Вирок № 62301674, 28.10.2016, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1918/15-к

Провадження № 1-кп/0158/7/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2016 року м Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області у складі

головуючого - судді Корецької В.В.,

при секретарі - Процик Л.В.,

з участю прокурора - Кравчука О.В.

представників потерпілих - Можайка І.О., ОСОБА_2

потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисника обвинуваченого - Жуковського В.В.

обвинуваченого - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Ківерці, Волинської області, проживаючого в АДРЕСА_1, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

24.07.2015 року о 02 год. 40 хв. обвинувачений ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи технічно справним автомобілем марки «Фіат Фіоріно», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись всупереч вимогам п.12.4 ПДР України з перевищенням максимально дозволеної швидкості руху в населених пунктах у с. Жидичин, Ківерцівського району, в напрямку вул. Ковельської зі сторони с. Кульчин Ківерцівського району, порушуючи п.2.3 (б) та 12.1 ПДР України, був не уважним, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та допустив наїзд на бетонну стелу пам'ятника «Загиблим у Великій Вітчизняній Війні». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_7 згідно висновку судово-медичної експертизи №52 від 14.08.2015 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої, поєднаної травми голови, шиї, грудей і живота; крововиливів під м'яку мозкову оболонку і в шлуночки головного мозку, розривів між хребцевого зчленування між 1 та 2 шийними хребцями, переломів 1-го ребра по навколо-грудинній лінії справа, 7, 8, 9 ребер по середньо-пахвинній лінії справа, повного поперекового розриву низхідного відділу дуги аорти, відриву лівої легені, крововиливу в ліву плевральну порожнину, розчавлення правої долі печінки, крововилив в черевну порожнину, множинних саден в правій завушній ділянці, в ділянці лівого надбрів'я, в ділянці перенісся, на спинці носа, на верхній губі зліва, на правій боковій поверхні шиї, на передній поверхні грудної клітки справа, синців на нижній повіці правого ока, на внутрішній поверхні правого ліктьового суглоба. Смерть ОСОБА_7 наступила від гострої крововтрати, яка послідкувала за закритою тупою травмою грудей і живота, з ушкодженнями внутрішніх органів, що потягло за собою смерть потерпілого.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно висновку судово-медичної експертизи №53 від 18.08.2015 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливів у м'які покрови правої лобно-скроневої ділянки голови, поперекового перелому кісток основи черепа, забою головного мозку, крововиливів під м'яку мозкову оболонку, лобних і скроневих ділянок, на випуклій поверхні і на їх основі, а також крововиливу під м'яку мозкову оболонку мозочка, крововиливу у шлуночки головного мозку, саден у ділянці лоба справа, у правій скроневій ділянці, з переходом на праву половину обличчя, а також в ділянці лівої очниці, саден на передній поверхні правого плечового суглобу, з переходом на передню поверхню грудної клітки справа, а також на зовнішню поверхню правого плеча, правого передпліччя і на тильній поверхні правої кисті, відкритого перелому кісток носа, забійної рани в ділянці лівої бровної дуги, що потягло за собою смерть потерпілого.

Пасажири автомобіля ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 із тілесними ушкодженнями були госпіталізовані у медичний заклад для надання допомоги.

В прямому причинному зв'язку з виникнення даної ДТП та наслідками, що наступили, стало грубе порушення водієм автомобіля марки «Фіат Фіоріно», ОСОБА_6 п. п. 2.3 (б), 2.9 (а), 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених Кабінетом Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме:

- п. 2.3 б) водій для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну;

- п. 12.4 у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.;

- п. 2.9 а) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

- п. 12.1 під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен врахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого звинувачення обвинувачений ОСОБА_6 винність в інкримінованому йому злочині визнав повністю, та суду показав, що дійсно за вказаних обставин місця і часу, він керував автомобілем «Фіат Фіоріно» з участю якого відбулось ДТП. Керував вищевказаним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, як трапилась дорожньо-транспортна пригода останній не пам'ятає, після якої вказує, що залишився при свідомості, надавав допомогу потерпілим та усвідомивши обстановку, викликав швидку медичну допомогу.

Свою вину обвинувачений визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, просив його суворо не карати.

Цивільні позови заявлені потерпілими щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди обвинувачений визнав частково, вказавши, що матеріальну шкоду визнає повністю, а моральну - на розсуд суду.

Крім повного визнання винуватості в інкримінованому злочині самим обвинуваченим його винуватість в пред'явленому обвинуваченні підтверджується іншими доказами зібраними та дослідженими в судовому засіданні та матеріалами справи.

Показаннями потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 які підтвердили, що 24.07.2015 року о 02 год. 40 хв. їм кожному окремо від різних джерел повідомлення стало відомо, що в дорожньо - транспортній пригоді, яка сталася в с. Жидичин, загинули ОСОБА_8 та ОСОБА_7 При яких обставинах сталася дана пригода їм не відомо, так як очевидцями її не були. Внаслідок цього їм, діями обвинуваченого, заподіяна матеріальна і моральна шкода. Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наполягають на обрані суворої міри покарання обвинуваченому.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 суду показали, що близько 21 год. до них в гості прийшов ОСОБА_8, а пізніше його знайомі ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 Поспілкувавшись вирішили поїхати відпочивати на р. Стир, що знаходиться в с. Кульчин, Ківерцівського району Волинської області. По дорозі заїхали на автозаправочну станцію «ОККО», де купили спиртні напої та продукти харчування. Біля р. Стир, всі вживали спиртні напої, і близько 00 год. вирішили поїхати додому. За кермом, зі слів даних свідків сидів ОСОБА_6, який рухався на великій швидкості і на зауваження відносно перевищення швидкості водій ніяк не реагував.

Разом з тим, свідком ОСОБА_11 вказано, що із-за великої швидкості обвинувачений на повороті не впорався з керуванням транспортного засобу вискочив на бордюр і зіткнувся зі стеллою в с. Жидичин, де остання втратила свідомість та пам'ятає лише, що прийшла до свідомості у лікарні.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що близько 21 год. він разом із знайомим ОСОБА_6 були у більярдному клубі «Магніт», що знаходиться в м. Луцьку, де грали у більярд та розпивали спиртні напої. Виходячи з даного клубу випадкового зустріли знайомого ОСОБА_7, який погодився відвести їх додому. По дорозі до останнього зателефонував ОСОБА_8 і попросив під'їхати до нього. Під'їхавши на вул. Дубнівську, де чекали їх ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 Поспілкувавшись між собою, як запевняє свідок, 20 - 25 хв. усі разом вирішили поїхати відпочити до р. Стир, яка знаходиться у с. Кульчин, Ківерцівського району Волинської області. По дорозі заїхали на автозаправочну станцію «ОККО», де купили спиртні напої та продукти харчування. Відпочивши біля р. Стир, де всі вживали спиртні напої, близько 00 год. вирішили поїхати додому. Також свідок вказав, що за кермом автомобіля сидів ОСОБА_7 Як відбулося ДТП свідок не пам'ятає.

Суд критично відноситься до показань даного свідка, які були дані в судовому засіданні, тому що вони не відповідають всім обставинам справи, та спростовуються показами інших свідків, дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а також і даними показами самим обвинуваченим.

Також, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 показали, що 24.07.2015 року, приблизно о 02 год. 45 хв. в с. Жидичин, прокинулися від шуму, що виражався у крекоті, ударі. Вийшовши на вулицю свідки побачили пошкоджений автомобіль марки «Фіат Фіоріно», біля якого ходило двоє чоловіків та жінка, яка лежала біля авто і стогнала, скаржившись на біль у животі. Також свідками були вказано, що біля стелли на проїжджій частині лежало тіло чоловіка без верхнього одягу, який не проявляв ознак життя. Свідок ОСОБА_12 зазначив, що у транспортному засобі на місці пасажира, справа від водія також сидів чоловік, без життєвих ознак та на місці пасажира в салоні авто позаду, була дівчина, яка кричала, та просила допомоги. Самого моменту зіткнення та як рухався даний автомобіль свідки не бачили.

Дослідженим судом протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди зі схемою та фототаблицями доведено, що місцем вчинення злочину є с. Жидичин, вул. Ковельська, Ківерцівського району Волинської області, що співпадає з місцем вчинення злочину, на яке вказують обвинувачений та потерпілі, свідки. Дана дорожньо - транспортна пригода сталася внаслідок зіткнення автомобіля марки «Фіат Фіоріно», д.н.з. НОМЕР_1 із бетонною плитою пам'ятника (стелла) «Загиблим у Великій Вітчизняній Війні». На місці пригоди виявлено ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які загинули на місці ДТП, та пошкоджений даний транспортний засіб, якого було вилучено з місця пригоди (том 1 а.с. 109-117).

Вилучені із місця дорожньо - транспортної пригоди: автомобіль марки «Фіат Фіоріно», д.н.з. НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_2, приєднані до справи в якості речових доказів про що свідчать, досліджені судом, протоколи огляду речових доказів від 24.07.2015 року та постанови про приєднання їх до справи як речові докази від 24.07.2015 року (том 1 а.с. 74). Дані речові докази підтверджують факт дорожньо - транспортної пригоди, що мала місце 24.07.2015 року.

Згідно з висновком експерта №206 від 27.08.2015 року в інженерно-транспортній експертизі технічного стану транспортного засобу технічна несправність ходової частини у вигляді згину нижнього важеля підвіски переднього правого колеса, переміщення деталей підвіски заднього лівого колеса відносно кузова в напрямку справа наліво, відсутності пружини на місці установки підвіски заднього лівого колеса, згину місць кріплень амортизатора підвіски заднього лівого колеса, переміщення деталей підвіски заднього правого колеса відносно кузова в напрямку справа наліво, деформацій та згинів балки, зламу балки біля місця кріплення підвіски заднього правого колеса, відсутності амортизатора на місці установки підвіски заднього правого колеса, згину місць кріплень амортизатора підвіски заднього правого колеса, розламу і згину захисного кожуха та згину штока амортизатора підвіски заднього правого колеса, згинів країв переднього правого диска, згинів країв заднього правого диска, розгерметизації шини заднього правого колеса, розгерметизації та розрізу шини переднього правого колеса - виникли під час ударного навантаження в момент ДТП (том 1 а.с. 130-140).

Жидичинською сільською радою надано копію відео запису за 24.07.2015 року з камер відео спостереження (з фрагментом ДТП) з якого вбачається, що відеозапис розпочинається з 02 год. 00 хв. 24.07.2015 року. З 02 год. 36 хв. 43 секунди видно початкову фазу дорожньо-транспортної пригоди, після чого слідує перекидання автомобіля та його зупинка неподалік узбіччя. О 02:36:55, видно, що з автомобіля, який потрапив у ДТП, з правої сторони вийшов молодий високий чоловік, також о 02:36:57 із лівої сторони автомобіля з'явився чоловік, який побіг до задньої частини автомобіля надавати допомогу іншим пасажирам даного автомобіля. Після цього чоловік, який вийшов з правої сторони транспортного засобу починає дзвонити по мобільному телефону. 02:48:00 приїхала карета швидкої медичної допомоги та госпіталізувала когось із потерпілих. Після цього на місце пригоди приїхав ще один автомобіль швидкої допомоги та госпіталізував інших учасників даної пригоди /том 1, а.с. 179-180/.

Також із дослідженого у судовому засіданні висновку експертизи №470/470 від 26.08.2015 року вбачається, що у представлених на дослідження змивах з ОМП від 24.07.2015 року за адресою: с. Жидичин, перехрестя 17 Вересня і Б.Хмельницького, а саме з правої частини керма (об. №1), з лівої частини керма (об. №2), з нижньої частини керма (об. №4), виявлено сліди пото-жирових виділень, слідів крові не виявлено. У змивах з верхньої частини керма (об. №3), виявлено сліди пото-жирових виділень і сліди крові людини. В слідах пото-жирових виділень (об. №№1, 2, 4) встановлено груповий антиген Н, властивий як основний групі крові О (І) і може походити від особи, осіб з групою крові О (І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В системах АВО. В слідах крові, виявлених в об. №3 встановлено антигени В І Н. Виявлений антиген В властивий групі В з ізогемаглютиніном анти-А системи АВО. Виявлений антиген Н властивий як основний групі крові О (І) так і супутній для інших груп крові. У випадку походження пото-жирових виділень та крові від двох і більше осіб, не виключається змішування виділень та крові від двох і більше осіб, не виключається змішування виділень та крові від особи, осіб з групою В і ізогемаглютиніном анти-А (як супутнім антигеном Н так і без нього) і групи О (І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В системи АВО. Як вбачається, з матеріалів справи, а саме з паспорта громадянина України, у ОСОБА_6 група крові - О (І). (том 1 а.с. 145-149).

