Постанова № 62317216, 26.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 876/2220/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Волошин М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Львова Головного Управління ДФС у Львівській області (правонаступник - Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління ДФС у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХоСаРо" до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ТОВ "ХоСаРо" звернулось в суд з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, у якому просив (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення від 16 червня 2015 року № 0001122201/9472, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 175411,50 грн., у тому числі 116941 грн. - основний платіж та 58470,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області № 0001122201/9472 від 16 червня 2015 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що позивачем не включено до доходу, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2014 році, безнадійну заборгованість у сумі 230310,28 грн., яка виникла у зв'язку із ліквідацією контрагента позивача ТОВ "Лайк Трест". Також позивачем завищено задекларовані показники у рядку 06.4 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік на 385168,00 грн. та не надано до перевірки документи, що підтверджують здійснення витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ Податкового кодексу України. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення- рішення прийнято правомірно. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Представник відповідача (апелянта)- Шиба А.І. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні 19 жовтня 2016 року заперечив проти доводів апеляційної скарги, у судове засідання 26 жовтня 2016 року не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача (апелянта), перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 18 по 22 травня 2015 року ДПІ у Шевченківському районі м.Львова провела позапланову виїзну перевірку ТОВ "ХоСаРо" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 2013-2014 років, якою встановлено порушення позивачем п.135.1., п.п.135.5.4. п.135.5. ст.135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 43759,00 грн., а також п.138.2. ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік в сумі 73182,00 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 226/80/13-07-22-01-10/20794249 від 02 червня 2015 року.

16 червня 2016 року на підставі вказаного акта ДПІ у Шевченківському районі м.Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001122201/9472, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 175411,50 грн., у тому числі 116941 грн. - основний платіж та 58470,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом здійснено кваліфікацію заборгованості позивача перед ТОВ "Лайк Трест" як безнадійної заборгованості відповідно до п.п. "в" п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України без дослідження підстав для такої кваліфікації, оскільки ця заборгованість є кредиторською заборгованістю перед суб'єктом господарювання, а не кредиторською заборгованістю безпосередньо такого суб'єкта господарювання, якого визнано банкрутом, а тому не може бути визнана безнадійною заборгованістю позивача. Крім того, доказів протиправності не включення до складу доходу зазначеної суми коштів, зокрема доказів того, що позивачу було відомо про визнання його контрагента банкрутом, контролюючим органом у акті податкової перевірки не зазначено, під час перевірки не досліджено та не надано таких доказів під час судового розгляду. Також помилковим є висновок податкового органу про завищення позивачем показників у рядку 06.4 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік на 385168,00 грн., оскільки відповідачем не надано оцінку представленим до перевірки первинним документам, не зазначено про їх недоліки, не наведено підстав не взяття їх до уваги. Таким чином, ТОВ "ХоСаРо" правомірно визначено розмір сум витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а тому оскаржуване податкове повідомлення- рішення прийняті на підставі помилкових висновків ДПІ у Шевченківському районі м.Львова про порушення ТОВ "ХоСаРо" податкового законодавства.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Висновки податкового органу про порушення ТОВ "ХоСаРо" порядку визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, ґрунтуються, зокрема, на тому, що ТОВ "ХоСаРо" в порушення п.135.1, п.п.135.5.4 ст.135 ПК України не включено до доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2014 році, безнадійну заборгованість у сумі 230310,28 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на 43759 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01 січня 2013 року у позивача була наявна кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ "Нью Девелопмент Лімітед Лоу" по рахунку 631 на суму 252910,28 грн., яка виникла у зв'язку з виконанням будівельних робіт за договором № 02/07 від 02 липня 2012 року на суму 96459,54 грн., договором № 30/08 від 30 серпня 2012 року на суму 17284,18 грн., договором № 01/11 від 01 листопада 2012 року на суму 116566,50 грн. Станом на 11 квітня 2013 року позивачем оплачено 22600,00 грн. заборгованості.

Відповідно до договору № 03/06 від 03 червня 2013 року ТОВ "Нью Девелопмент Лімітед Лоу" безоплатно відступлено ТОВ "Лайк Трест" своє право вимоги оплатити зобов'язання в сумі 230310,28 грн., які підтверджено актом звірки взаємних розрахунків між ТОВ "ХоСаРо" та ТОВ "Нью Девелопмент Лімітед Лоу".

