Ухвала суду № 62312065, 22.06.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

22 червня 2016 рокум. Ужгород№ 807/235/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Скраль Т.В., суддів Гаврилко С.Є., Луцович М.М.,

при секретарі Меренич І.А.,

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача 2: Міністерство внутрішніх справ України - представник ОСОБА_2,

інші сторони - в судове засідання не з'явилися,

розглянувши у попередньому судовому засіданні клопотання відповідача 1- УМВС України в Івано-Франківській області та відповідача 2 - Міністерства внутрішніх справі України про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, Міністерства внутрішніх справ України та Міністра внутрішніх справ України, Національної поліції України про визнання протиправним наказу про звільнення, анулювання запису у трудовій книжці, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за період вимушеного прогулу, визнання бездіяльності протиправною, -

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2016 року, ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, Міністерства внутрішніх справ України та Міністра внутрішніх справ України, яким просить: 1) визнати протиправним (недійсним) наказ про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України з 18.11.2011 року у зв'язку з притягненням його, як обвинуваченого по кримінальній справі (чи за дискредитацію, згідно ст. 66 Положення) та скасувати його; 2) визнати недійсним запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про його звільнення з 18.11.2011 року у зв'язку з притягненням його, як обвинуваченого по кримінальній справі (чи за дискредитацію, згідно ст. 66 Положення) та анулювати його; 3) поновити ОСОБА_1 на роботі, на посаді, з якої його було звільнено, а у разі відсутності такої - на аналогічній посаді ; 4) стягнути з відповідачів: ГУ МВС України в Івано-Франківській області, ГУНП в Івано-Франківській області, МВС України, Національної поліції України у солідарному порядку на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.11.2011 року по день фактичного поновлення на роботі; 5) визнати протиправною бездіяльність відповідачів: ГУ МВС України в Івано-Франківській області, ГУНП України в Івано-Франківській області, МВС України, НП України та Міністра внутрішніх справ України в частині невжиття всіх можливих заходів щодо поновлення прав ОСОБА_1 протягом місячного строку з моменту отримання його звернення про поновлення трудових прав; 6) визнати протиправними всі вчинені дії відповідачів: ГУ МВС України в Івано-Франківській області, МВС України та Міністра внутрішніх справ України, спрямовані на звільнення ОСОБА_1 з роботи в органах внутрішніх справ України (а.с.4-9).

10 травня 2016 року, на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання від представника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про залишення даної адміністративної справи без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що даний адміністративний позов позивачем було подано 23 березня 2016 року, однак, як вбачається із прохальної частини позовної заяви останній оскаржує наказ про звільнення його з органів внутрішніх справ України з 18 листопада 2011 року у зв'язку з притягненням його, як обвинуваченого по кримінальній справі (чи за дискредитацію, згідно ст.66 Положення) та просить поновити його на займаній до звільнення посаді і стягнути з відповідачів середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 листопада 2011 року по день фактичного поновлення на роботі. Водночас, відповідно до вимог ч.3 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. У звязку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду передбачено ст.99 КАС України, представник відповідача 1 на підставі ст.100 КАС України просить залишити дану позовну заяву без розгляду (а.с.76, 77).

17 травня 2016 року, на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання від представника Міністерства внутрішніх справ України щодо залишення даної адміністративної справи без розгляду в порядку передбаченому ч.2 ст.100 КАС України (а.с.112, 113). Клопотання обґрунтоване тим, що оскаржуваний позивачем наказ про звільнення прийнято 18 листопада 2011 року та ч.3 ст.99 КАС України передбачено місячний строк для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Натомість останнім пропущено строк звернення до суду, в матеріалах справи не міститься жодного доказу, що підтверджували б поважність пропуску такого, а тому в порядку ч.2 ст.100 КАС України дана позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

У попередньому судовому засіданні представник відповідача 2 підтримав заявлене ним клопотання та просив суд його врахувати й задовольнити, як результат - залишити дану позовну заяву без розгляду у звязку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду

У попередньому судовому засіданні позивач заперечував проти клопотань відповідачів 1 та 2 щодо залишення даного позову без розгляду з мотивів наведених у письмових запереченнях проти клопотання відповідачів. Пояснив те, що дані клопотання підлягають відхиленню у звязку з безпідставністю. Наголосив, що ч.3 ст.99 КАС України встановлено, строк звернення до суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Однак, наказу про звільнення останнього з посади не було позивачеві оголошено, не було вручено так само, як і самої трудової книжки. Вперше копію наказу про його звільнення позивач побачив в матеріалах адміністративної справи при ознайомленні з нею. Позивач спирається на те, що відповідно до вимог ст.233 Кодексу законів про працю України у справах про звільнення - працівник може звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Відтак, вважає, що обґрунтування клопотань про залишення позовної заяви без розгляду не відповідають обставинам справи та спрямовані на перешкоджання йому у доступі до правосуддя, спрямовані на уникнення обставин справи по суті і на продовження існування порушень прав, свобод та інтересів позивача.

Інші сторони в попереднє судове засідання не зявилися, не забезпечили явки свого уповноваженого представника, про причини такої неявки суд не повідомили, хоча судом вжито заходів для належного та своєчасного повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах даної адміністративної справи (а.с.116, 118). Відтак, не могли висловити своєї думки з приводу заявлених клопотань про залишення адміністративного позову без розгляду з підстави пропущення строку звернення до адміністративного суду.

Розглянувши заявлені клопотання, дослідивши подані сторонами докази, колегія суддів приходить до наступних висновків.

У відповідності до вимог ст.111 КАС України, передбачено порядок проведення попереднього судового засідання. Зокрема, у відповідності до ч.1 ст.111 КАС України, попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 111 КАС України передбачено, що для врегулювання спору суд з'ясовує, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову, чи не визнає відповідач адміністративний позов, і роз'яснює сторонам можливості щодо примирення.

У відповідності до вимог ч.4 ст.111 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд:

1) уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову;

2) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;

3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати;

4) з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання;

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

Як вбачається із змісту ухвали суду про відкриття провадження та призначення справи до попереднього судового засідання від 11 квітня 2016 року, а саме: пунктом 5 резолютивної частини ухвали зобовязано відповідачів: ГУ МВС України в Івано-Франківській області, МВС України, Міністра Внутрішніх справ України, ГУНП в Івано-Франківській області, Національну поліцію України, надати суду до 06 травня 2016 року всі матеріали, які слугували підставою для звільнення позивача з посади, в тому числі: наказ про звільнення позивача з посади; відомості про трудову книжку останнього; Довідку про середньомісячну заробітну плату позивача за останні повні два місяці роботи позивача; належним чином засвідчені копії матеріалів службової перевірки.

Однак, станом на день проведення попереднього судового засідання на адресу суду не надійшло повного переліку витребуваних доказів.

Щодо пропущення строків позивачем на звернення із даними вимогами до суду, на які вказують відповідачі у своїх клопотаннях, зважаючи на зміст позовних вимог та уточнених позивача, колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За частиною третьої статті 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які якщо не встановлено інше, обчислюються з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Предметом оскарження у даній справі є зокрема й Наказ від 18 листопада 2011 року № 164 о\с за яким звільнено позивача з органів внутрішніх справ з посади виконуючого обов'язки заступника начальника УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області за статтею 66 (за дискредитацію).

23 березня 2016 року позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Як слідує із змісту адміністративного позову, про факт порушення своїх прав позивачу стало відомо тільки у березні 2016 року та зворотного відповідачами не доведено, а надані суду докази УМВС України в Івано-Франківській області не спростовують таких доводів позивача, (а.с.89-92).

Враховуючи вищезазначене, суд вважає клопотання відповідача 1 та відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду необґрунтованими та передчасними на стадії підготовчого провадження, а тому у задоволенні клопотань слід відмовити.

Розяснити відповідачам, що у відповідності до вимог статті 133 КАС України, ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.

Крім того, слід зазначити, що стаття 162 КАС України визначає повноваження суду при вирішенні справи, де за частиною третьою даної норми встановлено, що якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 100, 133, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відповідача 1 та відповідача 2 про залишення адміністративного позову без розгляду - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч.3 ст. 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуюча суддяТ.В. Скраль

Судді С.Є. Гаврилко

ОСОБА_3