Ухвала суду № 62315926, 20.10.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

20.10.2016 Справа № 917/291/16

За заявою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 05.04.2016 року по справі №917/291/16

за позовом Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес-плюс", c. Гаї, Бродівський район, Львівська область, 80650

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт", вул. Героїв Майдану, 82, офіс 23, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300

про стягнення 1 553 018,93 грн. заборгованості,

Суддя Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 03/08/16 від 03.08.2016 року

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 27.09.2016 року

від виконавчої служби: відсутні.

Обставини справи: Господарським судом Полтавської області розглядалась справа №917/291/16 за позовом Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес-плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" про стягнення 1 553 018,93 грн.. Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.04.2016 року (суддя Іваницький О.Т.) позов було задоволено повністю.

22.04.2016 року на виконання рішення від 05.04.2016 року господарським судом Полтавської області було видано відповідний наказ по справі №917/291/16.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 року рішення господарського суду Полтавської області від 05.04.2016 року по справі №917/291/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2016 року постанова Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 року по справі №917/291/16 залишена без змін.

01.08.2016 р. до господарського суду Полтавської області надійшла заява відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 05.04.2016 року по справі №917/291/16.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.08.2016 року (суддя Іваницький О.Т.) було відкладено вирішення питання про прийняття заяви Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби про надання розстрочки виконанню рішення господарського суду Полтавської області від 05.04.2016р. по справі №917/291/16 до повернення матеріалів справи до господарського суду Полтавської області.

Згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Полтавської області №121 від 19.09.2016 року було призначено повторний автоматичний розподіл справи №917/291/16 на підставі п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду в зв'язку з хворобою судді Іваницького О.Т.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Тимощенко О.М. ( протокол від 19.09.2016 року).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.10.2016 року прийнято до розгляду заяву Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 05.04.2016 року по справі №917/291/16, яка надійшла до суду 03.10.2016 року (арк. справи 134-135, том 2). Заяву призначено до розгляду на 20.10.2016 року на 10.30.

10.10.2016 року до господарського суду Полтавської області від позивача (стягувача) надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в господарському суді Рівненської області у звязку з віддаленістю знаходження Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-плюс" від господарського суду Полтавської області та необхідністю понесення значних фінансових затрат на прибуття в судове засідання.

Ухвалою суду від 11.10.2016 року клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в господарському суді Рівненської області було задоволено судом. Судове засідання 20.10.2016 року відбувалось в режимі відеоконференції.

Представник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області в судове засідання не з'явився, про дату і час розгляду його заяви повідомлений належним чином ( поштове повідомлення про вручення ухвали суду в мат.справи, арк. справи 181, том 2).

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення заяви виконавчої служби заперечував з мотивів, викладених у відзиві ( арк. справи 168-170, том 2). Так, зокрема, позивач зазначав, що це суперечить інтересам товариства як стягувача, адже боржник (відповідач) ухиляється від добровільного виконання рішення суду, а орган ДВС в свою чергу ухиляється всіма доступними йому способами від примусового виконання цього рішення. Протягом чотирьох місяців з дня відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №917/291/16 від 22.04.2016 року з мотивів звернення до суду із заявою про розстрочку/ органом ДВС не накладено арешту на кошти та майно боржника, що стало приводом для подання стягувачем скарги до Департаменту ДВС. При існуючих обставинах, коли рішення суду добровільно боржником не виконується, а органом ДВС не вживаються заходи щодо його примусового виконання, та за відсутності понад чотири місяці накладених арештів на кошти і майно боржника, позивач вважає заяву органу ДВС про розстрочку виконання рішення суду такою, що суперечить інтересам стягувача, а також такою, що подана задля лобіювання інтересів боржника та з метою штучного створення можливості для зупинення виконавчого провадження, щоби не здійснювати виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду та стягнення заборгованості з боржника. В підтвердження відсутності у виконавчому провадженні з виконання наказу №917/291/16 від 22.04.2016 арештів на кошти та майно боржника, а також про зупинення ВП у зв'язку зі зверненням до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду, СТзОВ «Прогрес-плюс» надало інформацію з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Посилання на введення у 2014 році Російською Федерацією продуктового ембарго по відношенню до України, на думку позивача, не є виключною обставиною для відповідача та не дає йому права на розстрочку виконання рішення суду, адже, в даній ситуації і відповідач, і позивач перебувають в однакових умовах стосовно дії ембарго, оскільки, не лише відповідач є молокопереробним підприємством, а й позивач є виробником молочної сировини. Тобто продуктове ембарго в однаковій мірі торкнулося обох сторін, які працюють в одній галузі, та не може бути виключною обставиною лише для відповідача.

Представник відповідача усно підтримав заяву виконавчої служби та просив суд задовольнити її. Також представник відповідача в судовому засіданні надав суду докази часткової сплати відповідачем суми боргу перед позивачем у розмірі 1 145 000 грн.

При розгляді заяви суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів статті 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті. При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю чи приватному виконавцю.

У пункті 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 р. № 9 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування заяви виконавча служба зазначає, що в провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області з 11.07.2016 перебуває виконавче провадження ВП 51442982 з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області № 917/291/16 від 22.04.2016 про стягнення з ТОВ "Білогір'я молокопродукт" на користь СТОВ "Прогрес-плюс" заборгованість за Договором про закупівлю молока № 1087/13-БМ від 10.01.2013 року в розмірі 1553018,92 грн., з яких 1542679,73 грн., - основний борг, 4420,44 грн., - 3% річних, 5918,76 грн., інфляційні втрати, а також витрати на сплату судового збору в розмірі 23295,29 грн.

Виконавче провадження передано з Гадяцького районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області згідно постанови заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 05.07.2016.

Постановою державного виконавця відділу від 11.07.2016 відкладено провадження виконавчих дій до 18.07.2016 у зв'язку з неотриманням боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.

До відділу 19.07.2016 надійшла заява відповідача № 248 від 15.07.2016 про розстрочку виконання рішення суду. Підставою для звернення з даною заявою є скорочення об'ємів виробництва продукції, відсутність ринку збуту та введення Російською Федерацією, на ринок якої протягом останніх 10 років відбувався експорт продуктів, продуктового ембарго, що призвело до складного фінансового становища. Стягнення суми боргу за рішенням без розстрочки виконання рішення суду, зумовить неможливість своєчасно виплатити заробітну плату працівникам Товариства, своєчасної сплати податків та зборів, спричинить масове звільнення працівників. Накладення арешту на кошти боржника унеможливить своєчасну виплату підприємством заробітної плати, податків та зборів, оплату комунальних послуг.

Враховуючи наведене виконавча служба просила суд розстрочити виконання рішення суду на 36 місяців зі сплатою 43786,51 грн. щомісяця.

Правовий аналіз норм чинного законодавства свідчить, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується наявність підстав для надання розстрочки виконання рішення.

Процесуальним законодавством передбачено, що господарське судочинство здійснюється шляхом письмового провадження, а тому факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає обов'язок доказування на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом відхиляються доводи виконавчої служби та боржника з огляду на наступне.

Згідно зі ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у рішенні від 20.07.2004р. у справі "Шмалько проти України" зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Виходячи із наведеного, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, в основу судового рішення про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, а також суд має дотримуватись розумно встановленого строку відстрочки/розстрочення виконання судового рішення.

Суд зазначає, що довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Фактично в заяві про розстрочку робиться посилання лише на введення продуктового ембарго Російською Федерацією. Разом з тим, зазначена обставина має місце ще з 2014 року, крім того, продуктове ембарго РФ впливає в однаковій мірі як на стягувача (позивача), який є виробником молочної сировини, так і на боржника. До заяви не додано будь-яких доказів, які б свідчили про реальний фінансовий стан боржника (звіти про фінансовий результат, відомості про наявність або відсутність прибутку, відомості про рахунки у банківських установах та про рух коштів по цих рахунках, про наявність або відсутність майна, яке може бути реалізовано з метою погашення боргу).

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Абзацом 5 статті 44 зазначеного кодексу встановлено, що принципом підприємництва є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

Таким чином, наведені відповідачем обставини є наслідком господарської діяльності, його власного комерційного розрахунку та ризику, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від боржника обставин.

Також судом відхиляються доводи боржника щодо невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, оскільки відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів, не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язань.

У рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року в справі № 5-рп/2013 зазначено, що аналіз положень ст. 121 ГПК України дає підстави вважати, що ухвала господарського суду про розстрочку виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із наданих відповідачем в судовому засіданні платіжних доручень про часткову сплату суми боргу перед позивачем за рішенням суду у даній справі на загальну суму 1145000 грн., відповідач цілком спроможний сплати і залишок заборгованості без розстрочки на 36 місяців.

З огляду на вищезазначене, наведені заявником обставини не є винятковими в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, які б доводили неможливість своєчасного виконання судового рішення та які б могли бути підставою для розстрочення виконання рішення господарського суду від 05.04.2016 по справі № 917/291.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст.33,43, 86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про розстрочку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 05.04.2016 року по справі №917/291/16

Суддя Тимощенко О.М.