Ухвала суду № 62314875, 24.10.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.10.2016 р. Справа№ 914/3446/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши матеріали

заяви ОСОБА_2 підприємства Астро, м.Львів

про розстрочку виконання рішення суду

у справі №914/3446/15

за позовом Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал, м.Львів

до відповідача ОСОБА_2 підприємства Астро, м.Львів

про стягнення 123 271,19 грн.

За участю представників сторін:

від позивача (стягувача) ОСОБА_3 юрисконсульт другої категорії ЛМКП «Львівводоканал» (довіреність вих.№01-5638 від 04.10.2016р.);

від відповідача (заявник) не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_2 підприємства Астро про розстрочку виконання рішення суду у справі №914/3446/15 за позовом Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал до відповідача ОСОБА_2 підприємства Астро про стягнення 123 271,19 грн.

Ухвалою суду від 30.09.2016р. прийнято заяву до розгляду та призначено її до судового розгляду на 24.10.2016р.

В судове засідання заявник (боржник) явки повноважного представника не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, доказів на підтвердження поважності причин неявки суду не надав. Факт належного повідомлення заявника про дату та час розгляду заяви підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення штрихкодовий ідентифікатор №7902405977728 від 04.10.2016р. (вх. №40839/16 від 12.10.2016р.) вручено 06.10.2016р.

В судовому засіданні представник стягувача заперечив проти розстрочки виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.02.2016р., подав заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду б/н від 24.10.2016р. (вх. №42198/16 від 24.10.2016р.), в якому зазначив, що несвоєчасна оплата відповідачем послуг водопостачання призводить до неможливості виконання ЛМКП «Львівводоканал» своїх обовязків щодо оплати енергоносіїв та обовязкових платежів. У звязку з цим існує реальна переспектива припинення подачі електроенергії підрозділам ЛМКП «Львівводоканал», а відтак припинення подачі води всім споживачам міста Львова, в тому числі тим, що своєчасно здійснюють оплату послуг водопостачання та водовідведення. Крім того, як зазначив представник стягувача, відповідач має фінансову можливість виконати рішення суду повністю без розстрочення його виконання, що підтверджується надходженням у жовтні 2016р. на рахунок ЛМКП «Львівводоканал» коштів в сумі 78097,73 грн., які стягнуті Личаківським ВДВС Львівського міського управління юстиції згідно постанови державного виконавця від 28.07.2016р. про відкриття виконавчого провадження №51744618. Наведене підтверджує необґрунтованість поданої ОСОБА_2 підприємством Астро заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.02.2016р. у справі №914/3446/15, в звязку з чим представник стягувача просив відмовити в задоволенні такої заяви.

Станом на 24.10.2016р. від заявника (боржника) заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду заяви не надходили.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.02.2016р., надавши оцінку доказам долученим на підтвердження обставин наведених у ній, заслухавши заперечення представника стягувача, суд встановив:

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.02.2016р. позовні вимоги задоволено частково та вирішено стягнути з ОСОБА_2 підприємства Астро на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" 78742,82 грн. основного боргу, 4493,55 грн. пені, 22695,52 грн. інфляційних втрат, 1898,82 грн. 3% річних та 1617,46 грн. судового збору.

Вищевказане рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2016р, відтак тоді ж набрало законної сили.

На виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.02.2016р. та Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2016р., господарським судом Львівської області 14.06.2016р. було видано наказ про примусове виконання рішення та стягнення з боржника (ПП «Астро») на користь ЛМКП «Львівводоканал» заборгованості в сумі 78 097,73 грн., 4 493,55 грн. пені, 22 695,52 грн. інфляційних втрат, 1 898,82 грн. 3% річних та 1 617,46 грн. судового збору.

Приватне підприємство Астро користуючись своїм процесуальним правом, наданим ст.121 ГПК України, просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.02.2016р. у справі №914/3446/15 на 24 (двадцять чотири) місяці з щомісячною сплатою ОСОБА_2 підприємством Астро на користь стягувача суми боргу в розмірі 5 239,68 грн.

Подану заяву про розстрочення рішення суду заявник обгрунтовує тяжким фінансовим станом підприємства, наявністю заборгованості в підприємства перед ПАТ «ОСОБА_4 Дніпро», перед бюджетом за несплату орендних платежів та іншими кредиторами, загрозою банкрутства.

В підтвердження обставин наведених у заяві боржник долучив довідку вих.№20 від 15.09.2016р., видану ПП Астро згідно якої станом на 15.09.2016р. його заборгованість перед Львівською міською радою становить 416 343,08 грн. (в тому числі пеня в сумі 68320,85 грн.); заборгованість перед ДПІ Сокальського району Львівської області 25079,65 грн. (в т.ч. пеня в сумі 5 751,35 грн.); заборгованість перед ПАТ «ОСОБА_4 Дніпро» - 301167,21 грн. Інших доказів на підтвердження обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим боржником до поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду не долучено.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення, заслухавши заперечення представника позивача, оцінивши докази подані в підтвердження обставин, якими обґрунтована заява, враховуючи подане стягувачем заперечення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення.

При прийнятті ухвали суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

При цьому під розстрочкою виконання рішення суду слід розуміти виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним, з огляду на ч.1 ст.43 ГПК України, та з врахуванням всіх обставин конкретної справи.

