Ухвала суду № 62316835, 15.07.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33114/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2016 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого слідчого судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі Норенко А.А.,

представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді надійшло клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту належного товариству майна - грошових коштів, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» (код ЄДРПОУ 35237656) №2600201588693, відкритий у ПАТ «КРЕДОБАНК» (МФО 325365), що накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.05.2016.

Вказане клопотання мотивоване тим, що, на думку заявника, арешт накладено необґрунтовано, оскільки досудовим розслідуванням не доведено, що причетне до порушень закону, кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках товариства - є об'єктом злочину чи здобуті злочинним шляхом. Так, ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина», юридична особа, зареєстрована за законодавством України 22.06.2007. З 06.08.2010 зареєстровано платником податку на додану вартість, засновником товариства є ВАТ «БЕЛШИНА» (Республіка Білорусь), з часткою в статутному фонді в розмірі 200000,00 грн., кінцевим беніфіціарним власником товариства визначено ВАТ «БЕЛШИНА» та громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4

Вказаними обставинами спростовуються припущення слідчого про те, що діяльність ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» організовується та контролюється ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

З 29.01.2011 по 31.12.2015 ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» перебувало на обліку в Державній податковій інспекції у м. Чернігові, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків №510/10/29-017 від 29.04.2011.

З 01.01.2016, на підставі рішення Голови Державної фіскальної служби України №26220/6/99-99-20-04-02-15-ВПП від 08.12.2015, було переведено на облік до Міжрегіонального головного управління ДФС-ЦО з обслуговування великих платників податків, чим спростовуються твердження слідчого про те, що ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою з керівництвом оперативного управління Білоцерківської ОДПІ, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою власного збагачення, щомісячно одержують неправомірну вигоду від представників ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина», оскільки товариство не перебуває на податковому обліку ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, не подає до неї податкову звітність, а тому вказані посадові особи не мали організаційно-розпорядчих повноважень на прийняття будь-яких рішень щодо діяльності цього товариства.

Крім того, заявник зазначає, що станом на день накладання арешту (травень 2016 року) Державною фіскальною службою України не виносились податкові повідомлення-рішення про нарахування товариству податкових зобов'язань.

Також, заявник зазначає, що оскільки жодній службовій особі товариства чи його засновнику не повідомлено про підозру, цивільний позов в провадженні відсутній, а тому з огляду на позицію, висловлену в Постанові Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 07.02.2014, на майно товариства не могло бути накладено арешт.

Крім того, представник заявника зазначає, що обставинам справи, на які ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» посилається як на підставу своїх вимог, і обґрунтовує свої доводи, була надана оцінка слідчими суддями Печерського районного суду міста Києва (в Ухвалах слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Шапутько С.В. №757/23621/16-к, №757/23622 від 02.06.2016, Ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Матійчук Г.О. №757/23617/16-к від 22.06.2016), а також колегією суддів Апеляційного суду міста Києва в Ухвалі від 01.07.2016 по справі №11-сс/796/2026/2016.

Згідно зі ст. 533 КПК України, вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України. Право на справедливий судовий розгляд, передбачене статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини передбачає повагу до принципу верховенства права. Одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду і встановлені ним факти та обставини носять обов'язковий характер (рішення «Салов проти України» від 06.09.2005). Окрім того, щодо преюдиціальності судових рішень, які набрали законної сили, Верховний Суд України, як найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції, неодноразово висловлювався про обов'язковість прийняття судом, що розглядає справу, тих доказів та фактичних даних, які раніше були встановлені судовим рішенням у будь-якій іншій справі, що набрали законної сили.

В судовому засіданні представник власника майна вимоги клопотання повністю підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив задовольнити.

Слідчий, за клопотанням якого було накладено арешт, повідомлений про місце, дату та час розгляду клопотання у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України, в судове засідання не з'явився, причин неприбуття не повідомив, заяви щодо відкладення розгляду клопотання чи будь-яких заперечень на клопотання на адресу суду не подав.

Слідчим суддею, з урахуванням положень 22, 174 КПК України, строків розгляду зазначеної категорії клопотань, а також позиції представника заявника, визнано можливим розглянути клопотання у відсутність особи, за клопотанням якої накладено арешт.

