Ухвала суду № 62317642, 26.10.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21954/13-ц

У Х В А Л А

26 жовтня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Козлова Р.Ю.,

при секретарі - Іваненку С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Нива - В.Ш.", ОСОБА_2, державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Крайчинського С.С., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суляєвої Аделі Рашидівни, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ", ОСОБА_5, про визнання недійсними договору №1013378 від 29.07.2013, визнання недійсними результатів прилюдних торгів, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5 до Приватного підприємства "Нива - В.Ш.", ОСОБА_2, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суляєва Аделя Рашидівна, Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ", про визнання недійсними результатів прилюдних торгів,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного підприємства «Нива - В.Ш», ОСОБА_2, державного виконавця управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сулаєвої А.Р., треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», ОСОБА_7, про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, які були проведені в ході виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 червня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «УкрСиббанк» суми боргу за кредитним договором у розмірі 5 921 049 грн 51 коп., застосування наслідків недійсності прилюдних торгів.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 послалася на те, що оспорювані прилюдні торги відбулися з порушенням вимог закону.

У зв'язку з розглядом справи за вказаним вище позовом, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2013 року за клопотанням представника ОСОБА_1 - ОСОБА_8 були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 137, 5 кв.м., та заборони ОСОБА_2, ідент. код НОМЕР_1, АРК, АДРЕСА_1, та третім особам відчужувати чи іншим чином розпоряджатись вказаною квартирою, а також здійснювати реєстрацію речових прав та їх обтяжень на вказану квартиру, у томі числі органам Державної реєстраційної служби України та іншим особам, уповноваженим вчиняти такі дії.

В ході розгляду справи ОСОБА_7 звернувся до суду зі своїм самостійним позовом, у якому також просив визнати недійсними результати прилюдних торгів від 27 вересня 2013 року з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) - квартири АДРЕСА_2, які оформлені: протоколом проведення торгів № 1013378/1 від 27 вересня 2013 року; актом про проведення прилюдних торгів складеного на підставі протоколу № 1013378/1 від 27 вересня 2013 року; свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів від 04 жовтня 2013 року складеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А. Р. на підставі протоколу № 1013378/1 від 27 вересня 2013 року з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) - квартири АДРЕСА_2, а також просив скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану вище квартиру № 15.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 04 березня 2015 року, первісний позов ОСОБА_1 задоволено частково, позов ОСОБА_7 задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсними результати прилюдних торгів від 27 вересня 2013 року з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) - квартири АДРЕСА_2, які оформлені: протоколом проведення торгів № 1013378/1 від 27 вересня 2013 року; актом про проведення прилюдних торгів складеного на підставі протоколу № 1013378/1 від 27 вересня 2013 року; свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів від 04 жовтня 2013 року складеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р. на підставі протоколу № 1013378/1 від 27 вересня 2013 року.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2.

Витребувано з володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Стягнуто з приватного підприємства «Нива - В.Ш.» на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 3 441 грн.

Стягнуто з приватного підприємства «Нива - В.Ш.» на користь ОСОБА_7 суму судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 березня 2016 року, рішення Печерського районного суду м. Києва та ухвалу апеляційного суду м. Києва залишено без змін.

11 жовтня 2016 року представник ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою суду від 01 листопада 2013 року. В обґрунтування заяви представник заявника послалася на те, що на підставі договору факторингу №1 від 12 грудня 2011 року право вимоги по кредитному договору № 11132232000 від 23.03.2007 року та договору іпотеки від 23.03.2008 року перейшло від АКІБ «УкрСиббанк» до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», відтак накладений судом арешт перешкоджає товариству скористатись визначеними Законом можливостями задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки. Враховуючи зазначене, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» вважає, що арешт накладений вищевказаною ухвалою має бути скасований, адже враховуючи тимчасовий характер заходів забезпечення позову та, вирішення спору по суті пред'явлених вимог, в рамках яких він був накладений, відпали підстави для застосування такого виду забезпечення позову.

У судовому засіданні представник заявника підтримала вимоги заяви та просила суд їх задовольнити.

Представник ОСОБА_1 проти задоволення заяви заперечував. В обґрунтування своїх заперечень послався на передчасність скасування вжитих судом заходів забезпечення позову оскільки ухвалене судом рішення виконано не в повному обсязі, зокрема в частині скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру, яка виступала предметом спору. Крім того, представник позивачки зазначив, що наразі у провадження Подільського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №758/8151/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про визнання частково недійсним договору факторингу, в разі задоволення якого, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» втратить право вимоги до ОСОБА_1, а сама по собі заява про скасування заходів забезпечення позову ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» має на меті реалізувати вказану квартиру та задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Інші учасники процесу, які брали участь у розгляді справи у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином.

Від третьої особи - приватного нотаріуса КМНО Суляєвої А.Р. на адресу суду надійшла заява про розгляд вказаного процесуального питання за її відсутності у зв'язку із її зайнятістю при вчиненні нотаріальних дій.

Оскільки неявка будь-якого із учасників процесу не є перешкодою для вирішення даного питання, суд вважає можливим розглядати заяву про скасування заходів забезпечення позову за даною явкою учасників.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23 березня 2007 року між АКІБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11132232000, згідно з умовами якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті, в сумі 820 000 доларів США (еквівалент 4 141 000 грн.) зі сплатою 11,8 відсотків річних. У забезпечення виконання грошового зобов'язання за вказаним кредитним договором, ОСОБА_1 за договором іпотеки №50478 від 23 березня 2007 року передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2.

Як вбачається з матеріалів справи, Подільським районним судом м. Києва від 16 червня 2010 року у справі №2-1434/10 ухвалено заочне рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» суми боргу за кредитним договором у розмірі 5 921 049 грн. 51 коп.

На підставі рішення суду Подільським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2-1434/10 про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за кредитним договором.

Однак на підставі договору факторингу №1 від 12 грудня 2011 року право вимоги за кредитним договором № 11132232000 від 23.03.2007 року та договором іпотеки №50478 від 23 березня 2007 року перейшло від АКІБ «УкрСиббанк» до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».

Обґрунтовуючи заяву про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову ОСОБА_1, представник ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» посилається на те, що оскільки на підставі договору право вимоги по кредитному договору та договору іпотеки перейшло від АКІБ «УкрСиббанк» до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», накладений судом арешт перешкоджає товариству скористатись визначеними Законом можливостями задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до Закону України "Про іпотеку", іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

За змістом вимог ч.ч. 6, 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Як вбачається зі змісту укладеного з ОСОБА_1 договору іпотеки, вищенаведені можливості задоволення вимог іпотекодержателя, передбачені зокрема і договором іпотеки від 23 березня 2007 року.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України, заходи забезпечення позову застосовуються у разі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

При цьому як вказано в абзаці 3 п. 4 вказаної постанови, вирішуючи питання про забезпечення позову , суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача , а й інших осіб, права яких можуть бути порушенні у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З огляду на встановлені обставини, наведені положення Закону та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, суд дійшов висновку, що наявність арешту майна, яке передане у забезпечення виконання кредитного зобов'язання, перешкоджатиме ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» реалізувати своє переважне право як іпотекодержателя задовольнити право вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Також згідно ч.3 ст. 151 ЦПК України, заходи забезпечення позову застосовуються у разі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, рішення суду ухвалене по суті спору, не містить посилань про стягнення грошових коштів, покладання на відповідачів обов'язку вчинити певні дії або інших формулювань, які б за своїм змістом були підставою для звернення даного рішення до примусового виконання.

Серед іншого суд надає оцінку тій обставині, що рішення суду у даній справі набрало законної сили 04 березня 2015 року, відтак посилання представника ОСОБА_1 на те, що в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про власника квартири - ОСОБА_2 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ОСОБА_1 з березня 2015 року не була позбавлена можливості звернутись до відповідних органів з метою скасування такої реєстрації на підставі рішення суду. Крім того, свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів від 04 жовтня 2013 року на підставі якого у ОСОБА_2 виникло право власності на квартиру та внесено відповідний запис до реєстру скасоване рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року.

Таким чином, скасування заходів забезпечення позову у даній справі не призведе до утруднення чи унеможливлення виконання ухваленого судом рішення у справі.

Крім того, посилання представника ОСОБА_1 на те, що у провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває справа за її позовом до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про визнання частково недійсним договору факторингу не може бути підставою для збереження вжитих ухвалою Печерського районного суду м. Києва заходів забезпечення позову. За таких обставин, ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися до Подільського районного суду м. Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, якщо вважає що невчинення таких дій призведе до утруднення чи зробить неможливим виконання рішення Подільського районного суду м. Києва у разі визнання частково недійсним договору факторингу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 154 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 137, 5 кв.м., та заборони ОСОБА_2, ідент.код НОМЕР_1, АРК, АДРЕСА_1, та третім особам відчужувати чи іншим чином розпоряджатись вказаною квартирою, а також здійснювати реєстрацію речових прав та їх обтяжень на вказану квартиру, у томі числі органам Державної реєстраційної служби України та іншим особам, уповноваженим вчиняти такі дії., які вжиті ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2013 року у цивільній справі № 757/21954/13-ц - скасувати.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п'яти з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя