Рішення № 62315153, 27.10.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2016р. Справа№ 914/2295/16

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Транс", м.Бровари, Київська область

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Львів

про стягнення заборгованості за надані послуги перевезення в розмірі 7915,00 грн.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю.О.

За участі представників:

Від позивача: Османов Е.А. - представник (Довіреність №7 від 20.09.2016р.)

Від відповідача: не з'явився

Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Транс" до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги перевезення в розмірі 7915,00 грн.

Ухвалою суду від 08.09.2016р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.09.2016р.

19.09.2016р. від відповідача через канцелярію суду поступило клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки ФОП ОСОБА_2 оприділяється в онкологічну лікарню для хірургічного втручання та буде знаходитись на лікуванні невизначений термін.

Представник позивача в судовому засіданні 22.09.2016р. позовні вимоги підтримав, надав суду для огляду оригінали документів долучених до позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.09.2016р. відкладено розгляд справи на 27.10.2016р., з підстав зазначених в ухвалі.

26.10.2016р. позивач направив до суду клопотання про доручення до матеріалів справи доказів.

Представник позивача в судовому засіданні 27.10.2016р. підтримав позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Відповідач в судове засідання 27.10.2016р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим листом.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

15.07.2015р. між позивачем та відповідачем укладено договір перевезення №01/15, відповідно до якого, позивач зобов'язувався доставити транспортним засобом за маршрутом, вказаним в заявці на перевезення, довірений йому вантаж в пункт призначення і передати його уповноваженій на отримання вантажу особі (вантажоодержувачу), вказаній в заявці, а відповідач зобов'язується оплатити вартість послуг, що йому надаються.

Об'єм перевезення згідно даного договору визначається на підставі заявок, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.3 договору).

Відповідно до умов п.п. 7.1, 7.2 договору, вартість кожного окремого перевезення вказується в заявках, що є невід'ємною частиною даного договору. Відповідач проводить оплату по безготівковому розрахунку позивачу на підставі рахунку (із врахуванням даних трьохстороннього акту прийому-передачі вантажу вантажоодержувачу) і акту виконаних робіт (по кожному перевезенні) протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання оригіналів документів, що підтверджують доставку вантажу вантажоодержувачу (накладні підписані та завірені печаткою вантажоодержувача, акти прийому-передачі, оригінал та ксерокопія, товарно-транспортних накладних / СМR, рахунок, податкова накладна), якщо інше не вказано в заявці на перевезення, що є невід'ємною частиною даного договору.

20.10.2015р. між сторонами підписано заявку на перевезення №10-15, автомобілем МАН д.н.з. НОМЕР_4 / НОМЕР_5.

На виконання умов договору перевезення №01/15 від 15.07.2015р., позивач надав відповідачу послуги по перевезенню, що підтверджується копією товарно-транспортної накладної (CMR) №0761831 від 27.10.2015р., копією рахунку-фактури №СФ-0000441 від 27.10.2015р., копією акту надання послуг №ОУ-0001331 від 27 жовтня 2015 року, долученими до матеріалів справи.

Також, 20.10.2015р. між сторонами підписано заявку на перевезення №11-15, автомобілем МАН д.н.з. НОМЕР_6 / НОМЕР_7.

На виконання умов договору перевезення №01/15 від 15.07.2015р., позивач надав відповідачу послуги по перевезенню, що підтверджується копією товарно-транспортної накладної (CMR) №0815728 від 27.10.2015р., копією рахунку-фактури №СФ-0000449 від 29.10.2015р., копією акту надання послуг №ОУ-0001379 від 29 жовтня 2015 року, долученими до матеріалів справи.

10 листопада 2015 року та 17 листопада 2015 року позивач направив відповідачу документи, що підтверджують надані послуги з перевезення та доставку вантажу.

Відповідач свої зобов'язання за договором перевезення №01/15 від 15.07.2015р. виконав частково, в результаті утворилась заборгованість в розмірі 7915,00грн.

В порядку досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу претензію від 06.07.2016р. про оплату заборгованості, однак, остання залишена без відповіді та задоволення.

Відтак, позивач звернувся до господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 7915,00 грн.

Відповідач обставин справи не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір перевезення №01/15 від 15.07.2015р., у зв'язку із чим набули взаємних прав і обов'язків.

Згідно із положеннями частин першої та третьої статті 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Виходячи із приписів ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу, ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Позивач свої зобов'язання за договором перевезення №01/15 від 15.07.2015р. виконав повністю. Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується матеріалами справи, зокрема, копіями рахунків, актів надання послуг, товарно-транспортних накладних (CMR), які долучені до матеріалів справи та не заперечується відповідачем.

Відповідач оплату за надані послуги перевезення здійснив частково, в результаті чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 7915,00 грн.

Згідно із матеріалами справи, відповідач направляв позивачу гарантійний лист, яким повідомив, що оплатить заборгованості протягом травня-липня 2016 року. Відтак, відповідач не заперечив проти дійсності наданих послуг та погодився із об'ємом та їх вартістю.

Відповідач обставин справи не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, згідно із яким заборгованість відповідача перед позивачем становить 7915,00 грн.

Судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4-3, 33, 35, 43, 49, 75, 82-84, 116 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (79067, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Транс" (07403, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 129-А, ідентифікаційний код 33410353) 7915,00 грн. основного боргу та 1378,00грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 28.10.2016р.

Суддя Ділай У.І.