Постанова № 62311823, 25.10.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2016 рокум. Ужгород№ 807/1302/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Кречко Л.В.

за участю:

позивача: Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області, представник - Жупан А.Ю..;

відповідача: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, представник - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови та стягнення витрат по сплаті судового збору, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області (далі-позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі-відповідач) про скасування постанови ВП №51883623 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Яроша С.І. від 01.09.2016 року про стягнення з Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області виконавчого збору в розмірі 475,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 02.09.2016р. на адресу Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області надійшла постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Ярош С.І. від 01.09.2016р. про стягнення з боржника виконавчого збору, згідно з якої постановлено стягнути з позивача виконавчий збір у розмірі 475,00 грн. Оскаржувана постанова винесена у зв'язку з тим, що боржником за виконавчим документом (виконавчий лист № 807/1735/15 від 24.06.2016р., виданий Закарпатським окружним адміністративним судом) у строк наданий держаним виконавцем рішення суду не було виконано.

08.09.2016р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Ярош С.І. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання згаданого виконавчого листа 807/1735/15, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом від 24.06.2016р. про стягнення на користь ОСОБА_3 витрат на правову допомогу у сумі 4750,00 грн.

Одночасно постановою було зобов'язано боржника виконати рішення суду на користь ОСОБА_3 в строк до 15.08.2016р. та надіслати підтверджуючі документи про виконання.

Прийнявши до виконання відповідне рішення суду, позивачем листом № 4207/06 від 11.08.2016 року було повідомлено відділ ДВС про неможливість виконання виконавчого листа, а саме, примусове стягнення грошових коштів з управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області можливе лише через органи Державної казначейської служби України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі-Закон України «Про виконавче провадження»): рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі-Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»): виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Отже, судові рішення про стягнення грошових коштів з державного органу підлягають примусовому виконанню органами Держаної казначейської служби України. Будь-яких винятків з цього правила чинним законодавством не передбачено. А тому, примусове стягнення грошових коштів з Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області можливе лише через органи Державної казначейської служби України.

Позивач вважає, що постанова про стягнення виконавчого збору від 01.09.2016р. у розмірі 475,00 грн. є безпідставною, необґрунтованою, винесеною без урахування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття законного рішення, і такою, що може завдати істотної шкоди законним інтересам позивача.

23.09.2016р. до Закарпатського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про доповнення позовних вимог від 19.09.2016 року № 4760/09 (а.с.32). В поданій заяві, позивач просив покласти витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 гривень на Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, тобто на відповідача.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Заперечення на позову заяву, а також заяву про розгляд справи без його участі суду не надав.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2016 року (ВП № 51883623), (а.с.10), старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 807/1735/15, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом від 24.06.2016р. та зобов'язано стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області (Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Миру, 43, код 20449630) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на правовому допомогу у сумі 4750,00 грн. (чотири тисячі сімсот п'ятдесят гривень). Даною постановою про відкриття виконавчого провадження було надано строк для самостійного виконання виконавчого листа у строк до 15 серпня 2016 року.

Вказана вище постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана на адресу позивача відповідно до супровідного листа від 08.08.2016р. № 2264/8-497 (а.с.9).

Листом від 11.08.2016р. № 4207/09 Управлінням Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області було повідомлено Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про неможливість виконання вищезгаданого виконавчого листа, оскільки примусове стягнення грошових коштів з Управління Пенсійного фонду в Виноградівському районі Закарпатської області можливе лише через органи Державної казначейської служби України.

В подальшому, Відділом примусового виконання було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.09.2016р. (а.с.12), якою постановлено стягнути з боржника - Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області виконавчий збір у розмірі 475,00 грн. Супровідним листом від 01.09.2016р. № 2445/8-497 постанову про стягнення виконавчого збору було надіслано на адресу позивача.

Незаконність, на думку позивача, цієї постанови про стягнення виконавчого збору і стала підставою для звернення з позовом до суду про її скасування.

Виходячи з обставин даної справи, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що спірні правовідносини, які є предметом розгляду у даній справі стосуються питання правомірності прийняття відповідачем постанови про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 475,00 грн. від 01.09.2016р., а також тієї обставини чи мав відповідач повноваження виконувати рішення суду про стягнення грошових коштів з Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області, вирішення даного публічного-правового спору пов'язане з оцінкою тієї обставини, насамперед, чи уповноважений був відповідач виконувати рішення про стягнення грошових коштів з позивача та чи є дії відповідача законними.

Нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини, які виникають у сфері виконання судових рішень є Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»: рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Водночас, при виконанні рішень щодо стягнення коштів з державних органів, також застосовується й Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»: виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Окрім цього, Указом Президента України від 06 квітня 2011 № 384/2011 затверджено Положення про Пенсійний фонд України (далі-Положення), згідно з яким Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).

В свою чергу, Управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської є територіальним органом Пенсійного фонду України відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. № 28-2 (далі-Постанова правління).

Зокрема, як вбачається з п. 1 Постанови правління: Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).

Згідно п. 12 Постанови правління: Управління Фонду є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного або місцевих бюджетів або боржників (далі-Порядок).

У відповідності до абз. 3 пункту 2 Порядку: боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Згідно з пунктом 3 Порядку: рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 24 Порядку встановлено, що стягувачі на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Такими документами, у відповідності до вимог пункту 6 Порядку є: заява про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копія розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Аналіз наведених правових норм, дає підстави для висновку про те, що виконання рішення суду на підставі виконавчого листа № 807/1735/15, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом від 24.06.2016р. здійснене не уповноваженим на те суб'єктом (Відділом примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області), оскільки судові рішення про стягнення коштів з державних органів повинні виконуватися органами Держаної казначейської служби України. А тому, дії відповідача щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору з позивача також є неправомірними.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із частинами першою та другою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно із частиною першою статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Судом встановлено, що листом від 11.08.2016р. Управлінням Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області було повідомлено відповідача про неможливість виконання виконавчого листа, оскільки примусове стягнення грошових коштів з управління Пенсійного фонду України в Виноградівському районі Закарпатської області можливе лише через органи Державної казначейської служби України.

Згідно з підпунктами 8, 3 пункту 4 Постанови правління: Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.

На підставі аналізу зазначених норм права, суд дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Такого ж висновку дотримується й Верховний Суд України у своїй Постанові від 24.03.2015 року по справі № 21-66а15.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 2 ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.

Згідно з ст. 244-2 КАС України: висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З огляду на викладене, виходячи з наданих сторонами доказів та матеріалів справи, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Разом з тим, в заяві про доповнення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 гривень.

Однак, дана вимога позивача задоволенню не підлягає в силу положень ч. 2 ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України: якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки позивачем не надано доказів щодо документального підтвердження судових витрат, пов'язаних із залученням свідків чи проведенням судових експертиз, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Таким чином, враховуючи ч. 2 ст. 94 КАС України, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 19, 94, 104-106, 160, 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області - задовольнити частково.

2.Скасувати постанову ВП №51883623 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Яроша С.І. від 01.09.2016 року про стягнення з Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області виконавчого збору в розмірі 475,00 (чотириста сімдесят п'ять гривень) грн.

3.В решті позовних вимог відмовити.

4.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Шешеня

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 25 жовтня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст виготовлено та підписано 27 жовтня 2016 року.