Рішення № 62305865, 28.10.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/860/16-ц

Провадження № 22-ц/779/2148/2016

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Гавриленко В. Г.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів: Матківського Р.Й., Максюти І.О.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю: представників апелянта ОСОБА_2- ОСОБА_3, ОСОБА_4

позивача ОСОБА_5

представника об'єднаної територіальної громади - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Верхнянської об'єднаної територіальної громади Калуського району, ОСОБА_2 про визнання неправомірними та скасування рішень Зборянської сільської ради, скасування свідоцтва на право власності на земельну ділянку та державної реєстрації, - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду від 12 вересня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

В березні 2016 року ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення Зборянської сільської ради «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою гр. ОСОБА_2.» від 11.05.2014 року та «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства» від 07.10.2014 року, скасувати державну реєстрацію свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 1,1593 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в с. Кулинка Калуського району, за ОСОБА_2, та скасувати свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку. Позов обґрунтувала тим, що передача земельної ділянки площею 1,1593 га ОСОБА_2 у приватну власність є незаконною, оскільки вказана земельна ділянка не була в користуванні колишнього власника будинковолодіння ОСОБА_7, а використовувалася жителями як пасовище.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 12.09.2016 року позов задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення 32 сесії 6 демократичного скликання Зборянської сільської ради від 11.05.2014 року «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою гр. ОСОБА_2.» в частині надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме ділянки № 3 площею 1,1596 га. Визнано неправомірним та скасовано рішення 35 сесії 6 демократичного скликання Зборянської сільської ради від 07.10.2014 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,1593 га за кадастровим номером НОМЕР_1. Визнано недійсним Свідоцтво про право власності серія та номер: НОМЕР_2, виданого 12.11.2014 року на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,1593 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с. Кулинка Калуського району Івано-Франківської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 499315426228, номер запису про право власності: 7687807, а також скасовано державну реєстрацію права власності на дану земельну ділянку. Стягнуто з Верхнянської об'єднаної територіальної громади Калуського району та ОСОБА_2 в користь позивача по 1102,39 гривень сплаченого позивачем судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, вважаючи його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, доводи якої зводяться до того, що судом не встановлено, які права, свободи та інтереси саме позивача порушені спірними рішеннями органу місцевого самоврядування. Так, місце проживання ОСОБА_5 в с. Кулинка зареєстроване 05.03.2014 року, а дозвіл на складання проекту землеустрою надано рішенням від 11.05.2014 року, позивач до Зборянської сільської ради із заявами щодо надання їй земельної ділянки площею 1,1596 га не зверталась, вказана земельна ділянка у її фактичному користуванні не перебувала, до кола спадкоємців після смерті ОСОБА_7 вона не входить. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у с. Верхня зареєстрована Верхнянська сільська рада об'єднаної територіальної громади Калуського районну, тоді як позов заявлено до Верхнянської об'єднаної територіальної громади Калуського району, яка не наділена цивільною процесуальною правоздатністю. Вказує, що право власності на спірну земельну ділянку виникло у неї на підставі рішення Зборянської сільської ради від 07.10.2014 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства» в якому про перебування цієї ділянки у користуванні ОСОБА_8 жодним чином не йдеться. Апелянт наголошує, що отримала земельну ділянку на загальних підставах, в порядку визначеному Земельним кодексом України. Твердження суду про необхідність при прийнятті спірних рішень і складанні проекту землеустрою зафіксувати зміну складу угідь, що впливає на грошову оцінку землі, оподаткування, ставку податку, взагалі не містить жодного обґрунтування, при чому судом не зазначено, яким чином це впливає на законність спірних рішень і порушує права позивача. Зазначаючи про зміну складу угідь, суд не врахував, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії згідно з ч.1 ст. 20 ЗУ України здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 08.04.2015 року (справа 6-32цс15) цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку. Судом не встановлено, а позивачем не доведено невідповідність спірних рішень Конституції та Законам України, а доводи позову фактично зводились до незгоди із переданням і власність земельної ділянки площею 1,1593 га. Тому ОСОБА_2 просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення не відповідає.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті рішення 32 сесії 6 демократичного скликання Зборянської сільської ради від 11.05.2014 року «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою гр. ОСОБА_2.» та 35 сесії 6 демократичного скликання Зборянської сільської ради від 07.10.2014 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,1593 га допущено ряд порушень, а саме не враховано, що дана земельна ділянка ніколи не належала ОСОБА_7, в якого купила будинок ОСОБА_2 і не могла бути передана останній, при прийнятті даних рішень та при виготовленні проекту слід було зафіксувати зміну складу угідь, що впливає на грошову оцінку земель, оподаткування, ставку податку , що не було зроблено приватним підприємством «ГеоУкрПроект» при виготовленні проекту землеустрою.

З таким висновком колегія суддів не погоджується.

Встановлено, що рішенням 32 сесії Зборянської сільської ради від 11.05.2014 року «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою гр. ОСОБА_2.» сільська рада вирішила надати ОСОБА_2, власнику домоволодіння АДРЕСА_1, дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства із земель, які були в користуванні померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7, площею 1,5481 га по АДРЕСА_1, з них 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, 1,2981 га для ведення особистого селянського господарства, в тому числі ділянка № 2 - 0,1388 га, ділянка № 3 - 1,1593 га (а.с. 15).

На виконання вказаного рішення приватним підприємством «ГеоУкрПроект» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 73-95).

Рішенням 35 сесії Зборянської сільської ради від 11.05.2014 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства» було затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 вищезазначених земельних ділянок (а.с. 17).

03.11.2014 року за ОСОБА_2 було зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 1,1593 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с. Кулинка Калуського району, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 499315426228, номер запису про право власності: 7687807, та видано свідоцтво про право власності, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 12).

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Спірні відносини виникли в зв'язку з оскарженням правовстановлюючих документів ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 1,1593 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с. Кулинка Калуського району, позивачем ОСОБА_5

Проте, з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_5 є суміжним землекористувачем спірної земельної ділянки, порушені її інтереси щодо володіння чи користування земельною ділянкою, чи якимось іншим чином обмежені її права в зв'язку з отриманням відповідачем спірної земельної ділянки у власність.

ОСОБА_5 в позовній заяві вказувала, що представляє інтереси громади с. Кулинка, проте належних доказів своїх правомочностей не надала, так як копія виписки з протоколу засідання зборів жителів с. Кулинка від 03.05.2015 року такими не є. (а.с. 18)

Крім того, суд не звернув увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про добровільне об'єднання територіальних громад» юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов'язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою. Таким чином, правонаступником Зборянської сільської ради відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Верхнянська сільська рада об'єднаної територіальної громади. Проте, суд не вирішив питання про заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідача в даній справі.

Відповідно до ч.3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам. Так , відповідно до частини першої, другої, шостої, сьомої, восьмої, дев'ятої, десятої цієї статті ( у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Встановлено, що ОСОБА_2 отримала спірну земельну ділянку на підставі належно оформленої та погодженої відповідними органами технічної документації з землеустрою, в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначених ст. 121 ЗК України, згідно заяви поданої до органу місцевого самоврядування, який уповноважений на розпорядження комунальними землями. Спірна земельна ділянка не була віднесена до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність відповідно до ч. 4 ст. 83 ЗК України. Виключних доказів того, що технічна документація із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право власності на спірну земельну ділянку виготовлена з порушенням вимог чинного законодавства, що завдає шкоди позивачу, не надано.

Вказані в позовній заяві доводи про необхідність створення пасовища не є підставою для визнання незаконним акту індивідуальної дії щодо надання земельної ділянки у власність. Крім того відповідно до висновку Управління Держземагенства у Калуському районі у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, земельна ділянка площею 1,1593 га згідно форми 6-зем належить до ріллі.

Відповідно до довідки Верхнянської сільської ради від 04.08.2016 року на час купівлі ОСОБА_2 житлового будинку в АДРЕСА_1, що знаходився у власності ОСОБА_7 земельна ділянка площею 1,1593 га згідно погосподарської книги не була у користуванні померлого ОСОБА_7 Проте, даний факт не може бути підставою для задоволення вимог позову, оскільки жодним чином не доводить незаконність первинної приватизації спірної земельної ділянки ОСОБА_2

Таким чином, позивачем не було доведено факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні нею своїх прав на дану земельну ділянку, зокрема не встановлено, яким чином відповідач порушує її право. Оскільки право власності, як абсолютне право, має захищатися лише при доведенні самого факту порушення, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання неправомірними та скасування рішень Зборянської сільської ради, скасування свідоцтва на право власності на земельну ділянку та державної реєстрації.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі ст.88 ЦПК України з ОСОБА_5 слід стягнути сплачений ОСОБА_2 судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 12 вересня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_5 до Верхнянської об'єднаної територіальної громади Калуського району, ОСОБА_2 про визнання неправомірними та скасування рішень Зборянської сільської ради, скасування свідоцтва на право власності на земельну ділянку та державної реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_5, яка проживає АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 1212,64 грн. сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Я.Д. Горблянський

Р.Й. Матківський

І.О. Максюта