Рішення № 62315302, 24.10.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.10.2016 Справа № 920/834/16

за позовомДержавного підприємства Конотопський авіаремонтний завод АВІАКОН, м. Конотоп, Сумська область,

до відповідачаОСОБА_1 підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Конотоп, Сумська область,

про стягнення 366 649 грн. 15 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 (довіреність № 5383 від 30.12.2015);

Від відповідача ОСОБА_3 (довіреність № 1758-е від 12.07.2016), ОСОБА_4 (довіреність № 781 від 04.10.2016).

У судовому засіданні 15.09.2016 судом оголошено перерву до 05.10.2016 об 11 год. 00 хв. У судовому засіданні 05.10.2016 судом оголошено перерву до 24.10.2016 о 10 год. 50 хв.

При секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 364 696 грн. 67 коп. збитків за фактичне споживання електричної енергії через мережі позивача обєктами, що належать відповідачу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 8236 від 15.09.2016), в якому позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити у їх задоволенні повністю.

Відповідач подав клопотання (вх. № 2463 від 15.09.2016) про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Конотопської міської ради та філії Конотопський РЕМ ПАТ Сумиобленерго.

Позивач заперечує проти вищезгаданого клопотання.

Позивач подав пояснення № 4163 від 03.10.2016 в обґрунтування позовних вимог разом з доказами на підтвердження своєї позиції по справі.

Відповідач подав клопотання (вх. 8883 від 05.10.2016), в якому просить суд долучити до матеріалів справи докази на підтвердження своєї позиції по справі.

Позивач подав заяву № 4322 від 11.10.2016, в якій збільшує позовні вимоги, у звязку з допущенням арифметичної помилки при складанні позовної заяви, та просить суд стягнути з відповідача 366 649 грн. 15 коп. збитків за фактичне споживання електричної енергії через мережі позивача обєктами, що належать відповідачу.

Враховуючи передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, суд приймає відповідну заяву позивача до розгляду.

Позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву (вх. № 9435 від 24.10.2016), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

В обґрунтування клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Конотопської міської ради та філії Конотопський РЕМ ПАТ Сумиобленерго відповідач вказує на те, що Конотопська міська рада є засновником КП ВУВКГ та власником всього майна, що перебуває в господарському віданні останнього, в тому числі і обєктів водопровідно-каналізаційного господарства мікрорайону «Порт», що були передані на баланс КП ВУВКГ для експлуатації та обслуговування згідно з рішенням від 10.06.2014 №154, у звязку з чим всі питання щодо експлуатації майна чи стягнення з комунального підприємства значної суми коштів, безумовно вплине на його фінансовий стан, перебуває в межах інтересів та компетенції Конотопської міської ради. Стосовно потреби у залученні до судового процесу філії Конотопський РЕМ ПАТ «Сумиобленерго» відповідач пояснює, що вказане товариство як монополіст на ринку електроенергетики, а філія Конотопський РЕМ - по місту Конотоп та Конотопському району, є фактично єдиним субєктом правовідносин, який зможе надати кваліфіковані розяснення щодо обставин спірної ситуації, а особливо, щодо правомірності та послідовності дій відповідача направлених на врегулювання відносин з позивачем.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарств (вх. № 2463 від 15.09.2016) про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, з огляду на предмет спору у справі, суд не вбачає, що рішення з господарського спору в даному випадку може вплинути на права або обов'язки третіх осіб щодо однієї з сторін, у звязку з чим відмовляє у задоволенні відповідного клопотання відповідача за його необґрунтованістю.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Виконавчого комітету Конотопської міської ради від 10.06.2014 за № 154 згідно з актом від 27 червня 2014 року позивачем відповідачу передано на обслуговування обєкти водопровідно-каналізаційного господарства (а.с. 38, том 1).

Оплата за енергозабезпечення обєктів до їх передачі, у відповідності до договору від 08.07.2003 за №69 з ПАТ Сумиобленерго, здійснювалась позивачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що після отримання обєктів відповідач здійснює їх забезпечення електричною енергією за рахунок самовільного використання отриманої позивачем від ПАТ Сумиобленерго енергії. Відповідно до абзацу 6 пункту 6.1 Правил користування електричною енергією, обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатись відповідно до даних розрахункового обліку енергії про її фактичне споживання. На об'єктах встановлено лічильники, згідно з показниками яких, позивач щомісячно складає ОСОБА_4 про обсяги електричної енергії, спожитої через мережі позивача об'єктами, які належать відповідачу. Згідно з вказаними актами відповідачем спожито за рахунок позивача за період з липня 2014 року по квітень 2016 року електроенергії загальною вартістю 366 649 грн. 15 коп. Разом з цим, вартість зазначеної електроенергії сплачена позивачем ПАТ «Сумиобленерго» за тарифами встановленими постачальником для споживачів 2 класу напруги. Відповідач відносини з використання електроенергії не впорядкував та без законних підстав продовжує користуватися електричною енергією.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач вказує на те, що для вирішення питання щодо укладання договору про постачання електричної енергії з ПАТ «Сумиобленерго» ведеться постійна робота, однак це є доволі складною та фінансово затратною процедурою, в тому числі повязано з обовязковим виконанням технічних умов, що має ряд обєктивних перешкод. Позивач сам ухилявся від пошуку можливих варіантів оформлення правовідносин між сторонами (принаймні тимчасового), що дало б можливість здійснювати розрахунки, знаючи, що для здійснення будь-яких розрахунків необхідні первинні документи (рахунок, акт виконаних робіт, договір тощо). Таким чином позивач міг запобігти виникненню збитків, саме через бездіяльність останнього розмір шкоди сягнув величезних розмірів. Обєкти водопровідно - каналізаційного господарства мікрорайону «Порт» передавались на баланс КП ВУВКГ на праві господарського відання виключно для експлуатації та обслуговування і це не передбачало ніяких додаткових заходів, які б потребували додаткового фінансування (як облаштування системи ЛУЗОД за 104тис.грн.). Саме комунальне підприємство функціонує виключно за рахунок діючого тарифу на послуги, інших доходів підприємство практично не має. В структурі тарифів не передбачено коштів на оплату витрат, яких вимагає позивач, останні могли б бути включені до тарифу лише за умови наявності договірних відносин, які б передбачали відшкодування вартості електричної енергії.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. N 910).

Пунктом 1.3 Правил передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 Правил, споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до п. 5.1 Правил, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме платіжними дорученнями № 2021 від 16.07.2014, № 2170 від 28.07.2014 (за липень 2014), № 2157 від 28.07.2014, № 2396 від 18.08.2014, № 2558 від 28.08.2014 (за серпень 2014року), № 2557 від 28.08.2014, № 2923 від 23.09.2014, № 2924 від 23.09.2014 (за вересень 2014 року), № 2925 від 23.09.2014 (за жовтень 2014 року), № 3425 від 27.10.2014, № 3843 від 26.11.2014, № 3842 від 26.11.2014 (за листопад 2014), № 4089 від 10.12.2014, № 4328 від 29.12.2014 (за грудень 2014), № 897 від 25.03.2015, № 896 від 25.03.2015, № 706 від 10.03.2015, № 583 від 25.02.2015 (за березень 2015року), № 53 від 15.01.2015, № 244 від 29.01.2015, № 4327 від 29.12.2014 (за січень 2015), № 380 від 09.02.2015, № 252 від 29.01.2015, №582 від 25.02.2015 (за лютий 2015), № 897 від 25.03.2015, № 896 від 25.03.2015, № 706 від 10.03.2015, № 583 від 25.02.2015 (за березень 2015року), № 1300 від 27.04.2015, № 1116 від 14.04.2015 (за квітень 2015), № 1676 від 27.05.2015, № 1299 від 27.04.2015, № 1475 від 12.05.2015 (за травень 2015), № 1858 від 10.06.2015, № 2024 від 23.06.2015, № 1677 від 27.05.2015 (за червень 2015), № 2434 від 27.07.2015, № 2435 від 27.07.2015, № 2239 від 13.07.2015, № 2079 від 01.07.2015 (за липень 2015року), № 2934 від 27.08.2015, № 2935 від 27.08.2015, № 2706 від 10.08.2015 (за серпень 2015 року), № 3346 від 24.09.2016, № 3182 від 14.09.2015 (за вересень 2015 року), № 3749 від 27.10.2015,№ 3748 від 27.10.2015, № 3531 від 08.10.2015, № 3364 від 28.09.2015 (за жовтень 2015 року), № 4216 від 25.11.2015 (за листопад 2015 року), № 4720 від 25.12.2015, № 4433 від 10.12.2015, № 4216 від 25.11.2015 (за грудень 2015 року), № 304 від 28.01.2016, № 113 від 13.01.2016, № 4728 від 28.12.2015 (за січень 2016 року), № 760 від 25.02.2016, № 577 від 11.02.2016, № 305 від 28.01.2016 (за лютий 2016 року), № 1170 від 24.03.2016, № 1028 від 14.03.2016 (за березень 2016року), № 1763 від 27.04.2016 (за квітень 2016року) підтверджується факт оплати позивачем, згідно з виставленими ПАТ «Сумиобленерго» рахунками, спожитої на підставі договору електроенергії за період з липня 2014 року по квітень 2016 року.

