Постанова № 62312110, 28.10.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2016 року справа № 823/964/16

08 год. 30 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ОСОБА_1 подав позов, в якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 29 червня 2016 року без номеру, згідно якого ОСОБА_1 протягом 60 днів повинен сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік в розмірі 23434 грн 32 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що безпосереднє встановлення місцевих податків і зборів, в тому числі податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, віднесено Податковим кодексом України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень. При цьому рішення про встановлення місцевих податків і зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків і зборів, в іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Так само і зміни до будь-яких елементів податків і зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила і ставки; податки і збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Крім того, позивач вказує на те, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у місті Ватутіне встановлений рішенням Ватутінської міської ради від 27.01.2015 № 69-2/VI, однак постановою Ватутінського міського суду Черкаської області від 26.08.2015 у справі № 690/353/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.01.2016, рішення від 27.01.2015 № 69-2/VI визнане протиправним та скасоване в частині встановлення вказаного податку та його ставки.

Таким чином, на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не існувало нормативного акту Ватутінської міської ради, яким платникам податку доведено обов'язок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а відтак, не існувало і не існує обов'язку власника нерухомого майна сплачувати такий податок.

Представник позивача у судовому засіданні 13 жовтня 2016 року адміністративний позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання свого представника не направив, заява про розгляд справи за відсутності представника в матеріалах справи відсутня.

13 жовтня 2016 року на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Опис даного об'єкта: прохідна, Б-1, загальна площа 14,7 кв.м.; механічна майстерня, Ж-2, загальна площа 477,2 кв.м; прибудова до майстерні, ж-2, загальна площа 324,3 кв.м; прибудова до майстерні, ж1-1, загальна площа 386,4 кв.м; гараж, ж2-1, загальна площа 288,8 кв.м; ГСМ з підвалом та прибудовою, з-1, з-1, з1-1, загальна площа 203,2 кв.м; мийка, з2-1, загальна площа 220,6 кв.м; навіс, К; навіс, Л; КПП, Ц-1, загальна площа 8,8 кв.м; убиральня, И; огорожа, 1; огорожа, 2; огорожа, 3.

Звенигородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Черкаській області (Ватутінське відділення) на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та у відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України 29.06.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 23434 грн 32 коп.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що 01.01.2015 набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон № 71-VIII). Вказаним Законом запроваджено податок на майно, що відповідно до підпункту 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України включає в себе податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пункту 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування у відповідності до пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування встановлена цим підпунктом.

Пунктом 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (в редакції станом на 2015 рік) визначено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

При цьому суд враховує, що згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України податок на майно належить до місцевих податків.

Відповідно до пункту 10.3 статті 10 Податкового кодексу України, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Згідно п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 Податкового кодексу України).

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп. 12.3.3 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 ст. 12 цього Кодексу.

Відповідно пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Таким чином, місцеві ради мають вирішити питання (на власний розсуд), чи запроваджувати податок (і в яких розмірах) на майно, відмінне від земельної ділянки. Таке рішення має бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Як вже зазначалося, Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII ухвалений 28.12.2014, тобто після 15.07.2014 року, а податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Ватутіне встановлений рішенням Ватутінської міської ради 27.01.2015 № 69-2/VI, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що застосування контролюючим органом положень Податкового кодексу України, з урахуванням внесених Законом № 71-VIII змін та рішення з метою оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, не може мати місце у 2015 році.

Крім того, постановою Ватутінського міського суду Черкаської області від 26.08.2015 у справі № 690/353/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.01.2016, позовні вимоги ПрАТ "Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362" до Ватутінської міської ради Черкаської області про протиправним (незаконним) та скасування рішення Ватутінської міської ради Черкаської області 27.01.2015 № 69-2/VI "Про місцеві податки і збори в м. Ватутіне на 2015 рік" задоволено повністю: визнано протиправним (незаконним) та скасовано рішення Ватутінської міської ради Черкаської області від 27.01.2015 року № 69-2/VI "Про місцеві податки і збори в м.Ватутіне на 2015 рік" в ч. п. 1, яким Ватутінська міська рада Черкаської області встановила податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів, що перебувають у власності фізичних осіб та юридичних осіб платників податку; визнано протиправним (незаконним) та скасовано рішення Ватутінської міської ради Черкаської області від 27.01.2015 року № 69-2/VI "Про місцеві податки і збори в м.Ватутіне на 2015 рік" в частині п. 3 яким Ватутінська міська рада Черкаської області затвердила ставки місцевих податків і зборів згідно додатку 1 в частині п. 3.1 додатку 1 "ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості для об'єктів, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб становить - 1% (від розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року), за 1 кв. м. бази оподаткування".

Таким чином, суд зазначає, що станом на час прийняття Звенигородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Черкаській області податкового повідомлення-рішення, а саме 29.06.2016, рішення Ватутінської міської ради від 27.01.2015 № 69-2/VI "Про місцеві податки і збори в м. Ватутіне на 2015 рік" було скасоване в судовому порядку, тобто не було правової підстави для визначення позивачеві суми податкового зобов'язання, у зв'язку з чим оскаржуване рішення прийняте безпідставно.

Разом з тим, позивач просить визнати вказане податкове повідомлення-рішення незаконним та скасувати його, однак, враховуючи положення пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку буде визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування, у зв'язку з чим адміністративний позов належить задовольнити частково.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 29.06.2016, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 23434 грн 32 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Енгельса, 142, ідентифікаційний код 39785739) на користь ОСОБА_1 (20250, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк