Постанова № 62316006, 24.10.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/404/16

Справа №754/7894/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Таран Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Моторенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та просив визнати протиправними дії УПСЗН щодо скасування з 01.07.2015 р. 50-відсоткової пільги, наданої з 16.09.2010 р., з оплати за комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Зобов'язати УПСЗН поновити з 01.07.2015 р. право на отримання ОСОБА_1 та членами його родини 50-відсоткової пільги з оплати за комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій без урахванння середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Зобов'язати УПСЗН надати до ТОВ «Перший український експертний центр» та ПАТ «Київенерго» інформацію щодо права ОСОБА_1 на отримання 50-відсоткової пільги на оплату послуг, що постачаються даними підприємствами та організаціями з 01.07.2015 року і довічно, та стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого судового збору.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що в період часу з 01.09.1986 року по 30.09.2015 року позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та податкової міліції ДПА України. Відповідно до наказу ДПА України №1702-о від 23.09.2005 р. позивач ОСОБА_1 був звільнений на пенсію з податкової міліції за п.п. «А» п. 65 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Згідно ст. 26 Закону України «Про державну службу в Україні» від 04.12.1990 року та відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію» від 25.12.1990 року, які діяли на момент проходження позиваче служби в органах податкової міліції, позивачу було довічно надані пільги на 50% знижку по сплаті житлової площі, комунальних послуг та електроенергії, про що позивач у вересні 2010 року у зв'зку із зміною місця проживання, до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації було подано відповідну довідку ДПА України №898 від 01.09.2010 р. Листом відповідача №1668 від 23.09.2010 р. позивача письмово повідомлено про те, що він має право на пільги на житлово-комунальні послуги, як пенсіонер звільнений з органів податкової міліції, за фактичним місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 з 16.09.2010 р.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року №117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» ОСОБА_1 з 16.09.2010 р. був внесений УПСЗН Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації до обліку в ЄДАРП Деснянського району м. Києва за категорією «податковий міліціонер на пенсії» у відповідності до ст. 22 Закону України «Про міліцію». Так, у період часу з 16.09.2010 р. по 31.05.2-15 р. позивач ОСОБА_1 отримував вказану пільгу по 50-відсоковій знижці плати за користування житлом, комунальними послугами та паливо.

17.05.2016 року позивач ОСОБА_1 отримав лист-відповідь відповідача про те, що відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015 року №389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї» оскільки позивача сукупний дохід перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, з 01.07.2015 р. надання пільг припинено (граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги на 2015 р. - 1 710 грн., на 2016 р. - 1 930 грн.) Крім того, особову картку позивача закрито за причиною зняття з обліку «втрата статусу» 07.11.2015 р., оскільки Закон України «Про міліцію» 07.11.2015 р. втратив чинність. Таке рішення позивач вважає незаконним та у зв'язку з чим, змушений був звертатись до суду з вказаним позовом.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд про задоволення позову з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, посилаючись на те, що сукупний дохід ОСОБА_1 перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (оскільки позивач отримує пенсію 4 000 грн. щомісячно). Гранічний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги на 2015 рік - 1 710 грн., на 2016 р.- 1930 грн. Постановою Кабінету Міністрів України з 27 січня 2016 р. №36 «Про внесення змін до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї» у п. 2 даного Порядку внесено зміни, якими слова «Про міліцію» було виключено. Тобто, на думку відповідача дія цього порядку починаючи з 27 січня 2016 р. взагалі не розповсюджується на ОСОБА_1 Крім того, особову картку ОСОБА_1 в ЄДАРП осіб, які мають право на пільги закрито 07.11.2015 р. за причиною втрати статуса, оскільки вищезазначений Закон України «Про міліцію» втратив чинність 07.11.2015 р. Управління, як орган виконавчої влади, що керується в своїй діяльності діючими нормативно-правовими актами, постановами Кабінету Міністрів України і діє в межах правового поля, вважає, що не має законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у відповідності до вимог чинного законодавства. Просили визнати правомірною діяльність Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації щодо скасування з 01.07.2015 р. 50-відсоткової пільги, наданої 16.09.2010 р. ОСОБА_1 з оплати за комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та в повному обсязі відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

За приписами ст. 8 КАС України суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером ДПМ України відповідно до посвідчення №2804 від 31 жовтня 2005 р. (а.с. 8).

Відповідно до довідки виданої Державною Податковою Адміністрацією України Департаменту персоналу №898 від 01.09.2010 року ОСОБА_1, як звільнений з органів податкової міліціїза віком та члени його сім'ї мають право, відповідно до ст. 26 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №83/98-ВР від 05 лютого 1998 року та відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію», введеного в дію постановою Верховної Ради УРСР від 25.12.1990 року № 583-ХІІ, на 50-ти процентну знижку по оплаті житлової площі, комунальних послуг а також палива.

Разом з тим, з 07.11.2015 року відповідачем, на виконання вимог чинного на той момент законодавства, вказана пільга була скасована, що і стало підставою для звернення позивача до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами, що підтверджується листом управління № 325 від 27.04.2016 року.

При цьому, судом враховано, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правовий і соціальний захист працівників міліції та їх пенсійне забезпечення врегульовано Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII, згідно з ч. 1, 2 ст. 22 якого передбачено, що держава гарантує працівникам міліції соціальний захист. Працівники міліції користуються пільгами при розподілі житла, встановленні квартирних телефонів, влаштуванні дітей у дошкільні заклади, вирішенні інших питань соціально-побутового забезпечення у порядку, передбаченому законодавством України.