Разом з цим, судом встановлено, що частина переданої позивачу електричної енергії спожита відповідачем, в тому числі у липні місяці 2014 року - 9,14 тис. кВт; у серпні місяці 2014 року - 8,07 тис. кВт;, у вересні місяці 2014 року - 9,361 тис. кВт; у жовтні місяці 2014 року - 10,649 тис. кВт; у листопаді місяці 2014 року - 10,69 тис. кВт; у грудні місяці 2014 року - 10,058 тис. кВт; у січні місяці 2015 року - 10,102 тис. кВт; у лютому місяці 2015 року - 11,348 тис. кВт; у березні місяці 2015 року - 10,234 тис. кВ т; у квітні місяці 2015 року - 10,923 тис. кВт; у травні місяці 2015 року - 8,505 тис. кВт; у червні місяці 2015 року - 7,93 тис. кВт; у липні місяці 2015 року - 9,789 тис. кВт; у серпні місяці 2015 року - 8,614 тис. кВт; у вересні місяці 2015 року - 10,295 тис. кВт; у жовтні місяці 2015 року - 11,598 тис. кВт; у листопаді місяці 2015 року - 8,952 тис. кВт; у грудні місяці 201 5 року 11,599 тис. кВт; у січні місяці 2016 року - 9,393 тис. кВт ; у лютому місяці 2016 року - 9,352 тис. кВт; у березні місяці 2016 року - 9,549 тис. кВт; у квітні місяці 2016 року - 10,492 тис. кВт, про що свідчать акти про обсяги електричної енергії, спожитої через мережі позивача обєктами відповідача, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

Загальна вартість спожитої відповідачем електричної енергії за вказаний період, що передана позивачу на підставі договору, згідно з розрахунком позивача складає 366 649 грн. 15 коп.

Судом встановлено, що відповідна електрична енергія спожита відповідачем без укладення договору про постачання електричної енергії з енергопостачальником, що є порушенням вимог ст. 26 Закону України «Про електроенергетику».

З переписки сторін вбачається (листи а.с. 40-72, 147, 175-176, том 1), що позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням вжити заходів щодо приведення електропостачання обєктів відповідача від мереж позивача до вимог нормативно-правових актів, надати інформацію щодо укладення відповідачем договору з ПАТ «Сумиобленерго» на постачання електричної енергії для потреб обєктів відповідача, приєднаних до технологічних мереж позивача. Листом від 04.03.2015 № 767 позивач повідомив ПАТ «Сумиобленерго», що не має можливості припинити самовільне використання відповідачем електроенергії зі своїх мереж, оскільки внаслідок цього припиниться водовідведення та водопостачання населення. Згідно з листом відповідача № 212 від 17.03.2015, останній не заперечує проти факту використання електричної енергії належної позивачу, однак звертає увагу на те, що будь-які розрахунки мають здійснюватись на підставі первинних документів (договір, акти виконаних робіт, відповідні рахунки, тощо). У листі № 520 від 30.06.2016, відповідач щодо укладення договору про постачання електричної енергії з електропостачальною організацією вказує на необхідність виконати технічні умови, серед яких є вимога обовязкового включення обліку електроустановок відповідача до автоматизованої системи комерційного обліку ДП «Авіакон», вартість робіт із створення та впровадження комплексу ЛУЗОД складає 104 842,80 грн., однак таких коштів відповідач не має. З приводу врегулювання правовідносин з ДП «АВІАКОН» відповідачем було неодноразово запропоновано, як варіант оплати поточних платежів до моменту укладення прямого договору з ПАТ «Сумиобленерго», укласти договір «Про технічне забезпечення електропостачання споживача та відшкодування спожитої електричної енергії», в якому було б передбачено можливість відшкодування вартості спожитої обєктами відповідача електричної енергії. Разом з цим, згідно з інформацією, викладеною у листі філії «Конотопський РЕМ» ПАТ «Сумиобленерго» № 74-07/5064 від 29.09.2016, на запит відповідача № 710 від 09.09.2016 (щодо можливості проведення розрахунків за спожиту електроенергію КП ВУВКГ з ПАТ «Сумиобленерго» через ДП «Авіакон»), розрахунки за спожиту електроенергію позивач проводить згідно з Правилами користування електричною енергією на підставі договору про постачання електричної енергії по загальним облікам підприємства та оскільки ДП «Авіакон» не має ліцензії на продаж електричної енергії, розрахунки за використану відповідачем електроенергію по відповідним обєктам між КП ВУВКГ та ДП «Авіакон» можливі лише шляхом взаєморозрахунків.

Частина 3 статті 277 Господарського кодексу України передбачає, що абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

Разом з цим, відносини, що виникають в процесі купівлі-продажу електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ N 28 від 31.07.96.

Відповідно до абзацу першого пункту 1.6 Правил, договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

У разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 2). Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках. (пункт 1.7 Правил).

При цьому, статтею 13 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що діяльність з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, здійснення функцій гарантованого покупця, здійснення функцій системного оператора, здійснення функцій оператора ринку здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії, яка видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Таким чином, реалізувати своє право щодо укладення з субспоживачем договору про постачання електричної енергії споживач може лише в межах, визначених законодавством України.

З урахуванням викладеного, за відсутності у позивача відповідної ліцензії на постачання електричної енергії, вимоги відповідача щодо укладення (тимчасово, до укладення між відповідачем та ПАТ «Сумиобленерго» договору на постачання електричної енергії) з позивачем договору «Про технічне забезпечення електропостачання споживача та відшкодування спожитої електричної енергії» є безпідставними та суперечать нормам чинного законодавства. Вжиття відповідачем заходів щодо врегулювання відносин з постачання електричної енергії для потреб обєктів відповідача, приєднаних до технологічних мереж позивача, не спростовують факту безпідставного споживання відповідачем у період з липня 2014року по квітень 2016 року частини переданої позивачу ПАТ «Сумиобленерго» на підставі договору електричної енергії загальною вартістю 366 649 грн. 15 коп., яка оплачена позивачем, та факту відсутності у вказаний період договору про постачання електричної енергії, укладеного між відповідачем та енергопостачальником у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, що набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, згідно ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1.3 Правил визначено, що електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладених норм, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт споживання відповідачем у період з липня 2014року по квітень 2016 року частини переданої позивачу ПАТ «Сумиобленерго» електричної енергії, яка оплачена ДП «Авіакон», згідно з виставленими ПАТ «Сумиобленерго» рахунками, суд, перевіривши обставини, повязані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 366 649 грн. 15 коп. збитків за фактичне споживання електричної енергії через мережі позивача обєктами, що належать відповідачу.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 5499 грн. 74 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (вул. Генерала Тхора, 31, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 03352716) на користь Державного підприємства Конотопський авіаремонтний завод АВІАКОН (вул. Рябошапка, 25, м. Конотоп, Сумська область, код ЄДРПОУ 12602750) 366 649 грн. 15 коп. збитків, 5499 грн. 74 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.10.2016

Суддя Є.А. Жерьобкіна