Рішення № 62314289, 20.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2016Справа №910/27422/14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 30 194,37 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_1 (дов. №108/2016 від 25.09.16);

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про відшкодування шкоди в порядку регресу 30 194,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-288-0157/399 від 15.11.2010 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатив страхове відшкодування, а тому відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі за текстом - ДТП), що підтверджується постановою суду, була застрахована відповідачем, позивач просить стягнути з останнього шкоду у розмірі 30 194,37 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2014 суддею Бондаренко Г.П. порушено провадження у справі №910/27422/14, розгляд справи призначено на 27.01.2015.

29.12.2014 через загальний відділ канцелярії господарського суду м. Києва надійшов лист МТСБУ № 7/2-28/36080 від 25.12.2014 щодо інформації відповідно до страхового полісу № АІ/54863.

27.01.2015 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав письмовий відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що наданий позивачем акт виконаних робіт не містить розрахунку коефіцієнту фізичного зносу і не може бути доказом суми вимоги до страховика.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2015 на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справі №910/27422/14 призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі №910/27422/14 зупинено до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової автотоварознавчої експертизи та отримання висновку експерта.

Відповідно до супровідного листа, у зв'язку із призначенням судової експертизи, матеріали справи №910/27422/14 у відповідності до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

26.02.2015 до господарського суду міста Києва надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2804/15-54 від 24.02.2015 з клопотання експерта Черкашина Ю.І. про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду м. Києва №04-23/192 від 27.02.2015, у зв`язку з припиненням повноважень судді Бондаренко Г.П., призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/27422/14.

За результатами проведеного автоматичного розподілу справи, справу №910/27422/14 передано для розгляду судді Демидову В.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2015 суддею Демидовим В.О. прийнято справу №910/27422/14 до свого провадження, поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.03.2015. Зобов`язано сторони надати суду фотографії пошкодженого автомобіля НОМЕР_1, на цифровому носії СД диску.

17.03.2015 представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 03.03.2015 через загальний відділ суду було подано СД диск з кольоровими фото пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen T5 Kasten», д.н.з. НОМЕР_2.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2015 провадження у справі №910/27422/14 зупинено до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової автотоварознавчої експертизи та отримання висновку експерта.

Відповідно до супровідного листа від 24.03.2015, матеріали справи №910/27422/14 у відповідності до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

09.04.2015 до господарського суду міста Києва надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2804/15-54 від 08.04.2015 з повідомленням про неможливість надання висновку експерта у зв'язку із незадоволенням клопотання експерта, а саме ненаданням фотографій пошкодженого транспортного засобу.

17.04.2015 господарський суд міста Києва листом №06-37.1/41-910/27422/15 повідомив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз про те, що матеріали справи №910/27422/14 з додатковими документами для проведення автотоварознавчої експертизи, що витребовувались клопотанням експерта, були направлені на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 08.04.2015 .

23.03.2016 до господарського суду міста Києва надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №4827-15 від 23.03.2016 в якому зазначено, що для проведення судової автотоварознавчої експертизи за наявними матеріалами необхідна письмова вказівка суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2016 поновлено провадження у справі та доручено судовому експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проводити призначену ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2015 у справі №910/27422/14 судову автотоварознавчу експертизу за наявними в матеріалах справи документами. Провадження у справі №910/27422/14 зупинено до отримання результатів експертизи.

Відповідно до супровідного листа від 15.04.2016, матеріали справи №910/27422/14 у відповідності до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

23.05.2016 до господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про передачу матеріалів справи №910/27422/14 до Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у зв'язку з значним рівнем поточної завантаженості судових експертів.

30.06.2016 через відділ діловодства суду від Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист №23/350-16 від 15.06.2016 про направлення клопотання судового експерта та оплати експертизи разом з клопотанням судового експерта Ружинського О.Л. про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Враховуючи надходження зазначеного клопотання, ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2016 поновлено провадження у справі №910/27422/14; задоволено клопотання судового експерта; зобов'язано Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» надати для проведення експертного дослідження: перелік запчастин та опис пошкоджень у надрукованому вигляді, що підлягають заміні, ремонту, фарбування автомобіля НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок ДТП; інформацію щодо перебування досліджуваного КТЗ у попередніх ДТП, проведених капітальних ремонтах та наявних вузлах та агрегатах, які потребують ремонту або заміні, також надати інформацію про наявність корозійних пошкоджень кузову досліджуваного КТЗ, його пробіг, тощо; дані щодо комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення, наявності додатково встановленого обладнання (відповідними документами, що підтверджують дату його встановлення та вартість), показники одометра, оновлення складників та фактичного технічного стану об'єкту дослідження, в якому він перебував станом на 07.10.2014; зобов'язано сторони оплатити вартість судової експертизи згідно рахунків №4118 та №4119 від 14.06.2016 та зупинено провадження у справі до отримання результатів експертизи.

01.09.2016 через загальний відділ суду від Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №23/640-16 від 30.08.2016 з висновком експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи №640/16-23 від 30.08.2016 та матеріали справи №910/27422/14.

У зв'язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення розгляду даної справи, судом ухвалою від 19.09.2016 поновлено провадження у справі №910/27422/14 та призначено її до розгляду на 04.10.2016.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.10.2016 у зв'язку із неявкою представника позивача, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 20.10.2016.

18.10.2016 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав письмові пояснення по справі, за змістом якого просив ухвалити рішення беручи за основу висновок Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Вартість проведення судової експертизи у розмірі 2422,20 грн. покласти на позивача.

У судове засідання 20.10.2016 з'явився представник відповідача, подав пояснення по суті справи.

Представник позивача в судове засідання 20.10.2016 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 20.10.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

15.11.2010 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-288-0157/399 (далі за текстом - договір), предметом якого є майнова відповідальність за пошкодження транспортного засобу «Volkswagen T5 Kasten», д.н.з. НОМЕР_2.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, та вигодонабувачем є Компанія ТЕСС, ПП.

Строк дії договору страхування - з 16.11.2010 по 15.11.2014 (п. 8 договору).

07.10.2014 о 12 год. 05 хв. водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_3, в м. Києві на О. Теліги, під час руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції до автомобіля НОМЕР_1, та вчинив з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. п. 2.3 «б», 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху.

В результаті ДТП автомобіль НОМЕР_1, було пошкоджено, що підтверджується розширеною довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 9446266.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2014 у справі №761/30104/14-п (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушенням водієм ОСОБА_4 п. п. 2.3 «б», 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, в результаті чого останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

В матеріалах справи міститься заява про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 07.10.2014, відповідно до якої страхувальник повідомив страховика про настання страхового випадку у вигляді ДТП, що сталась 07.10.2014, та просив виплатити страхове відшкодування на рахунок СТО для здійснення ремонту.

Відповідно до рахунку №АМС0032762 від 08.10.2014, виставленого ТОВ «Автомир», відновлювальний ремонт пошкодження транспортного засобу «Volkswagen T5 Kasten», д.н.з. НОМЕР_2, склав 32 185,76 грн.

Позивачем за результатами огляду транспортного засобу, а також на підставі ремонтної калькуляції №АМКРЗ02268 від 08.10.2014 та рахунку №АМС0032762 від 08.10.2014, узгоджена сума страхового відшкодування на відновлювальний ремонт транспортного засобу «Volkswagen T5 Kasten», д.н.з. НОМЕР_2, відповідно до страхового акту №СТОКА-1673 від 24.10.2014 та розрахунку страхового відшкодування від 24.10.2014 - у розмірі 30 194,37 грн.

На виконання умов договору, позивачем відповідно до страхового акту №СТОКА-1673 від 24.10.2014, була здійснена виплата страхового відшкодування на рахунок СТО - ТОВ «Автомир» у розмірі 30 194,37 грн., що підтверджується платіжним дорученням №26038 від 24.10.2014.

Зважаючи на вищевикладене, позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 30 194,37 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Ст. 1191 Цивільного кодексу України та п.38.2.1 ст.38 Закону передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ст. 257, ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки, а за регресними зобов'язаннями, перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Оскільки між сторонами виник спір стосовно вартості відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1, в результаті пошкодження транспортного засобу при ДТП, судом в рамках даної справи було призначено судову експертизу, яка була проведена Черкаським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку експерта, складеного за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи №640/16-23 від 30.08.2016, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_1, з урахуванням зносу, встановленому законодавством, внаслідок ДТП, станом на 07.10.2014, становить 18 822,41 грн.

Таким чином, сума страхового відшкодування, що має бути сплачена відповідачем на користь позивача, з урахуванням висновку експерта, складає 18 822,41 грн.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до ст.ст. 2, 4, 8 ч. ч. 1, 16 ст. 9, ч.1 ст. 16 Закону України «Про страхування» страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Згідно з п. 196.1.3 ст. 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Виходячи з системного аналізу змісту вищенаведених норм законодавства всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов'язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об'єктом оподаткування ПДВ, в зв'язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.

Таким чином, у разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Водночас, у разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати здійснюється без урахування сум ПДВ.

Відтак, в силу приписів ч.2 ст. 14 Цивільного кодексу України страховик не може бути примушений до виплати ПДВ у складі суми страхового відшкодування за винятком випадку, коли сума ПДВ нарахована та сплачена на користь виконавця послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, який (виконавець), в свою чергу, має бути платником ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Автомир» (виконавець послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу) є платником податку на прибуток, а тому розрахунок суми виплат здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Вина особи ОСОБА_4, який керував автомобілем НОМЕР_3, встановлена постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2014 у справі №761/30104/14-п.

Таким чином, на підставі зазначених вище обставин справи, наведених норм закону та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/54863, на відповідача покладений обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_4.

Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № АІ/54863 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000 грн., франшиза за даним полісом - 0 грн.

Отже, враховуючи зазначені обставини, умови полісу № АІ/54863 та положення чинного законодавства, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру, визначеного висновком експерта, складеного за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи №640/16-23 від 30.08.2016, у розмірі 18 822,41 грн.

Відповідно до пункту 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що згідно з ухвалами господарського суду м. Києва попередня оплата експертизи покладена порівну на позивача та відповідача, а також рахунки на оплату були направлені КНДІСЕ як позивачу (рахунок №4118 від 14.06.2016 на суму 2 422,20 грн), так і на рахунок відповідача (рахунок №4119 від 14.06.2016 на суму 2 422,20 грн), клопотання відповідача про покладення витрат на проведення експертизи на позивача, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А, код 30859524) страхове відшкодування у розмірі 18 822 (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 41 коп. та 1 138 (одну тисячу сто тридцять вісім) грн. 91 коп. - судового збору. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 25.10.2016.

Суддя В.О. Демидов