Постановою Господарського суду Запорізької області від 31 березня 2014 року ТОВ "Лайк Трест" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08 травня 2014 року банкрута - ТОВ "Лайк Трест" ліквідовано, провадження у справі припинено; вимоги, не задоволені за недостатністю майна, ухвалено вважати погашеними.

Таким чином, у позивача станом на 31 грудня 2014 року була кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ "Лайк Трест" по рахунку 631 на суму 230310,28 грн.

Відповідно до п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу..

Інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (підпункт 135.5.4 пункту 135.5 цієї статті).

Колегія суддів звертає увагу на те, що, визначаючи ознаки безнадійної заборгованості, норми п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України не відрізняють дебіторську чи кредиторську заборгованість; стосовно якої із цих заборгованостей визначено ту чи іншу із наведених в цьому підпункті ознак, висновок може бути зроблений на підставі буквального і логічного тлумачення цих норм.

Одночасно, в нормі пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 цього ж Кодексу йдеться про безнадійну кредиторську заборгованість без розкриття її ознак. Застосувавши зазначені методи тлумачення, можна дійти висновку, що визначена в пункту «в» п.п.14.1.11 ознака безнадійної заборгованості також стосується заборгованості платника податку перед суб'єктом господарювання, визнаного банкрутом чи припиненого як юридична особа у зв'язку з ліквідацією, тобто кредиторської заборгованості платника податку, оскільки в цьому випадку така заборгованість не може бути сплачена через відсутність кредитора.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, колегія суддів дійшла висновку про те, що обов'язок платника податків збільшити суму доходів на суму кредиторської заборгованості, зобов'язання щодо якої припинено у зв'язку з припиненням (ліквідацією) юридичної особи - кредитора, виникає внаслідок збільшення його активів. Крім того, з припиненням юридичної особи-кредитора отримані платником податку товари (роботи, послуги) фактично стають такими, що отримані безоплатно, тобто доходом цього платника податку за категорією «інші доходи».

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що спірна заборгованість є кредиторською заборгованістю перед суб'єктом господарювання, а не кредиторською заборгованістю безпосередньо такого суб'єкта господарювання, якого визнано банкрутом, а тому не може бути визнана безнадійною заборгованістю позивача, є помилковим.

Також є помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність доказів того, що позивачу було відомо про визнання його контрагента банкрутом, виходячи з таких підстав.

Згідно з приписами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення - оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, і з цього моменту інформація про банкрутство відповідної юридичної особи є загальновідомою.

Колегія суддів звертає увагу на те, що представник позивача під час апеляційного рогляду справи не заперечував той факт, що ТОВ "ХоСаРо" відомо про переуступку ТОВ "Нью Девелопмент Лімітед Лоу" майнових вимог на користь ТОВ "Лайк Трест".

З огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, що висловлена у постанові від 15 червня 2010 року № 10/91.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ТОВ "ХоСаРо" безпідставно не включено до доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2014 році, безнадійну заборгованість у сумі 230310,28 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на 43759 грн.

Висновки суду першої інстанції в цій частині є помилковими та спростовуються дослідженими у судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи у їх сукупності доказами.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є підставними та обґрунтованими і спростовують висновки суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість висновку податкового органу щодо завищення позивачем показників у рядку 06.4 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік на 385168,00 грн., оскільки відповідачем не надано оцінку представленим до перевірки первинним документам, не зазначено про їх недоліки, не наведено підстав не взяття їх до уваги.

Цей факт не заперечувався представником відповідача і під час апеляційного розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та не спростовують відповідних висновків суду першої інстанції.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність формування позивачем об'єкта оподаткування податком на прибуток, зокрема, правомірність невключеня до доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2014 році безнадійної заборгованості у сумі 230310,28 грн., а тому податкове повідомлення- рішення № 0001122201/9472 від 16 червня 2015 року в цій частині прийняте правомірно.

Разом з тим, податкове повідомлення- рішення № 0001122201/9472 від 16 червня 2015 року в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток (у зв'язку з завищення позивачем показників у рядку 06.4 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік на 385168,00 грн.) у сумі 109773 грн. прийнято неправомірно та підлягає скасуванню.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. 160, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ч.1 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року у справі № 813/6441/15 скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення № 0001122201/9472 від 16 червня 2015 року в частині донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "ХоСаРо" податку на прибуток у сумі 109773 грн. (основний платіж - 73182,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 36591 грн.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: В.Я. Качмар

А.Р. Курилець

Повний текст постанови виготовлено 28 жовтня 2016 року.