Ухвала суду № 62307596, 25.10.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/17969/15-ц Головуючий у І інстанції Голуб А. В.Провадження № 22-ц/780/4677/16 Доповідач у 2 інстанції Гуль В. В.Категорія 57 25.10.2016

УХВАЛА

Іменем України

25 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Білоконь О.В., Савченка С.І.,

при секретарі: Тимошевській С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_2, третя особа Міський відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про звільнення майна з-під арешту, -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 19.12.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 11271675000, відповідно до якого кредитор надав позичальнику 344759 грн. із терміном повернення до 19.12.2037 року під 14% річних.

В якості в забезпечення належного виконання зобов»язань за кредитним договором було укладено іпотечний договір від 19.12.2007 року, згідно якого іпотекодавець передав в іпотеку квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до договору від 12.12.2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» право вимоги за вказаним кредитним договором та договором іпотеки.

09.07.2015 року позивачу при зверненні до нотаріуса стало відомо, що на майно відповідача, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором від 19.12.2007 року накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження ( постанова АК № 698476 від 30.12.2008 року, видана міським ВДВС Білоцерківського МУЮ (реєстраційний номер обтяження 8376838)).

Посилаючись на те, що позивач, у якого є право вимоги з вищим пріоритетом зважаючи на черговість реєстрації обтяжень, володіє переважним та першочерговим правом на отримання задоволення своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна, наявність арешту на майно, яке є предметом іпотеки, порушує його права, тому просить в судовому порядку звільнити з-під арешту вказане вище іпотечне майно.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду з підстав порушення норм матеріального та процесуального права скасувати і позов задовольнити.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.12.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 11271675000, відповідно до якого кредитор надав позичальнику 344759 грн. із терміном повернення до 19.12.2037 року під 14% річних.

В якості в забезпечення належного виконання зобов»язань за кредитним договором було укладено іпотечний договір від 19.12.2007 року, згідно якого іпотекодавець передав в іпотеку квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі договору факторингу від 12.12.2011 року та додатку № 1 до нього ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» право вимоги за вказаним кредитним договором та договором іпотеки.

Відповідно до постанови міського ВДВС Білоцерківського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АК № 698476 від 30.12.2008 року на квартиру АДРЕСА_2 у Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено обтяження (реєстраційний номер обтяження 8376838).

В Державному реєстрі іпотек 12.12.2012 року внесено зміні про обтяжувала на даний предмет іпотеки з первинного заставодержателя на ТОВ «Кей-Колект», майновий поручитель- ОСОБА_2., розмір основного зобов»язання - 344 759 грн., строк виконання - 19.12.2017 року.

Встановивши вказані обставини, суд відмовив у задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно статті 60 Закону України «Про виконавче провадження передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є заставодержателем майна, яке обтяжено для забезпечення його вимог як кредитора, проте це майно ТОВ «Кей-Колект» на праві власності не належить, а на відповідній правовій підставі продовжує належати боржнику.

За таких обставин позивач звернувся не у спосіб визначений законом України, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині, оскільки Закон України «Про виконавче провадження», яким обґрунтовуються позовні вимоги, на дані правовідносини не поширюється.

Звільнити майно з-під арешту у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження» може лише власник майна, якщо таке майно боржнику не належить.

Дані правовідносини регулюються Законом України «Про іпотеку», яким передбачено задоволення вимог кредитора за рахунок предмета іпотеки, в тому числі цей Закон встановлює порядок задоволення вимог згідно з їх пріоритетом у черговості їх державної реєстрації, і даним законом не передбачено такого способу захисту як звільнення майна з-під арешту, в зв'язку з чим апеляційна скарга як необґрунтована підлягає відхиленню.

Посилання позивача на те, що у позивача є право вимоги з вищим пріоритетом зважаючи на черговість реєстрації обтяжень, так як він володіє переважним та першочерговим правом на отримання задоволення своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна, а також на те, що наявність арешту на майно, яке є предметом іпотеки, порушує його права, правового значення для вирішення справи не мають.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді