Рішення № 62314631, 19.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2016Справа №910/15128/16

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова группа «Ю.БІ.АЙ»доКомунального підприємства «Київпастранс»простягнення 7 000,00 грн. Суддя Андреїшина І.О.

У судовому засіданні брали участь:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Скоробагатько Д.П. за довіреністю № 06-5/710 від 05.09.2016

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» до Комунального підприємства «КИЇВПАСТРАНС» про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 7 000,00 грн. в результаті настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.10.2013 о 12 год. 40 хв. по вул. Серафімовича, 11, в м. Києві за участю транспортних засобів "ЛАЗ - А183", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2016 за даною позовною заявою 14.09.2016, зобов'язано сторін надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 12.09.2016 від позивача надійшло клопотання про проведення слухання без участі представника.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.09.2016 надав суду документи на виконання вимог ухвали суду, які залучено до матеріалів справи, та подав клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості надати суду письмовий відзив на позовну заяву.

Позивач уповноважених представників до судового засідання 14.09.2016 не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 14.09.2016 відкладено розгляд справи до 12.10.2016, для витребування інформації та у зв'язку з неявкою представника позивача у судове засідання та невиконання сторонами вимог ухвали суду.

Через відділ діловодства суду 10.10.2016 від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, які залучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 12.10.2016 просив відкласти розгляд справи, для надання йому можливості підготуватися до судового засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши дане клопотання, задовольнив його та оголосив перерву у судовому засіданні до 19.10.2016, для всебічного та об'єктивного розгляду спору.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.10.2016 просив відмовити у позові, з підстав, які наведено у відзиві на позовну заяву.

Позивач уповноважених представників до судового засідання 19.10.2016 не направив, про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлених сторін про час і місце проведення судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника позивача.

У судовому засіданні 19.10.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування» (надалі - Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 - IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

23.04.2013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Ю.БІ.АЙ» (страховик) та Комунальним підприємством «Київпастранс» (страхувальник) був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом № АС/0928979 (далі - поліс № АС/0928979).

Відповідно до умов полісу АС/0928979 Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ю.БІ.АЙ» взяло на себе обов'язок відшкодувати цивільно-правову відповідальність водіїв забезпеченого транспортного засобу - ЛАЗ А183, державний номер НОМЕР_2, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час його експлуатації на умовах, визначених спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

13.10.2013 о 12 год. 40 хв. по вул. Серафімовича, 11, в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів "ЛАЗ - А183", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, що підтверджується довідкою № 9283426 від 13.10.2013 ВДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві (копія в матеріалах справи).

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_1, зазнав пошкоджень.

Згідно з довідкою № 9283426 від 13.10.2013 ВДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві, особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, є водій ОСОБА_2 і його вина встановлена постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.11.2013 у справі № 755/27274/13-п.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з висновком автотоварознавчого дослідження суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_5 № 9853 від 16.10.2013, вартість відновленого ремонту складає 16 555,30 грн., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля 13 012,17 грн.

26.12.2013 позивачем було складено страховий акт № 405-352/13, згідно з яким сума виплати страхового відшкодування у зв'язку зі страховим випадком складає 7 000,00 грн.

На виконання умов договору страхування, позивачем було виплачено страхове відшкодування потерпілому шляхом перерахування 7 000,00 грн. на ремонт пошкодженого автомобіля, що підтверджується платіжним дорученням № 3228 від 26.12.2013 р. (копія в матеріалах справи).

У відповідності до полісу Комунального підприємства «Київпастранс» № АС/0928979 застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «ЛАЗ А 183» з державними номерними знаками 07477 КА.

Позивач стверджує, що страхувальник не повідомив йому про страховий випадок у строк, передбачений договором і законом.

Враховуючи наведене, Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» звернулося до господарського суду з даним позовом до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення 7 000,00 грн. матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка була відшкодована позивачем потерпілому.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Відповідно до підпункту 33.1.4. пункту 33.1. статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплатами), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

З пояснень представника відповідача випливає, що ані водій ОСОБА_2 (який є працівником відповідача), ані КП «Київпастранс» не повідомили позивача про настання страхового випадку, і поважних причин неповідомлення суду не наведено.

Заперечуючі проти позову, відповідач у відзиві на позовну заяву посилався на практику розгляду цивільних справ Судової палати Верховного Суду України, а саме постанови №6-284цс15 від 16.08.2016 та №6-2598цс15 від 23.03.2016.

При цьому відповідач вважає, що наведеними правовими нормами закону встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законом для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплат. У даному випадку факт настання страхового випадку ніким не оспорюється. Він зафіксований правоохоронними органами; особа яка вина у ДТП притягнута до адміністративної відповідальності, а відповідач як роботодавець не забезпечує про перебування трудових відносин з особою виною у ДТП. Сам позивач визнав подію, як страховий випадок і добровільно сплатив страхове відшкодування потерплому. Відповідач зазначив у відзиві, що сам по собі факт не повідомлення відповідачам страховику про настання страхової події не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі повинне базуватися на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входити до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватися у загальному порядку відшкодування збитків.

Суд встановив, що постанови Верховного Суду України, наведені відповідачем, не можуть бути застосовані в даній справі, оскільки у даному спорі інші обставини. Зокрема, у постанові Верховного Суду України №6-284цс15 від 16.08.2016 йдеться про застосування строків позовної давності, а не про необов'язковість повідомлення страховика про страховий випадок. Що ж стосується постанови Верховного Суду України № 6-2598цс15 від 23.03.2016, то у ній зроблений висновок про те, що у разі наявних поважних причин неповідомлення страховику про страховий випадок, страхове відшкодування з страхувальника чи водія страхувальника не стягується. Проте у даному спорі поважних причин неповідомлення страховику про ДТП відповідачем господарського суду не наведено.

У відповідності до пп. ґ) 38.1.1. п.38.1. ст. 38 Закону №1961-IV, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених статті 33 цього закону.

Враховуючи винність гр. ОСОБА_2 у настанні вищевказаного ДТП, що перебував в трудових відносинах з КП «Київпастранс», та порушення КП «Київпастранс» обов'язку своєчасно повідомити АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» про настання страхового випадку, а також здійснення позивачем виплати страхового відшкодування , відповідач зобов'язаний компенсувані позивачу понесені витрати у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс» суми завданої шкоди в розмірі 7 000, 00 грн підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ,Ю вул. Набережне Шосе, 2, ЄДРПОУ 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» (04071, м. Київ, вул. Почайнинська, 25/49, код ЄДРПОУ 31113488) відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 25.10.2016.

Суддя І.О. Андреїшина