Постанова № 62317634, 25.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 692/678/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко В.О.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Файдюка В.В.,

при секретарі Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу УПФУ в Драбівському районі Черкаської області на постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПФУ в Драбівському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання відновити виплату пенсії з 22 січня 2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Драбівського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до УПФУ в Драбівському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання відновити виплату пенсії з 22 січня 2016 року.

Постановою Драбівського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2016 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволенння, з наступних підстав:

Як встановлено судом першої інстанції, позивач є інвалідом ІІІ групи за загальним захворюванням, з 01.04.2007 року йому призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується довідкою МСЕК серії 6ЧК № 112502 та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1.

Також, станом на 01 квітня 2015 року працював на посаді, яка, відповідно до Закону України «Про державну службу», відноситься до державної служби.

У зв'язку з тим, що з 01.04.2015 року позивачу припинено виплату пенсії, ОСОБА_2 звернулася до УПФУ в Драбівському районі Черкаської області з проханням про поновлення виплати пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Однак, листом від 22.07.2016 року №7/Б-10 відповідачем у поновленні виплати пенсії відмовило, з посиланням на те, що з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах Закону України « Про державну службу» не призначаються відповідно до Закону України від 02.03.2015 року № 213- VІІІ у період роботи на спец посаді.

Вказана обставина стала підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для невиплати пенсії позивачу.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення № 213-VIII від 02 березня 2015 року, яким внесено зміни до ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З урахуванням внесених змін вказана стаття передбачає, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. З 01 січня 2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII покладено обов'язок на Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: підготувати та подати до 01 травня 2015 року на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних (крім пенсій військовослужбовців і наукових працівників), на загальних підставах; забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

З аналізу наведених положень Закону № 213-VIII слідує, що підставою для припинення виплати пенсії є сам факт роботи особи на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", при цьому не має значення, чи набула особа таке право чи ні.

З досліджених судовою колегією матеріалів справи встановлено, що станом на 01 квітня 2015 року позивач займав посаду державного службовця, яка у майбутньому (при наявності достатнього стажу) давала б йому право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", а тому на нього розповсюджується дія ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у чинній редакції і встановлені цією нормою обмеження.

Ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не визнана неконституційною, позивач не займає посади в органах, перелічених в пункті 3 Прикінцевих положеннях Закону № 213-VIII, а обіймає посаду, яка дає право на призначення пенсії на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", тому відповідач правомірно тимчасово припинив виплату пенсії ОСОБА_2

Пункт 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII не містить застережень щодо поновлення виплати пенсії у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2016 року по справі №334/4281/15-а та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2016 року по справі № 145/1927/15-а.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно з ч. 1 ст. 202 КАС підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити, а постанову суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Драбівському районі Черкаської області - задовльнити.

Постанову Драбівського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2016 року - скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Я.С. Мамчур

Судді І.Л. Желтобрюх

В.В. Файдюк

Повний текст складено 28.10.2016 р.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Желтобрюх І.Л.

Файдюк В.В.