Ухвала суду № 62317759, 27.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5493/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

27 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Белової Л.В.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Громадської організації «Власники малих архітектурних форм (кіосків) в метрополітені» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2016 року у справі за позовом Громадської організації «Власники малих архітектурних форм (кіосків) в метрополітені» до Міністерства юстиції України та Міністерства інфраструктури України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «Власники малих архітектурних форм (кіосків) в метрополітені» звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України та Міністерства інфраструктури України, в якому просила:

1) визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо незабезпечення в установленому порядку скасування рішення Міністерства юстиції України про державну реєстрацію Правил пожежної безпеки в метрополітенах, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 22.06.2012 №335, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.07.2012 за №1128/21440, в частинні абзацу чотирнадцятого пункту 2.19;

2) визнати незаконними Правила пожежної безпеки в метрополітенах, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 22.06.2012 №335, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 09.07.2012 за №1128/21440, в частинні абзацу чотирнадцятого пункту 2.19;

3) зобов'язати Міністерство юстиції України в установленому порядку скасувати рішення про державну реєстрацію Правил пожежної безпеки в метрополітенах, затверджених наказом Мінінфраструктури України від 22.06.2012 №335, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.07.2012 за №1128/21440, в частині дії положень абзацу чотирнадцятого пункту 2.19.5;

4) зобов'язати Міністерство юстиції України в установленому порядку надати Міністерству інфраструктури України доручення (припис, вимогу, розпорядження, наказ тощо) вчинити всі необхідні дії щодо забезпечення скасування Правил пожежної безпеки в метрополітенах, затверджених наказом Мінінфраструктури України від 22.06.2012 №335, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.07.2012 за №1128/21440, в частинні дії положень абзацу чотирнадцятого п. 2.19.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2016 року позов залишено без розгляду на підставі ст.100 КАС України, - у зв'язку з пропуском встановленого ч.2 ст.99 КАС України строку звернення до суду.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що неправомірно був позбавлений права на судовий розгляд та вважає, що строки звернення до суду ним пропущено не було, оскільки про оскаржувані Правила пожежної безпеки йому стало відомо лише 02.10.2015.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем оскаржуються Правила пожежної безпеки в метрополітенах, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 22.06.2012 №335, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 09.07.2012 за №1128/21440, в частинні абзацу чотирнадцятого пункту 2.19.

Однак, з даним адміністративним позовом Громадська організація «Власники малих архітектурних форм (кіосків) в метрополітені» звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва лише 04 квітня 2016 року, - з огляду на що суд першої інстанції дійшов висновку про порушення позивачем строку звернення до суду, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України, та необхідність залишення даного адміністративного позову без розгляду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Положеннями частин 1 та 2 статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи і т.д.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, Громадська організація «Власники малих архітектурних форм (кіосків) в метрополітені» зареєстрована Солом'янським управлінням юстиції у м. Києві 23.12.2013, що підтверджується свідоцтвом №1413040.

Метою створення такої організації відповідно до п.2 Статуту значиться: задоволення та захист законних прав та інтересів своїх членів, громадських інтересів у різноманітних сферах суспільного життя.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою звернення до суду з даним адміністративним позовом стали саме порушені, на думку позивача, права членів Громадської організації «Власники малих архітектурних форм (кіосків) в метрополітені».

В свою чергу, відповідно до пункту 5.1 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №34/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за №381/10661 (далі - Порядок №34/5), після підписання Міністром наказу про державну реєстрацію нормативно-правового акта Управління заносить його до Державного реєстру нормативно-правових актів.

Згідно із пунктом 5.4 Порядку №34/5 нормативно-правові акти, які занесені до Державного реєстру, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не встановлено самими актами, але не раніше дня їх офіційного опублікування.

Відповідно до інформації, розміщеної ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2015, Правила пожежної безпеки в метрополітенах, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 22.06.2012 №335, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 09.07.2012 за №1128/21440 було опубліковано в періодиці: Офіційний вісник України, 2012, №54 (27.07.2012), ст. 2186.

Відповідно до п.1 вказаних Правил вони установлюють основні вимоги пожежної безпеки для територій, наземних будинків, підземних споруд та рухомого складу метрополітенів і є обов'язковими для всіх працівників метрополітенів, підприємств, установ і організацій, які виконують роботи або розташовані на території, у будинках та спорудах метрополітенів, а також для громадян, які користуються метрополітеном.

Суд не бере до уваги посилання апелянта на те, що він дізнався про існування оскаржуваного нормативно-правового акта лише 02.10.2015 з відповіді Міністерства юстиції України від 30.09.2015, оскільки, з часу реєстрації в Міністерстві юстиції України такі правила не лише стали загальновідомими, а й загальнообов'язковими. Тобто, якщо їх дія порушує права, свободи чи інтереси осіб, на захист яких діє позивач, то таке порушення відбулося від часу реєстрації цих Правил. Більше того, вони були обов'язкові до виконання з боку таких осіб.

Таким чином, з липня 2012 року позивач повинен був не тільки дізнатись про існування таких правил, порушення спірним нормативно-правовим актом прав, свобод чи інтересів своїх членів а й почати їх виконувати.

Однак, з даним адміністративним позовом Громадська організація «Власники малих архітектурних форм (кіосків) в метрополітені» звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва через понад 4 роки з дня, коли повинна була дізнатися про існування оскаржуваного нормативно-правового акта.

При цьому, як правильно було зазначено судом першої інстанції, реалізація права на досудове вирішення спору та звернення зі скаргою на відповідний нормативно-правовий акт до Міністерства юстиції України позивач не позбавляє позивача можливості звернутись до суду з даним адміністративним позовом.

У відповідності до ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що даний позов подано із порушенням строку, встановленого частиною 2 статті 99 КАС України, а тому підлягає залишенню без розгляду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення питання, колегією суддів не виявлено, а тому оскаржувана ухвала суду, за приписами ст.200 КАС України, залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 100, 181, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Громадської організації «Власники малих архітектурних форм (кіосків) в метрополітені» залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2016 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 28 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Бєлова Л.В.

Мамчур Я.С