Разом з тим, відповідно до показань свідка ОСОБА_16, яка виїжджала на місце ДТП у складі «швидкої медичної допомоги» та надавала допомогу постраждалим від ДТП, хлопець на ім'я ОСОБА_6 пояснив, що перед пригодою вживав спиртні напої, з його ротової порожнини було чути запах алкоголю.

У судовому засіданні експерти ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 показали суду, що повністю підтверджують висновки вищезазначених експертиз, які є в матеріалах справи. Також додали, що під час проведення додаткових досліджень можливо буде ще конкретизувати деякі деталі, але висновки від цього не зміняться.

Ці дані узгоджуються із встановленими судом фактичними обставинами справи.

Здобуті під час даної слідчої дії докази знаходяться в тісному логічному зв'язку з іншими зібраними доказами по справі, що підтверджують винуватість обвинуваченого у вчиненому злочині.

Згідно висновку експерта № 992 від 26.08.2015 року на підставі судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_10, 1993 року народження, отримала ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку, множинних саден кінцівок, обличчя, забою грудної клітки. Дані тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії тупих предметів, цілком можливо від ударів об облаштування салону автомобіля при ДТП, за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, по скільки для їх лікування необхідний час більше 6 діб (1 том а.с.151).

Відповідно до висновку експерта № 993 від 26.08.2015 року, на підставі судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_11, 1994 року народження, отримала ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку, множинні забійні садна, лоба, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, забій 8-9 сегментів правої легені з обмеженим гемо пневмотораксом. Дані тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії тупих предметів, цілком можливо від ударів об облаштування салону автомобіля при ДТП, які не мали ознак небезпеки для життя, призвели до стаціонарного лікування на протязі 12-ліжко днів і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (том 1, а.с. 152-153).

Також, згідно висновку експерта № 991 від 26.08.2015 року, на підставі судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_9, 1990 року народження, отримав тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку та забійною раною тім'яно-потиличної ділянки голови зліва, забій грудної клітки справа, садна обличчя. Вищезазначені тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії тупих предметів, цілком можливо від облаштування салону автомобіля при ДТП, за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, оскільки для їх лікування необхідний час більше 6 діб (том 1, а.с.154).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №52 від 14.08.2015 року, ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої, поєднаної травми голови, шиї, грудей і живота; крововиливів під м'яку мозкову оболонку і в шлуночки головного мозку, розривів між хребцевого зчленування між 1 та 2 шийними хребцями, переломів 1-го ребра по навколо-грудинній лінії справа, 7, 8, 9 ребер по середньо-пахвинній лінії справа, повного поперекового розриву низхідного відділу дуги аорти, відриву лівої легені, крововиливу в ліву плевральну порожнину, розчавлення правої долі печінки, крововилив в черевну порожнину, множинних саден в правій завушній ділянці, в ділянці лівого надбрів'я, в ділянці перенісся, на спинці носа, на верхній губі зліва, на правій боковій поверхні шиї, на передній поверхні грудної клітки справа, синців на нижній повіці правого ока, на внутрішній поверхні правого ліктьового суглоба. Смерть ОСОБА_7 наступила від гострої крововтрати, яка послідкувала за закритою тупою травмою грудей і живота, з ушкодженнями внутрішніх органів /том 1, а.с. 118-122/.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №53 від 18.08.2015 року, ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливів у м'які покрови правої лобно-скроневої ділянки голови, поперекового перелому кісток основи черепа, забою головного мозку, крововиливів під м'яку мозкову оболонку, лобних і скроневих ділянок, на випуклій поверхні і на їх основі, а також крововиливу під м'яку мозкову оболонку мозочка, крововиливу у шлуночки головного мозку, саден у ділянці лоба справа, у правій скроневій ділянці, з переходом на праву половину обличчя, а також в ділянці лівої очниці, саден на передній поверхні правого плечового суглобу, з переходом на передню поверхню грудної клітки справа, а також на зовнішню поверхню правого плеча, правого передпліччя і на тильній поверхні правої кисті, відкритого перелому кісток носа, забійної рани в ділянці лівої бровної дуги, що потягло за собою смерть потерпілого /том 1, а.с.123-127/.

Як вбачається з висновку експерта комісійної судово-медичної експертизи №30 комплекс виявлених тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_7 утворився внаслідок ДТП, при цьому найбільш вірогідно, що в момент дорожньо-транспортної пригоди останній перебував на задньому пасажирському сидінні праворуч. Враховуючи патоморфологічну характеристику та локалізацію вищеописаних тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_8, комплекс їх утворився внаслідок ДТП, при цьому потерпілий перебував на передньому пасажирському сидінні, що не суперечить матеріалам справи та протоколу огляду місця події від 24.07.2015 року. Тілесні ушкодження отримані ОСОБА_10, згідно патоморфологічних особливостей утворилися внаслідок вищезазначеного ДТП автомобіля «Фіат Фіоріно» із нерухомою перешкодою та контактів тіла потерпілої із виступаючими частинами салону причетного автомобіля, при цьому найбільш вірогідно, що остання перебувала на задньому пасажирському сидінні. Також, враховуючи патоморфологічні особливості тілесних ушкоджень, які отримала потерпіла ОСОБА_11 слідує те, що в момент ДТП остання перебувала на задньому пасажирському сидінні. З патоморфологічних особливостей отриманих тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_9, які утворилися внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, котра мала місце 24.07.2016 року, а саме зіткнення автомобіля «Фіат Фіоріно» із нерухомою перешкодою та контактів тіла потерпілого із виступаючими частинами салону причетного автомобіля, при цьому найбільш вірогідно, що під експертний перебував на задньому пасажирському сидінні. Враховуючи надані матеріали кримінального провадження та приймаючи до уваги пошкодження правої половини причетного автомобіля і відсутність задокументованих тілесних ушкоджень у ОСОБА_6, окрім забійної рани чола - виключається можливість перебування останнього на місці пасажира переднього або заднього правого сидіння під час зіткнення автомобіля «Фіат Фіоріно», н.з. НОМЕР_1 із нерухомою перешкодою. Приймаючи до уваги судово-імунологічної експертизи Науково-дослідним експертно - криміналістичним центром, враховуючи відсутність значимих ушкоджень лівої частини кузова причетного автомобіля та наявність у гр. ОСОБА_6 тілесного ушкодження у вигляді забійної рани чола - останній, ймовірно, міг знаходитись на місці водія вищевказаного автомобіля /том 1, а. с. 230-242/.

Аналізуючи всі наведені докази, які в своїй сукупності повно відтворюють картину дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_6 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, який керував транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, і кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 286 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14 при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який після вчинення дорожньо-транспортної пригоди критично оцінив свою протиправну поведінку, що виразилось у визнанні вини.

Крім того, суд враховує обставини, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме: щире каяття.

Разом з тим, адвокат обвинуваченого ОСОБА_6 - Жуковський В.В. клопотав щодо виключення обтяжуючої обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Однак, аналіз норми ст. 286 КК України свідчить, що цей злочин належить до злочинів з так званим матеріальним складом. А тому ознакою його об'єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння, є не будь-яке з порушень правил дорожнього руху, а лише ті з них, які створюють реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків, передбачених у частинах 1, 2 або 3 цієї статті, і отже, перебувають з ними у причинному зв'язку.

Про необхідність з'ясовувати і зазначати у вироках, чи є причинний зв'язок між учиненими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками, зазначено також в роз'ясненні, яке міститься у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

Оскільки суд прийшов до висновку щодо доведеності, що дорожньо-транспортна подія сталась внаслідок дій водія ОСОБА_6, який перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, перевищив максимально дозволену швидкість в населеному пункті с. Жидичин, Ківерцівського району Волинської області, був не уважним, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та допустив наїзд на бетонну стелу пам'ятника «Загиблим у Великій Вітчизняній Війні», що спричинило загибель кількох осіб.

