Ухвала суду № 62311026, 13.10.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 328/4103/15 Головуючий у 1 інстанції: Курдюков В.М.

№ провадження 22-ц/778/3814/16 Суддя-доповідач: Савченко О.В

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„13" жовтня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Маловічко С.В.,

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 04 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Токмацький завод «Прогрес» про визнання недійсними наказів про відпустки та про звільнення, зміну формулювання звільнення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» про визнання недійсними наказів про відпустки та про звільнення, зміну формулювання причин звільнення.

В обґрунтування позову вказував, що з 03.12.1981 року працював у відповідача на посаді юрисконсульта.

У листопаді 2000 року його без його заяви та без погодження з профспілковою організацією було відправлено у відпустку без збереження заробітної плати, а наказом № 163 від 30 листопада 2000 року - звільнено з посади на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України за прогули, вчинені з 1 по 27 листопада 2000 року.

Посилаючись на незаконність наказу про надання йому у листопаді 2000 року відпустки без збереження заробітної плати та на незаконність звільнення, оскільки прогулів без поважних причин у період з 1 по 27 листопада 2000 року він не вчиняв, просив суд накази за листопад 2000 року про відпустку та про його звільнення визнати недійсними, змінити формулювання причин звільнення на п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 04 липня 2016 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» про визнання наказу про звільнення недійсним, зміну формулювання причин звільнення закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 04 липня 2016 року у задоволені решти позовних вимог - про визнання недійсним наказу за листопад 2000 року про надання відпустки без збереження заробітної плати відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу про закриття провадження у справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції у іншому складі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України , розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Закриваючи провадження у справі за заявленими ОСОБА_2 у жовтні 2015 року вимогами до ПАТ «Токмацький завод «Прогрес»( до 22.03.2011 року - ЗАТ «Прогрес») про визнання недійсним наказу № 163 від 30.11.2000 року про його звільнення на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України, зміну формулювання причин звільнення, мотивованими тим, що у період з 01 по 27 листопада 2000 року позивач прогулів не вчиняв, суд послався на те, що з аналогічними вимогами до ЗАТ «Завод «Прогрес», правонаступником якого є ПАТ «Токмацький завод «Прогрес», ОСОБА_2 звертався до суду ще у грудні 2000 року. Зазначені вимоги були розглянуті по суті і рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 01.02.2001 року, залишеним без змін ухвалою Запорізького обласного суду від 13.03.2001 року, у їх задоволенні було відмовлено.

Згідно п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв»язку з відмовою позивача від позову або укладанням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже встановивши, що з приводу трудового спору ОСОБА_2 щодо недійсності наказу №№ 163 від 30 листопада 2000 року про його звільнення та вимог про зміну формулювання причин звільнення вже існує рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 01.02.2001 року, яке набрало законної сили, суд правомірно закрив провадження у справі в частині аналогічних вимог ОСОБА_2, заявлених ним у жовтні 2015 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про порушення судом норм процесуального права при постановленні ухвали про закриття провадження у справі є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Токмацького районного суду Запорізької області від 04 липня 2016 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: