Постанова № 62311812, 20.10.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року справа № 826/8578/16

16 год. 00 хв. П/823/47/16 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій О.М.,

за участю: представника позивача Куліковського В.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-західна залізниця» публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» до управління праці та соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позов звернулося публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-західна залізниця» публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця (далі-позивач) до управління праці та соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області (далі-відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині не виконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 252, а саме: щодо не реєстрації за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 своїх зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремих категорій громадян по ст. Кононівка, Київ-Московський за вказаний період та не надсилання інформації про свої зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Драбівської районної державної адміністрації;

- стягнути з відповідача на користь позивача витрати на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 в сумі 408 532 грн 20 коп.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2016, справу передано на розгляд Черкаському окружному адміністративному суду.

29.09.2016 ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Рідзеля О.А. справу прийнято до свого провадження.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що підприємство в особі відокремленого підрозділу Київська дирекція залізничних перевезень, згідно діючого законодавства щодо пільг, компенсацій і гарантій протягом січня-грудня 2015 року надавало послуги по пільговому перевезенню окремих категорій громадян у приміському сполученні зі станції Кононівка, Київ-Московський, що розташовані в Черкаській області та м. Києві.

Позивач також зазначає, що пільги по перевезенню окремих громадян передбачені Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», постановою Кабінету Міністрів України «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування».

На виконання цих нормативно-правових актів між позивачем та відповідачем укладено договір на пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом загального користування та про відшкодування витрат за надані послуги.

Фактично, як зазначає позивач, ним надано послуги на суму 408 532 грн 20 коп., що було оформлено відповідними рахунками та актами, які надсилалися до відповідача.

Однак, не дивлячись на те, що фактично послуги надані, кошти не сплачені у повному розмірі з посиланням на відсутність фінансування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просилв їх задовольнити.

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи до зали судового засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник відповідача подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив що відповідно до договору на пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом загального користування та про відшкодування витрат за надані послуги від 21.01.2015 укладеного між позивачем та управлінням праці та соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області сторони домовились про надання послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян. Сторони при підписанні договору погодились, що компенсація за здійснення пільгового проїзду здійснюється управлінням праці та соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області в межах коштів виділених на цю мету з державного бюджету. Отже за твердженням відповідача, при здійсненні компенсацій за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідач повністю залежить від субвенцій та видатків передбачених Державним бюджетом України на зазначену програму. Самостійно здійснювати видатки на компенсацію вказаних послуг відповідач не має права, а покриття витрат на які державою не виділено коштів є неможливим. Крім того відповідач, зазначає, що здійснювало оплату послуг з перевезення окремих категорій громадян по мірі надходжень коштів на вказані потреби, у зв'язку з чим просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

21.01.2015 між управління праці та соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області (Розпорядник бюджетних коштів) та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» (Перевізник) укладено договір № П3/ДН-1-155353/НЮ на пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом загального користування та про відшкодування витрат за надані послуги (далі - Договір).

Вказаний Договір регламентує взаємовідносини сторін щодо пільгового перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян, та порядок відшкодування коштів за їх перевезення у 2015 році.

Відповідно до Договору, Перевізник зобов'язується здійснювати впродовж 2015 року перевезення окремих категорій громадян згідно із Законами України: «Про Державний бюджет України на 2015 рік»; «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; «Про основні засади соціального захисту ветеранів та інших громадян похилого віку в Україні»; «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист»; «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»; «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до норм і тарифів.

Згідно із п. 2.1.3 Договору Перевізник зобов'язаний щомісячно до 25 числа наступного за звітним періодом надавати Розпоряднику бюджетних коштів звіти про кількість отримувачів послуг та вартість наданих послуг.

Відповідно до п. 2.1.5 Договору Перевізник несе відповідальність за достовірність звітності, яка надається Розпоряднику бюджетних коштів для розрахунків за пільгові перевезення.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що Розпорядник бюджетних коштів зобов'язується проводити фінансування видатків на компенсаційні витрати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті .

Порядок проведення розрахунків визначено п. 3 Договору, відповідно до якого розмір компенсаційних витрат за пільговий проїзд отримувачів послуг у залізничному сполученні визначається сторонами шляхом складання актів звіряння розрахунків. Акти звіряння складаються щомісячно з врахуванням розрахунків за пільгове перевезення. Розпорядник бюджетних коштів після перерахування йому суми субвенції на рахунок, відкритий у територіальному управління Державного казначейства, у п'ятиденний термін здійснює компенсаційні виплати за пільговий проїзд залізничним транспортом окремих категорій громадян шляхом перерахування на рахунок Перевізника.

