Ухвала суду № 62316381, 25.10.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про припинення провадження

"25" жовтня 2016 р. Справа № 915/3/16

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: В.В.Лашина

Суддів: К.В. Богатиря

В.Т. Пироговського

при секретарі І.М. Станковій

Представники учасників провадження в судове засідання не з'явилися.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Мегері А.В.

на ухвалу господарського суду Миколаївської області

від 18.08.2016р.

по справі № 915/3/16

За заявою боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Житло-Юг"

про банкрутство

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11 січня 2016 року прийнята заява товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Житло-Юг» (у наступному за текстом - ТОВ «Приват-Житло-Юг») про порушення справи про банкрутство останнього.

27 січня 2016 року господарським судом вирішено порушити провадження у справі про банкрутство зазначеного товариства в порядку, передбаченому статтею 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18 серпня 2016 року (Міщенко В.І.) провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із даним судовим рішенням, арбітражний керуючий Мегеря Артур Валерійович, визначений автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство, в апеляційній скарзі просить його скасувати, постановивши нове рішення, яким визнати ТОВ «Приват-Житло-Юг» банкрутом, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та на порушення норм матеріального права, оскільки заявником дотримано добровільну процедуру ліквідації юридичної особи, передбаченої цивільним законодавством, тоді як виявленого ліквідатором товариства майна не вистачає для погашення вимог кредиторів.

Однак, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга була прийнята помилково до апеляційного розгляду згідно із ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09 вересня 2016 року.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Водночас, пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначений принцип, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Названа конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення можлива при дотриманні відповідних положень процесуального закону.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Вищого господарського суду України від 20 липня 2016 року у справі № 904/1512/16, від 02 серпня 2016 року у справі № 909/1278/15, від 03 серпня 2016 року у справі № 44/735-б-49/113-б.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Частиною 1 статті 8 Закону про банкрутство визначено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, за якою ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Аналогічні приписи містяться у статті 9 названого спеціального Закону та ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до визначень, які містяться у статті першої Закону про банкрутство, учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Сторонами у справі про банкрутство є: конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

З цього вбачається, що арбітражний керуючий є учасником провадження у справі про банкрутство. Через нього здійснюється зв`язок між сторонами, господарським судом та іншими учасниками по справі. При цьому, при реалізації своїх прав і обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Одночасно з цим, за визначеннями згаданої норми не кожний арбітражний керуючий є учасником справи банкрутство, а саме такий арбітражний керуючий, який є розпорядником майна, керуючим санацією або ліквідатором згідно із відповідною судовою процедурою, передбаченою статтею 7 Закону про банкрутство.

Статтею першою спеціального Закону встановлено, що арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Про це йде мова й у ч. 2 ст. 4 згаданого Закону.

Між тим, арбітражний керуючий Мерегя А.В. не був призначений судом ані розпорядником майна боржника, ані керуючим санацією, ані ліквідатором банкрута, а тому не набув статусу учасника провадження у справі про банкрутство.

Слід зазначити також й те, що апеляційне оскарження здійснюється з урахуванням наявності порушення оскаржуваним процесуальним рішенням суду прав та законних інтересів скаржника.

Разом з тим, питання про визнання боржника банкрутом не зачіпає прав та законних інтересів скаржника.

Дійсно, арбітражний керуючий Мегеря А.В. був визначений автоматизованою системою в якості арбітражного керуючого для участі у справі про банкрутство ТОВ «Приват-Житло-Юг».

Однак це не є автоматичною підставою для встановлення його правового статусу в якості учасника у справі про банкрутство, оскільки, враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство за статтею 95 Закону про банкрутство, господарський суд не позбавлений можливості відхилити визначену автоматизованою системою відбору арбітражних керуючих кандидатуру арбітражного керуючого та призначити ліквідатором боржника, що ліквідується власником, особу, яка виконувала повноваження голови ліквідаційної комісії в досудовому порядку, виходячи з власної оцінки кандидатур та обставин справи.

Також суд має право відхилити визначену автоматизованою системою відбору арбітражних керуючих кандидатуру при наявності конкуренції кандидатур арбітражних керуючих, з урахуванням встановлених судом обставин справи щодо їх кваліфікаційного рівня, досвіду праці, завантаженості, відсутності обмежень у здійсненні відповідних повноважень, наявності технічних можливостей виконання арбітражним керуючим повноважень розпорядника майна, керуючого санацією або ліквідатора.

Як роз'яснено у пункті 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7, якщо апеляційну скаргу, зокрема, подано особою, яка не має права її подавати, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК України, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Відповідна правова позиція відображена й у постанові Верховного Суду України від 30 березня 2010 року у справі № 3-1500к10.

За таких обставин, судова колегія вважає, що помилково порушене апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Мегері А.В. підлягає припиненню.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Мегері Артура Валерійовича на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 18.08.2016 р. по справі № 915/3/16 - припинити.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя К.В. Богатир

Суддя В.Т. Пироговський