Рішення № 62314618, 24.10.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2016р. Справа№ 914/2374/16

За позовом: Приватного підприємства Українська промислова група, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальна паливна компанія, м. Львів

про стягнення 135 222, 86 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Гринчишин О.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник

від відповідача: не зявився

Розглядається справа за позовом Приватного підприємства Українська промислова група до Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальна паливна компанія про стягнення 135 222, 86 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.09.2016 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.10.2015 р.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідній ухвалі.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

Представник відповідача в судові засідання не зявився, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що заборгованість в сумі 114 190,00 грн є неоплаченою у звязку з перебуванням товариства у скрутному фінансовому становищі.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив таке:

Приватне підприємство Українська промислова група (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальна паливна компанія (надалі - відповідач) про стягнення 135 222, 86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 17.02.2014 р. між ним та відповідачем був укладений договір № 02/04 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач (постачальник) зобовязується передати у власність відповідача (покупець) щебеневу продукцію (далі - товар) в строки та на умовах, передбачених даним договором, а відповідач зобовязується прийняти товар та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата за поставлений товар буде здійснюватися протягом 30 днів з моменту отримання відповідачем товару.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар, факт поставки якого підтверджується підписаною уповноваженими представниками сторін видатковою накладною від 25.02.2014 р. № 1 на суму 114 190,00 грн.

Відповідачем, в порушення у мов договору оплату не проведено, у звязку з чим позивач просить стягнути вказану заборгованість, та крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 21 032, 82 грн.

В представленому суду відзиві на позовну заяву відповідач факт неоплати отриманого товару на суму 114 190,00 грн визнав, а невиконання умов договору обгрунтував скрутним фінансовим становищем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи із таких мотивів.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, 17.02.2014 р. між сторонами був укладений договір № 02/04, відповідно до п. 1.1 якого, позивач (постачальник) зобовязався передати у власність відповідача (покупець) щебеневу продукцію (далі - товар) в строки та на умовах, передбачених даним договором, а відповідач зобовязався прийняти товар та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Факт поставки товару позивачем підтверджується видатковою накладною від 25.02.2014 р. № 1 на суму 114 190,00 грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата за поставлений товар буде здійснюватися протягом 30 днів з моменту отримання відповідачем товару.

В порушення умов договору відповідач свої зобовязання щодо оплати за поставлений позивачем товар не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 114 190,00 грн.

Приписами ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Зважаючи на те, що відповідач позовні вимоги щодо основної суми боргу не заперечив, доказів погашення заборгованості за поставлений йому товар не представив, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 114 190,00 грн підлягають до задоволення.

Відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, розмір пені встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що у випадку неоплати або несвоєчасної оплати вартості товару згідно умов даного договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої у цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення.

Крім того, ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок, суд приходить до висновку, що нарахування позивачем пені в розмірі 21 032, 82 грн. проведено без урахування вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Суд, здійснивши перерахунок вважає, що сума пені є обґрунтованою та підставною в розмірі 12 010, 25 грн за період з 27.03.2014 р. по 27.09.2014 р.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальна паливна компанія (79026, м. Львів, вул. Лазаренка, 1А, код ЄДРПОУ 37362293) на користь Приватного підприємства Українська промислова група (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 16 код ЄДРПОУ 35186649) суму у розмірі 128 093, 25 грн з них:

- 114 190, 00 грн основної заборгованості;

- 12 010, 25 грн пені;

- 1 893,00 грн судового збору.

3. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 28.10.2016 р.

Суддя Манюк П.Т.