Ухвала суду № 62309201, 26.10.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/579/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2735/16Головуючий у 1-й інстанції Старокожко В. П. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 рокум. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді Прядкіної О.В.,

Суддів: Обідіної О.І., Пилипчук Л.І.,

розглянувши відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного орендного підприємства «Агрофірма Узинська»

на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 17 серпня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Приватного орендного підприємства «Агрофірма Узинська» Білоцерківського району Київського області, тертя особа: ОСОБА_5, про відшкодування моральної шкоди завданої смертю особи в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и л а :

В квітні 2016 ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулись до суду з вищевказаним позовом. Вказували, що ІНФОРМАЦІЯ_1 водій ОСОБА_5, керуючи джерелом підвищеної небезпеки, здійснив наїзд на їх батька ОСОБА_6, який помер на місці від отриманих внаслідок ДТП тілесних ушкоджень. Зазначали, що водій ОСОБА_5 на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з приватним орендним підприємством «Агрофірма Узинська», якому належить транспортний засіб та яким було здійснено наїзд на потерпілого.

Просили суд стягнути з ПОП «Агрофірма Узинська» на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 по 300 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю їх батька внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 17 серпня 2016 року стягнуто з Приватного орендного підприємства «Агрофірма Узинська» на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 50 000 гривень кожному в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішення оскаржило ПОП «Агрофірма Узинська», яке в апеляційній скарзі, посилаючись на неповноту з'ясування судом всіх обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Вказує, що ДТП сталося через грубу необережність ОСОБА_6, який перебував у нетверезому стані та порушення ним Правил дорожнього руху, а тому настання його смерті знаходиться у причинному зв'язку з його діями.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги, з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 21 год. 40 хв. водій ОСОБА_5, керуючи сідловим тягачем «DAF XF 95.430» д.н.з. НОМЕР_1, на 239 кілометрі автодороги Київ-Харків допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 (а.с. 120-122)

В результаті ДТП ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження, зокрема, у вигляді тупої травми грудної клітки, внаслідок якої настала смерть потерпілого, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 126 від 17 грудня 2015 року та копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 (а.с. 103-106).

За фактом вчинення даного правопорушення було внесено відомості до ЄРДР за № 12055170000000833 від 15 листопада 2015 року за ч. 2 ст. 286 КК України.

Як вбачається з висновку судової автотехнічної експертизи № 169 від 23 травня 2016 року, вбачається, що водій ОСОБА_5 в дорожній обстановці, що існувала під час вчинення ДТП, не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_6 та в його діях невідповідностей вимогам ПДР, зокрема п. 12.3., які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди, не вбачається (а.с. 128-134).

Сідловий тягач «DAF XF 95.430», д.н.з. НОМЕР_1, належить на праві власності Приватному орендному підприємству «Агрофірма Узинська» Білоцерківського району Київської області, що доводиться копією ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 21 січня 2016 року (а.с. 11).

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є дітьми потерпілого ОСОБА_6, який загинув на місці ДТП від отриманих тілесних ушкоджень.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з врахуванням перебування потерпілого в стані алкогольного сп'яніння, чим допустив грубу необережність, відсутності вини водія у вчиненні ДТП, з врахуванням принципів розумності і справедливості та виходячи з положень ст.1187 ЦК України, визначив розмір морального відшкодування в сумі по 50 тис.грн. на користь кожного з позивачів.

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи.

Так, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове майно, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1167 цього ж Кодексу моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, кщо шкода завдана смертю внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Детально проаналізувавши норми закону, поняття 'непереборної сили ', 'умислу', 'необережності потерпілого" та визначаючи розмір морального відшкодування з урахуванням відсутності вини водія у ДТП, суд прийшов до висновку, що сума морального відшкодування має бути суттєво зменшена від розміру, заявленого позивачем.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував грубу необережність потерпілого, спростовуються висновками, викладеними в рішенні місцевого суду.

Таким чином, суд вірно визначив розмір стягнення на відшкодування моральної шкоди по 50 000 грн. на користь кожного з позивачів, яка є необхідною, достатньою, доведеною визначеною з врахуванням принципу розумності і справедливості, що відповідає роз'ясненням, даним в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення скарги.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного орендного підприємства «Агрофірма Узинська» відхилити.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 17 серпня 2016 року

залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -суддя / Підпіс/ О.В.Прядкіна

СУДДІ: / Підпіс/ О.І.Обідіна

/ Підпіс/ Л.І.Пилипчук

З оригіналом згідно :

Суддя апеляційного суду

Полтавської області О.В.Прядкіна