Ухвала суду № 62315908, 26.10.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"26" жовтня 2016 р.Справа № 916/2473/16

За позовом: Компанії "Midway Impex Limited"

До відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ДОКА", 2. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод картонного упакування "ПАК СИСТЕМС"

про стягнення

Суддя Оборотова О.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 02.06.2016р.

Від відповідача 1: не зявився;

Від відповідача 2: ОСОБА_3 за довіреністю від 07.10.2016р.

СУТЬ СПОРУ: Компанія "Midway Impex Limited" звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ДОКА" про стягнення 2000грн. за договорами поруки, та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод картонного упакування "ПАК СИСТЕМС" про стягнення 43001,36 що в гривневому еквіваленті складає 1216508,47грн. за договорами позики.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод картонного упакування "ПАК СИСТЕМС" зазначені вимоги не визнаються з посиланням на непідвідомчість господарським судам України спору у даній справі, оскільки розділом 13 укладеного договору, а саме його пунктом 13.2., встановлено, що спір між сторонами, який може виникнути за цим договором, підлягає вирішенню у Лондонському Інтернаціональному Арбітражному Суді, який знаходиться в м. Лондон Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

З цих підстав відповідачем також заявлене клопотання про припинення провадження у справі.

Вирішуючи подане відповідачем клопотання, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 13.2. договорів позики сторонами погоджено, що: «У разі виникнення розбіжностей між Сторонами, які не можуть бути вирішені шляхом переговорів, Сторони повинні звернутися до Лондонського Інтернаціонального Арбітражного Суду, який знаходиться в м. Лондон, Сполучене королівство Великої Британії та Північної Ірландії». Водночас згідно з пунктом 13.3. договорів позики: «Для розгляду розбіжностей між двома Сторонами застосовується законодавство Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії».

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Пунктом 4.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 передбачено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (пункт 5 частини першої статті 80 ГПК України). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то:

- у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;

- у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною та не визнавалася недійсною, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК.

Статтею 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

У пункті 1 статті 4 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж (Женева, 21.04.1961р., ратифікованій Україною (Українською ССР) 18.03.1963р.) зазначено, що сторони арбітражного застереження можуть на свій розсуд установлювати місцезнаходження арбітражного суду.

Згідно зі статтею 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10.06.1958р., ратифікована Українською ССР 10.08.1960р.) кожна договірна Держава визнає письмову угоду, відповідно до якої сторони зобов'язуються передавати в арбітраж всі або деякі спори, які виникли чи можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-яким конкретним договором. Термін "письмова угода" включає арбітражне застереження в договорі або арбітражну угоду, підписані сторонами. Суд договірної Держави, якщо до нього надходить позов з питання, за яким сторони уклали угоду, що передбачається цією статтею, повинен, на прохання однієї зі сторін, направити сторони до арбітражу, якщо не буде встановлено, що згадана угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

За змістом частини 1 статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражна угода визначається як угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Відповідно до пункту 5 Розяснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/608 від 31.05.2002 року «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачити у ньому або шляхом укладення окремої угоди (арбітражна умова, арбітражне застереження) передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду (постійно діючого або створеного для вирішення конкретного спору - ad hoc).

Згідно із абз.2 названого пункту 5 суд, до якого подано позов з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін просить про це, не пізніше подання своєї першої заяви по суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Господарський суд може порушити провадження зі справи у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди, якщо визначить, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (пункт 3 статті 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, Нью-Йорк, 1958).

Названа норма узгоджується з вимогами статті 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Провадження у справі в цих випадках припиняється на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

З огляду на викладене, оскільки при укладенні договору позики сторони домовилися, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів спір підлягає вирішенню у Лондонському Інтернаціональному Арбітражному Суді, який знаходиться в м. Лондон Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії, та відповідач наполягає на вирішенні вказаного спору саме вказаним судом, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 80 ГПК України.

При цьому судом не приймаються до уваги заперечення позивача щодо відсутності у нього відомостей про існування такого суду, оскільки належних та допустимих доказів з цього приводу ним не надано, також позивач не довів неможливості виконання арбітражної угоди шляхом звернення до суду, визначеного сторонами в договорі.

Крім цього, господарський суд Одеської області зазначає, що стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "ДОКА 2000 грн. за договорами поруки є похідною вимогою від стягнення основної заборгованості з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод картонного упакування "ПАК СИСТЕМС" за договорами позики, та розгляд даних вимог є неможливим без встановлення обставин справи по договорам позики, та, враховуючи, що сторони передбачили в договорі позики звернення до Лондонського Інтернаціонального Арбітражного Суду, який знаходиться в м. Лондон, Сполучене королівство Великої Британії та Північної Ірландії провадження підлягає припиненню.

Також суд звертає увагу, що позивач, заперечуючи проти припинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, не навів доказів неможливості виконання цієї угоди шляхом звернення сторін за вирішенням спору до суду, зазначеному в підписаному сторонами договорі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 80, 86 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити.

Суддя О.Ю. Оборотова.