією статтею порядок оподаткування у таких випадках не застосовується.

Крім цього, як встановлено частиною першою статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов»язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Частиною 1 статті 718 ЦК України встановлено, що предмет договору дарування, тобто дарунком, можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

Частиною 5 статті 727 ЦК України встановлено, що у разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов»язаний повернути дарунок у натурі.

Тобто при розірванні фізичними особами-резидентами договору дарування нерухомого майна відбувається припинення права власності на дарунок у обдаровуваного, а не перехід права власності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки наслідком розірвання договору дарування є повернення сторін у попередній стан (реституція), то перехід права власності на об»єкти нерухомості в результаті розірвання договору дарування в контексті статті 172 Податкового кодексу не є операцією з продажу майна і встановлений цією статтею порядок оподаткування у такому випадку не застосовується.

Аналізуючи вищенаведені норми та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки в результаті реєстрації розірвання 21.09.2013 року нотаріально посвідчених договорів дарування нежитлових будівель, укладених 10.06.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, у позивача не виникло доходу, який підпадає під оподаткування в порядку, визначеному розділом IV Податкового кодексу (статті 162-179), та відповідно і обов»язку щодо подання декларації про доходи та майновий стан за 2013 рік, тому у контролюючого органу не було правових підстав для визначення ОСОБА_1 суми грошового зобов»язання за платежем податок з доходів фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання декларації про доходи та майновий стан за 2013 рік, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у справі №813/6177/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: Т.І. Шинкар

В.В. Святецький

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.10.2016 року.