Як вказано у п.п.7.2. п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як зазначає заявник у поданій на розгляд господарського суду заяві про розстрочення виконання рішення суду заяві, підставою звернення з такою заявою стало скрутне фінансове становище підприємства, наявність заборгованості в підприємства перед ПАТ «ОСОБА_4 Дніпро», перед бюджетом за несплату орендних платежів та іншими кредиторами, а також те що повне виконання рішення суду може привести до банкрутства ПП «Астро». На підтвердження вказаного заявник долучив довідку вих.№20 від 15.09.2016р., видану ОСОБА_2 Підприємством Астро, згідно якої станом на 15.09.2016р. його заборгованість перед Львівською міською радою становить 416343,08 грн.(в тому числі пеня в сумі 68320,85 грн.); заборгованість перед ДПІ Сокальського району Львівської області 25079,65 грн.(в т.ч. пеня в сумі 5751,35 грн.); заборгованість перед ПАТ «ОСОБА_4 Дніпро» - 301 167,21 грн.

Однак, як стверджує представник стягувача, про що зазначає у запереченнях на заяву про розстрочку виконання рішення суду б/н від 24.10.2016р. (вх. №42198/16 від 24.10.2016р.), несвоєчасна оплата відповідачем послуг водопостачання призводить до неможливості виконання ЛМКП «Львівводоканал» своїх обовязків щодо оплати енергоносіїв та обовязкових платежів до бюджету, через що виникає переспектива припинення подачі електроенергії підрозділам ЛМКП «Львівводоканал».

Фінансова можливість виконання рішення суду без розстрочення його виконання підтверджується надходженням на рахунок ЛМКП «Львівводоканал» коштів в сумі 78097,73 грн., які стягнуті у жовтні 2016року Личаківським ВДВС Львівського міського управління юстиції згідно постанови державного виконавця від 28.07.2016р. про відкриття виконавчого провадження №51744618., в звязку з чим представник стягувача просив відмовити в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду порушує також і матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для нього.

Слід зазначити, що фінансове становище стягувача, у свою чергу залежить і від ступеня виконання заявником рішення у даній справі.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Як стягувач, так і боржник несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. Відтак, невиконання боржником зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг негативно відображується на фінансовому стані стягувача. А подальше ухилення боржника від сплати заборгованості суттєво зачіпає інтереси стягувача і завдає істотної, в тому числі й матеріальної шкоди.

Слід зазначити, що кожний субєкт господарювання наділений правом звернутися до суду за захистом його порушених, оспорюваних або не визнаних інтересів. Процесуальний зміст права на судовий захист субєктів господарювання можна поділити на основні елементи, а саме: - звернення субєкта до суду з вимогами про захист порушених прав та оспорюваних інтересів, викладеними у позовній заяві, яка у встановленому законом порядку подається до суду; - користування усіма процесуальними правами під час розгляду судом справи, які гарантовані відповідно до процесуального законодавства: - оскарження судового рішення до апеляційної та касаційної інстанції; - виконання судового рішення, яке є завершальним у структурі права особи на судовий захист і, власне, є тією метою, заради якої особа звертається до суду з позовом.

Без права на виконання судового рішення структура права на судовий захист не мала б логічного завершення і мотивації. Тому судове рішення має бути виконаним, адже без цього судовий процес є незавершеним.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 підприємством Астро не подано доказів, які підтверджують неможливість повного виконання рішення суду, не обґрунтувано, яким чином розстрочка виконання рішення суду надасть можливість покращити важке фінансове становище підприємства та виконати рішення суду в повному обсязі, а також не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування обставин, наведених в заяві про розстрочення виконання рішення суду.

Крім того, як вбачається із наданої представником позивача загальної довідки про стан розрахунків ПП "Астро" з ЛМКП "Львівводоканапл" виконавчою службою з боржника вже стягнуто основну заборгованість в сумі 78 097,73 грн., і кошти надійшли на банківський рахунок ЛМКП «Львівводоканал».

На думку суду, обставини, наведені заявником в заяві про розстрочку виконання рішення суду, слід розглядати як наслідки ведення ним господарської діяльності, яка за своєю правовою природою є підприємницькою діяльністю, що здійснюється в тому числі на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (ст.44 ГК України).

Наявність у боржника заборгованості перед іншими кредиторами не може свідчити про неможливість виконання рішення суду, крім того існують інші, крім звернення стягнення на грошові кошти, способи виконання рішення суду, передбачені Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном. Аналогічної позиції дотримується також і Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 07.10.2012 р. у справі №5015/5801/11, у постанові від 17.12.2012 р. у справі №31/282.

Заявником не наведено жодних доводів та доказів того, що підприємством вживаються та чи вживатимуться на майбутнє заходи щодо покращення результатів господарської діяльності, в тому числі шляхом оптимізації виробничих процесів, продажу незадіяного в основній діяльності майна чи передачу такого майна в найм, залучення позичкових коштів, тощо.

Крім того, недоведеним залишився, на думку суду, і факт перебування боржника у скрутному матеріальному становищі.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Отже, тривале невиконання рішень національних органів, які набрали законної сили, у встановленому законом порядку, протягом розумного строку, порушують п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не відповідають судовій практиці Європейського суду (Ткаченко проти України, Кисельов проти України) (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 30.10.2013 № 01-06/1556/13).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ст.45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст.ст.115, 116 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а відповідно до статті 34 ГПК України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.02.2016р. у справі №914/3446/15.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 86, 121 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви ОСОБА_2 підприємства Астро про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.02.2016р. у справі №914/3446/15 на 24 календарних місяців відмовити повністю.

2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані у ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно вимог ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Суддя Сухович Ю.О.