Згідно ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя, вислухавши доводи представника власника майна, вивчивши матеріали клопотання, матеріали судової справи №757/21691/16-к, в рамках якої накладено арешт, а також матеріали, надані представником заявника в судовому засіданні в спростування наявності підстав для арешту майна, вважає клопотання підлягаючим задоволенню за таких підстав.

Прокуратурою міста Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016100000000402 від 20.04.2016 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.05.2016 накладено арешт на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» (код ЄДРПОУ 35237656) №2600201588693, відкритий у ПАТ «КРЕДОБАНК» (МФО 325365).

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Частина 1 ст. 173 КПК України покладає обов'язок доведеності необхідності арешту на особу, що подала таке клопотання.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий суддя вважає, що поясненнями представника власника майна, які підтверджуються документально доказами, долученими до матеріалів клопотання та наданими в судовому засіданні, спростовуються посилання слідчого на організацію та контроль ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також те, що ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» щомісячно надавало посадовим особам Білоцерківської ОДПІ неправомірну вигоду за своєчасне реагування на можливе відключення від систем електронної звітності, своєчасне прийняття податкових декларацій, їх перегляд та внесення до податкової бази, усунення недоліків по розбіжностям позитивний висновок по відпрацюванню та прикриття незаконної діяльності тощо, враховуючи, що ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» не перебувало та не перебуває на податковому обліку Білоцерківської ОДПІ.

Одночасно, слідчий суддя враховує, що матеріали справи не містять жодних доказів повідомлення будь-якій службовій особі ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина», чи його засновнику про підозру по кримінальному провадженню №42016100000000402, а також те, що цивільний позов у кримінальному провадженні, в межах якого було накладено арешт, не заявлено, матеріали клопотання також не містять таких відомостей.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 2 розділу 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 зазначив, що щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Крім того, слідчий у клопотанні, стверджуючи, що ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» (код ЄДРПОУ 35237656) ухилилося від сплати податків в особливо великих розмірах, не тільки не приводить жодного доказу, що таке ухилення мало місце, а взагалі не вказує грошову суму, на яку це товариство ухилилося від сплати податків. При цьому він перелічує 15 таких суб'єктів підприємницької діяльності, зазначаючи, що ними внаслідок ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах спричинено шкоду державному бюджету в розмірі понад 3000000 гривень, тобто слідчим так і не визначено розміру шкоди, спричиненого саме ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» (код ЄДРПОУ 35237656) внаслідок ухилення від сплати податків, що є порушенням п. 4 ч. 2 ст. 171 КПК України, а щодо кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 212 КК України, то це ставить під сумнів існування обґрунтованої підозри щодо вчинення службовими особами ТОВ «Український торгівельний дім «Белшина» кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування щодо даного товариства заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).

На час розгляду справи, досудовим слідством з моменту арешту грошових коштів Товариства, а саме: з 10.05.2016, не встановлена причетність «Український торгівельний дім «Белшина» до злочинних дій, які являються об'єктом кваліфікації у кримінальному провадженні №42016100000000402 від 20.04.2016 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України.

У судовому засіданні представник заявника показав, що Товариство не має можливості повноцінно здійснювати свою господарську діяльність, виплачувати робітникам заробітну плату, що може призвести до виникнення боргів по обов'язковим платежам на користь держави (податкам та зборам).

Слідчий суддя в даному випадку враховує вимоги ч. 3 ст. 132, ч. 1 ст. 173 КПК України, та виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, а відтак приходить до висновку про доцільність задоволення даного клопотання, оскільки власником майна на підставі наданих документів, що не були предметом дослідження слідчого судді при вирішенні питання про арешт майна, доведено, що на даний час в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для продовження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту належного товариству майна - грошових коштів, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» (код ЄДРПОУ 35237656) №2600201588693, відкритий у ПАТ «КРЕДОБАНК» (МФО 325365).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.05.2016 на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Український торгівельний дім «Белшина» (код ЄДРПОУ 35237656), які знаходяться на рахунку №2600201588693, відкритий у ПАТ «КРЕДОБАНК» (МФО 325365).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий судя