Ухвала суду № 62310071, 28.10.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/14870/16-к

н/п 1-кс/640/8313/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Садовського К.С.,

при секретарі - Ворончук Н.А.,

за участю слідчого - Василенко О.В.,

розглянувши в судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області лейтенанта податкової міліції Василенко О.В. по кримінальному провадженню № 12016220430003695, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.09.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 204 КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2016 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області лейтенанта податкової міліції Василенко О.В., погоджене прокурором відділу 04/5 прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Стасевським А.С.по кримінальному провадженню № 12016220430003695 від 18.09.2016 року про арешт майна, яке належить згідно інформації, наданої КП «Архітектурне бюро та Бюро технічної інвентаризації Ізюмського району» ОСОБА_3, а саме: нежитлова будівля магазину загальною площею 66,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі продажу нежитлової будівлі Ізюмського державного комерційно-виробничого підприємства, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу, Харківської області ОСОБА_4 від 01 березня 1999 року за реєстровим номером НОМЕР_1 та зареєстрованого в КП «АБ та БТІ Ізюмського району» 02.03.1999 р. за реєстровим номером 1-2, - заборонивши використання та відчуження вищевказаного майна.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що групою слідчих слідчого управління ФР ГУ ДФС у Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016220430003695 від 18.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 та ч. 3 ст. 204 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, будучи фізичною-особою -підприємцем, здійснює торгівлю продовольчими товарами у магазині, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. На початку вересня 2016 року (точну дату та час у ході слідства встановити не вдалося), перебуваючи поблизу зазначеного магазину, за відсутності відповідних документів, підтверджуючих походження продукції та її якість, придбав у невстановленої в ході досудового розслідування особи алкогольну продукцію в пластиковій ємності об'ємом 5 літрів, на якій була відсутня заводська або будь-яка етикетка, а також марка акцизного збору, усвідомлюючи, що вказаний алкогольний напій виготовлено незаконно, в подальшому збував його на розлив різними об'ємами у зазначеному магазині.

21 вересня 2016 року ОСОБА_5 придбав вищевказаний алкогольний напій у даному магазині, який вжив спільно з ОСОБА_6, крім цього вказаний алкогольний напій у зазначеному магазині купували ОСОБА_7, ОСОБА_8, який вжив його з ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Внаслідок вживання зазначеного алкогольного напою, 22.09.2016 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 госпіталізовані у Ізюмській ЦМЛ з діагнозом: «токсичне отруєння сурогатом алкоголю». 23.09.2016 із аналогічним діагнозом госпіталізовано ОСОБА_9 та ОСОБА_10

24.09.2016 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, якому судом обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Також, у вказаному кримінальному провадженні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України 23.09.2016 повідомлено про підозру ОСОБА_11 та 28.09.2016 - ОСОБА_12, 28.09.2016 - ОСОБА_13, 29.09.2016 - ОСОБА_14, 29.08.2016 - ОСОБА_15, 29.08.2016 - ОСОБА_16, 24.09.2016 - ОСОБА_17, 06.10.2016 - ОСОБА_18

Як зазначає слідчий, на даний час, відповідно до відомостей внесених по вказаному кримінальному провадженню до ЄРДР від вчиненого кримінального правопорушення постраждали 36 особи, з яких 17 померло.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження потерпілою ОСОБА_19 заявлено цивільний позов на суму 25 180 грн матеріальної шкоди та 200 000 грн моральної шкоди, на загальну суму 225 180 грн.

В ході досудового розслідування встановлено, що згідно з інформацією, наданою КП «Архітектурне бюро та Бюро технічної інвентаризації Ізюмського району» за ОСОБА_20 значиться нежитлова будівля магазину загальною площею 66,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу нежитлової будівлі Ізюмського державного комерційно-виробничого підприємства, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу, Харківської області ОСОБА_4 від 01 березня 1999 року за реєстровим номером НОМЕР_1 та зареєстрованого в КП «АБ та БТІ Ізюмського району» 02.03.1999 р. за реєстровим номером 1-2.

Слідчий зазначає, що оскільки в ході досудового розслідування потерпілою ОСОБА_19 заявлено цивільний позов на загальну суму 225 180 грн., з метою забезпечення подальшого відшкодування шкоди, завданої значній кількості інших потерпілих внаслідок кримінального правопорушення, запобігання можливості його приховування, знищення і відчуження просить накласти арешт на вищевказане майно.

При розгляді клопотання в судовому засіданні слідчий його підтримала.

Підозрюваний ОСОБА_3 у судове засідання не викликалась, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення слідчого, дослідивши надані докази, встановив, що слідчим управління ФР ГУ ДФС у Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016220430003695, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.09.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 204 КК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки слідчий довів наявність вважати, що було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 204 КК України, 24.09.2016 р. ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, потерпілою ОСОБА_19 у даному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов на суму 25 180 грн матеріальної шкоди та 200 000 грн моральної шкоди, на загальну суму 225 180 грн., а тому з метою забезпечення цивільного позову, відшкодування шкоди, завданої значній кількості інших потерпілих внаслідок кримінального правопорушення, запобігання можливості його відчуження, вважає за доцільне накласти арешт на зазначене у клопотанні слідчого нерухоме майно, що належить підозрюваному ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 107, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого третього ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області лейтенанта податкової міліції Василенко О.В. по кримінальному провадженню № 12016220430003695, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.09.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 204 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить згідно з інформацією, наданою КП «Архітектурне бюро та Бюро технічної інвентаризації Ізюмського району» ОСОБА_3, а саме: нежитлова будівля магазину загальною площею 66,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_21 на підставі договору купівлі продажу нежитлової будівлі Ізюмського державного комерційно-виробничого підприємства, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу, Харківської області ОСОБА_4 від 01 березня 1999 року за реєстровим номером НОМЕР_1 та зареєстрованого в КП «АБ та БТІ Ізюмського району» 02.03.1999 р. за реєстровим номером 1-2, - заборонивши його відчуження у будь-який спосіб.

Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя К.С.Садовський