Чинною на час призначення позивачу спірної пільги редакцією Закону України «Про міліцію» передбачено, що працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом (ч. ч. 4, 6 ст. 22 Закону України «Про міліцію»).

Відповідно до п. 12 розд. ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.14 р. у ст. 22 Закону України «Про міліцію» ч. ч. 6 та 7 викладено у такій редакції: «За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.14 р. внесені зміни в Закон України «Про міліцію» і ч. 7 ст. 22 викладена у новій редакції, згідно якої пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28 грудня 2014 року Кабінетом Міністрів України 04 червня 2015 року прийнято постанову № 389, якою затверджений Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї (набрав чинності з 01 липня 2015 р.). Вказаним Порядком визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо-та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами.

Дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України «Про міліцію»(звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні.

З набранням чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII внесено зміни до Закону України «Про міліцію», за змістом яких право на отримання працівниками міліції та членами їх сімей, а також працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, 50-відсоткової знижки плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо збережено, за змістом і колом осіб не звужено.

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не заперечувалося те, що вказана пільга була надана позивачу ОСОБА_2 довічно, тобто без обмеження будь-яким строком. При цьому така пільга була надана позивачу у відповідності до чинного на момент виходу позивача на пенсію законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Із цим конституційним правом громадян кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення.

Згідно зі ст. 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Відповідно з вимогами ст. ст. 22, 58 Конституції України, при прийнятті нових законів чи внесенні змін у діючі та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують чи скасовують відповідальність особи.

Суд зазначає, що внесення змін до ст. 22 Закону України «Про міліцію» та подальше скасування Закону України «Про міліцію», у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про національну поліцію» не може бути підставою для позбавлення позивача пільг щодо оплати за комунальні послуги в розмірі 50%, в зв'язку з тим, що відповідно до ст.22 Закону України «Про міліцію», якою закріплено соціальний захист працівників міліції, держава гарантує працівникам міліції соціальний захист, а в ч. 6 цієї статті зазначено, що за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою, або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом.

У відповідності з вимогами Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29 січня 2003 року, саме Управління праці та соціального захисту населення організують збирання, систематизацію та зберігання інформації про пільговика, ведуть облік пільговиків.

Згідно п. 15 ч. 2 Закону України «Про національну поліцію», за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цім законом для колишніх поліцейських, членів їх сімей, інших осіб.

Необхідно зазначити, що Верховною Радою України внесено зміни в законодавство і соціальні гарантії були повернуті, шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх співробітників органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей». Цей закон вносить зміни до п. 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про Національну поліцію». Зміни спрямовані на реалізацію конституційних принципів рівності, справедливості, пропорційності і недискримінації під час унормування законом соціального і правового захисту як поліцейських, так і колишніх працівників міліції, в тому числі пенсіонерів, інвалідів, а також членів їх сімей, інших осіб.

Оскільки позивачу ОСОБА_1, як пенсіонеру звільненому з органів податкової міліції за віком, вже була встановлена пільга на 50-процентну знижку по оплаті комунальних послуг жилої площі, опалення, електроенергії за встановленими нормами довічно, у відповідача були відсутні правові підставі зупиняти дію пільги позивачу, у зв'язку із внесенням змін до чинного законодавства, так як умова отримання пільги повинна застосовуватися лише щодо осіб, які мають право на її отримання, а не до тих осіб, яким така пільга вже встановлена довічно.

Щодо позовних вимог стосовно зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації надати до ТОВ «Перший український експертний центр» та ПАТ «Київенерго» інформацію щодо права позивача ОСОБА_1 на отримання 50-відсоткової пільги на оплату послуг, що постачаються даними підприємствами та організаціями з 01.07.2015 року і довічно, задоволенню не підлягають, виходячі з наступного.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. №117 « Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", структурний підрозділ з питань соціального захисту населення подає житлово-експлуатаційним організаціям, житлово-будівельним (житловим) кооперативам, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, організаціям, що надають житлово-комунальні послуги, операторам (провайдерам) телекомунікацій, газо- та електропостачальникам, постачальникам твердого палива алі - підприємства списки пільговиків, які мають право на отримання пільг, надає в установленому порядку пільги готівкою для придбання твердого палива скрапленого газу, а також видає пільговикам довідки для отримання інших видів пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, тощо), відповідно до законодавства.

Оскільки лише 24.10.2016 року постановою суду позивачу ОСОБА_1 було поновлено право на отримання 50-відсоткової пільги з оплати за комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій без урахування середньомісячного сукупного доходу сім'ї, дана вимога позову є передчасною.

Виходячі з вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 70, 71, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, Конституцією України, Законом України "Про міліцію", Законом України «Про національну поліцію», суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації щодо скасування з 01.07.2015 року 50-відсоткової пільги, наданої ОСОБА_1 з 16.09.2010 року з оплати за комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації поновити з 01.07.2015 року ОСОБА_1 50-відсоткову пільгу з оплати за комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій без урахування середньомісячного сукупного доходу сімї, яку він отримував з 16.09.2010 року.

В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 551,20 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва.

Повний текст постанови виготовлено 24 жовтня 2016 року.

Суддя: Н.Г. Таран