Термін дії Договору - з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

До матеріалів справи за спірний період надано копії згаданих у Договорі актів звіряння розрахунків, розрахунків витрат та супровідні листи про направлення вказаних документів на адресу відповідача.

Із змісту, суті та призначення Договору вбачається, що він належить до категорії адміністративних договорів.

Судом також встановлено, що загальна вартість наданих послуг складає 450 532 грн 20 коп., а сума відшкодованих відповідачем збитків складає 42 000 грн, а відтак залишається невідшкодованою сума у розмірі 408 532 грн 20 коп., що і складає суму, заявлену позивачем у позові.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів на спростування вартості послуг наданих позивачем з пільгового перевезення окремих категорій громадян. Наявність спірної суми невідшкодованої заборгованості у розмірі 408 532 грн 20 коп. підтверджується також актами звіряння розрахунків за період з січня по грудень 2015 року.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 5 п'ятою статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт» від 4 липня 1996 року № 273/96-ВР встановлено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Згідно зі статтею 102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті «б» пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256 (далі - Порядок № 256), фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Згідно з п. 3 Порядку № 256, головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг (п. 5 Порядку № 256).

Відповідно до п. 6 Порядку №256 у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів АРК, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби Автономної Республіки Крим, областях, міст Києві та Севастополі.

Як встановлено, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів реєстрації додаткових зобов'язань, надсилання Управлінням фінансовому органу райдержадміністрації уточненої інформації у зв'язку із виникненням зобов'язань про фактично нараховані у поточному місяці суми та щодо необхідності компенсування пільг, наданих Залізницею відповідним категоріям громадян.

Отже, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не виконано вимоги п. 6 Порядку № 256, не зареєстровано додаткові зобов'язання, чим порушено вимоги вищезгаданих нормативних актів.

Крім того, суд зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, на підставі якої виникають зобов'язальні правовідносини відповідної правової природи. Права та обов'язки сторін, обумовлені договором, складають його зміст і повинні дотримуватись сторонами.

За вказаним вище Договором на відповідача покладено обов'язок відшкодувати позивачу вартість перевезення по пільговим тарифам відповідних категорій громадян.

Невиконання відповідачем зобов'язань за договором про розрахунки за надані послуги по перевезенню було зумовлено відсутністю відповідного асигнування в необхідному розмірі.

Внаслідок цього позивач поніс витрати на пільгове перевезення, які не були йому відшкодовані всупереч умовам вказаного договору.

Між тим, сторони Договору зв'язані умовами його виконання, а право сторони на отримання виконання згідно договору підлягає захисту судом.

Відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою відповідно до вищевказаних Законів України, на що звертає свою увагу Верховний Суд України у постанові від 13 жовтня 2009 року № 09/209 (справа за позовом ДТГО «Південно-Західна залізниця» до Міністерства освіти та науки України про стягнення заборгованості за пільгові перевезення), зазначивши при цьому, що будь-який договір незалежно від його правової природи повинен виконуватись.

Аналогічна правова позиція визначена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 07.10.2014 р. (К/9991/34733/12), від 20.02.2014 р. (К/800/42966/13).

В контексті наведеного та виходячи із змісту умов Договору вбачається, що перевізник має перевозити всіх пільговиків, які до нього звернулися, та не має підстав для відмови у перевезенні пільговиків.

У договорі відсутні умови про обмеження загальної вартості послуг, які надаються перевізником пільговим категоріям громадян, як і відсутні докази подальшого повідомлення відповідачем перевізника про обмеження обсягу послуг, їх вартості та припинення у зв'язку з цим здійснення пільгових перевезень.

В той же час відповідачем в поряду виконання обов'язку, визначеного частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не спростовано відомостей, наведених у первинних документах позивача щодо вартості наданих послуг, а тому суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 94, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області в частині не виконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, а саме: щодо не реєстрації за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 своїх зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремих категорій громадян по ст. Кононівка, Київ-Московський за вказаний період та не надсилання інформації про свої зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Драбівської районної державної адміністрації.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області (19800, Черкаська область, смт. Драбів, вул. Центральна, 65, ідентифікаційний код 03195872) на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-західна залізниця» публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) витрати на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 в сумі 408 532 (чотириста вісім тисяч п'ятсот тридцять дві) грн 20 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління праці та соціального захисту населення Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області (19800, Черкаська область, смт. Драбів, вул. Центральна, 65, ідентифікаційний код 03195872) на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-західна залізниця» публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) сплачений судовий збір за подання позову в розмірі 7 505 (сім тисяч п'ятсот п'ять) грн 98 коп.

Копію рішення направить особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Постанова складена у повному обсязі 25.10.2016.