Ухвала суду № 62311990, 26.10.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

26 жовтня 2016 р.Справа №804/6642/16Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі № 804/6642/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_3, Атестаційної комісії № 20 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії, визнання висновку таким, що не відповідає фактичним обставинам,-

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_3, Атестаційної комісії №20 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії, визнання висновку таким, що не відповідає фактичним обставинам.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі № 804/6642/16 та призначено її до розгляду на 14.11.2016.

В адміністративному позові позивачем заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом не застосування висновку атестаційної комісії для підстав звільнення ОСОБА_1 з органів поліції на період розгляду адміністративного позову. Вказане клопотання мотивоване тим, що позивач займає посаду старшого інспектора дозвільної системи Покровського відділення поліції Синельниківського ВП ГУНП у Дніпропетровській області. У період з 19.09.2016 по 22.09.2016 позивач проходив атестацію в межах атестування поліцейських управління. Висновком Атестаційної комісії № 20 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області позивач визнаний таким, що не відповідає займаній посаді і підлягає звільненню. Із висновком Атестаційної комісії № 20 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області позивач категорично не погоджується, вважає його необґрунтованим, атестаційний лист таким, що не відповідає дійсності. З метою недопущення звільнення позивача, останній звернувся до суду із означеним клопотанням про забезпечення адміністративного позову.

Згідно із ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд вважає за можливе розглянути клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення клопотання про забезпечення адміністративного позову, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне відмовити у задоволенні зазначеного клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Суд, виходячи з конкретних доказів у справі, встановлює чи є названі обставини, і оцінює, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до положень постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Розглядаючи та вирішуючи подане клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

З матеріалів адміністративного позову судом встановлено, що за результатами атестування ОСОБА_1 Атестаційною комісією № 20 ГУНП в Дніпропетровській області складений висновок від 22.09.2016 про невідповідність його займаній посаді, із подальшим звільненням зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» №2 від 06.03.2008 в адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посад позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді. Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати, тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Отже, судам слід мати на увазі, що забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117КАС України, що є неприпустимим.

Так, за змістом приписів п.28 розділу IVІнструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі Інструкція №1465), керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

З наведеного слідує, що оскаржений позивачем висновок атестаційної комісії фактично є рішенням про звільнення позивача з посади, оскільки він є обовязковим для виконання його керівником шляхом видання у встановлений Інструкцією № 1465 строк відповідного наказу про звільнення без надання керівникові права самостійного вирішення чи застосовувати ці висновки, чи ні.

Отже, у разі незастосування оскарженого рішення атестаційної комісії фактично буде пролонговано службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо, що, з урахуванням висновків постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» №2 від 06.03.2008р., є неприпустимим.

Крім того, надання оцінки оскарженому рішенню субєкта владних повноважень на стадії вирішення клопотання про забезпечення позову без розгляду справи по суті є фактичним передчасним вирішенням позовних вимог, що також є неприпустимим.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що позивачем не надано суду достатніх доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд, згідно статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

За наведених обставин, суд вважає, що підстави для забезпечення позову відсутні, у звязку із чим клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 117, 118, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі № 804/6642/16 за позовом ОСОБА_1 до Т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області генерала поліції третього рангу ОСОБА_3, Атестаційної комісії №20 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії, визнання висновку таким, що не відповідає фактичним обставинам відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_4