Постанова № 62315981, 13.10.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/535/16

Справа №754/10548/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 жовтня 2016 року

суддя Деснянського районного суду м. Києва Таран Н.Г. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про зобов'язання призначити пенсію за віком та провести її виплату, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплатити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосовуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013-2015 роки (3263,44 грн.), з 14 липня 2016 року.

У вказаному позові позивач посилається на те, що вона перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену у 2002 році відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». У листі Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 20 квітня 2016 року №1848/09/Г-92 зазначено різні можливі розрахунки розміру пенсії позивача за віком, з яких слідує недоцільність, на думку пенсійного органу, призначення пенсії за віком. Разом з тим, кожен з таких «попередніх» розрахунків містить показник середньої заробітної плати за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн. що є грубою помилкою при розрахунку пенсії за віком. 14 липня 2016 року позивачем до відповідача було подано заяву, на яку отримано лист Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.08.2016 року №8204/06, де вказано про недоцільність перерахунку пенсії після переведення на пенсію за віком. Саме даний лист є фактичною відмовою у призначенні пенсії за віком, яка жодним чином не обґрунтована, відповідачем не вказано норми Закону, який би забороняв таке призначення. Фактично позивач бажає не перейти з пенсії за вислугу років, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а просить призначити новий вид пенсії - за віком. Адже, виникнення права на ці два види пенсії та умови їх призначення абсолютно різні, визначені різними законодавчими актами, в тому числі, пенсія за вислугу років передбачає обов'язковою умовою наявність визначеного трудового стажу без досягнення пенсійного вікового цензу, а пенсія за віком призначається виключно за умови досягнення пенсійного віку. В даному випадку не має жодних підстав говорити про переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за вислугу року, призначена за іншим Законом, що виключає можливість будь-якого переведення в рамках іншого Закону, яким визначено умови призначення пенсії за віком. Подана позивачем у липні 2016 році заява про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, не може розцінюватися буквально, оскільки по факту ніякого переведення не було і не могло бути, а подача заяви за такою формою (зазначення такого формулювання) зумовлено тим, що заява була написана саме за наполегливою рекомендацією УПФУ (за іншого формулювання заява не приймалася та не реєструвалася фахівцем УПФУ). Більш того, в Управлінні позивачу повідомили, що заяву про призначення пенсії за віком вони не приймуть та не зареєструють. Позивач просить саме призначити мені пенсію за віком, що є підставою для застосування положень статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».В зв'язку з тим, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить такий вид пенсії як пенсія за вислугу років, тому й положення іншого закону, а саме ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині переведення з одного виду пенсії на інший до даних спірних правовідносин не застосовується. При призначені позивачу пенсії за віком має бути застосовано ті законодавчі пенсійні норми (щодо умов (наявність певного спеціального стажу, досягнення певного пенсійного віку), порядку призначення пенсії, її нарахування, застосування показників, тощо), які діяли саме на момент виникнення у неї права на призначення пенсії за віком, тобто на 24.04.2016 року (57 років 6 місяців - пенсійний вік). Таким чином, оскільки пенсія згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу не була призначена, та вона звернулася за її призначенням вперше, то для визначення розміру цієї пенсії мають застосовуватись формули розрахунку пенсії, які застосовуються при первинному призначенні пенсії, а не ті формули, які застосовуються при переході із одного виду пенсії на інший, в тому числі, має застосовуватися середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013-2015 роки (3263,44 грн.), як це передбачено ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року вказану справу прийнято в провадження та призначено до розгляду в порядку скороченого провадження.

Отже, вказана справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів

06.10.2016 року представник відповідача - Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надала до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначила, що з 19.09.2002 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києва (Деснянський район) та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач подала заяву про призначення їй пенсії за віком, а до цього вона отримувала пенсію за вислугу років. Управління вважає, що позивач здійснила перехід з одного виду пенсії на інший вид, а тому обрахунок розміру пенсії був здійснений, виходячи з показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2007 рік, що є правомірним і відповідає вимогам діючого законодавства. На підставі викладеного представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю.

За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, враховуючи достатність наявних матеріалів, суд вирішив можливим ухвалити судове рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, та вважає правильним прийняти рішення про задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи стороні відповідача необхідно довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи вона 14.07.2016 року подала до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заяву про призначення пенсії за віком.

Листом від 02.08.2016 року Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, позивачу було повідомлено про те, що для перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії підстав не має. Враховуючи цей факт, пенсія позивача була розрахована із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а саме за 2007 рік. Також роз'яснено позивачу, що переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є недоцільним, оскільки розмір пенсії після переведення зменшиться з 1341,47 грн., (розмір пенсії, яку позивач отримує на даний час за вислугу років) до 1215,36 грн. (у разі переведення на пенсію за віком).

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про загальнообв'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 10 цього ж Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч. 2 ст. ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

За змістом ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Вказане положення закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак у випадку із заявою ОСОБА_1 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Аналогічна позиція висловлена у постановах ВСУ №21-612а14 від 31 березня 2015 року та №21-4071а15 від 22 грудня 2015 року.

В зв'язку з тим, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить такий вид пенсії як пенсія за вислугу років, тому й положення іншого закону, а саме ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині переведення з одного виду пенсії на інший до даних спірних правовідносин не застосовується.

Так, пенсія за вислугу років призначена ОСОБА_1 у 2002 році на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» котрий, в свою чергу, передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, а згідно ст. 9 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Таким чином Закон України «Про пенсійне забезпечення» не регламентує призначення пенсії за віком у 2016 році ОСОБА_1, оскільки вона звернулась до Управління із заявою про призначення іншого виду пенсії - пенсії за віком, а відтак мало місце саме призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший.

Також суд приймає до уваги посилання позивача на те, що при зверненні до відповідача у липні 2016 року із заявою про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 вказали, щоб вона підкреслила необхідне: перехід з одного виду пенсії на інший, а не призначення пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві по призначенню пенсії за віком ОСОБА_1 вчинені не у спосіб, що передбачені законами України. Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

Разом із тим позивачка просила зобов'язати відповідача призначити та виплатити їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2013-2015 роки, з 14 липня 2016 року.

А оскільки фактично ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії 14 липня 2016 року, то призначення та виплата пенсії за віком має бути здійснена з 14 липня 2016 року із застосуванням середньої заробітної плати для призначення пенсії за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013-2015 роки, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

Крім того, обов'язок по призначенню та виплаті такого виду пенсії слід покласти саме на Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оскільки саме воно здійснює призначення та виплату пенсії. Покладення такого обов'язку на Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідає вимогам ст. 11 КАС України щодо диспозитивності.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст. 9, 40, 45 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 1, 3, 7-9, 11, 71, 94, 183-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про зобов'язання призначити пенсію за віком та провести її виплату - задовольнити.

Визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013-2015 року з 14 липня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва.

Суддя: Н.Г. Таран