Таким чином, стан алкогольного сп'яніння, у якому обвинувачений ОСОБА_6 керував транспортним засобом, характеризував лише його певний психофізичний (фізіологічний) стан, який сприяв порушенню ним інших норм правил безпеки дорожнього руху.

Враховуючи викладене, зазначене порушення обвинуваченим ОСОБА_6 правил безпеки дорожнього руху до ознак об'єктивної сторони злочину, що впливає на його кваліфікацію, не належить.

А тому виходячи з положень ч. 4 ст. 67 КК України суд приходить до висновку про відсутність підстав для виключення з обтяжуючих обставин покарання - вчинення ОСОБА_6 злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставиною, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

Окрім цього, суд, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, за місцем проживання, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, в тому числі, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також пов'язаних з перевищенням встановлених обмежень швидкості руху, заподіяні злочинними діями збитки не відшкодував, своїми протиправними діями заподіяв тяжкі та незворотні наслідки - смерть двох людей молодого віку, в результаті чого потерпілим заподіяна глибока моральна травма, тому суд вважає, що виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим так і іншими особами можливе лише при призначенні ОСОБА_6 покарання пов'язаного з ізоляцією його від суспільства, у виді реального позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів.

Задовольняючи частково заявлену позовну вимогу потерпілої ОСОБА_4 в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд виходить з наступного:

Як вбачається із ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому винна особа, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника ці витрати (ст. 1201 ЦК України).

Постановою Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року з наступними змінами та доповненнями визначено, що витрати на поховання включають в себе витрати на ритуальні послуги та обряди, а витрати на виготовлення пам'ятника та огорожі визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам'ятників та огорож в даній місцевості.

Зазначене узгоджується із ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу», яка визначає, що поховання померлого, як комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумборну нішу, відповідно звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству.

Отже, суд приходить до висновку про відшкодування витрат потерпілій ОСОБА_4, пов'язаних з похованням загиблого ОСОБА_8 і ці витрати підтверджені належними доказами (квитанціями, чеками) в повному об'ємі, крім витрат на проведення поминального обіду, оскільки вони не відносяться до витрат з поховання.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Статтею 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, вказує, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пункт 9 даної Постанови Пленуму Верховного Суду України вказує, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Беручи до уваги те, що моральна (немайнова) шкода була завдана потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 внаслідок неправомірних дій ОСОБА_6 та виразилося у душевних стражданнях заподіяні смертю їх рідних і виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд знаходить можливим в повному обсязі задовольнити позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди і вважає потрібним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_4 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. та позивача ОСОБА_3 75000 (сімдесят п'ять тисяч) грн. моральної (немайнової) шкоди.

Крім цього, на підставі вимог ч. 1 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_6 в користь потерпілого ОСОБА_3 слід стягнути понесенні останнім витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн., що стверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №58 від 23.10.2015 року, договором про надання юридичних послуг наданих потерпілому ОСОБА_3 адвокатом Можайком І.О. від 13.10.2015 року.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні виплати на залучення експертів в загальній сумі 2534 (дві тисячі п'ятсот тридцять чотири) грн. 40 коп. за проведення: судової інженерно-транспортної експертизи 1843 (одна тисяча вісімсот сорок три) грн. 20 коп. та судово-імунологічної експертизи 691 (шістсот дев'яносто одна) грн. 20 коп., відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 в дохід держави /том 1, а.с. 129, 150/

До вступу вироку у законну силу, обвинуваченому ОСОБА_6 залишити попередньо обрані заходи забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом - правом керувати транспортними засобами.

Керуючись статтями 323, 324 КПК України,

з а с у д и в:

Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, призначивши покарання - 7 (сім) років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобами на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 75000 (сімдесят п'ять тисяч) грн. та 3000 (три тисячі) грн. понесених витрат на правову допомогу.

Стягнути частково з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 завданої матеріальної шкоди в розмірі 9926 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. та моральної шкоди в сумі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн.

Речові докази у справі:

- диск з відеозаписом із камер спостереження Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- автомобіль марки «Фіат Фіоріно», д.н.з. «НОМЕР_1», який зберігається на майданчику тимчасового тримання затриманих транспортних засобів Ківерцівського РВ ГУНП в м. Ківерці, по вул. Залізнична, 52, Волинської області - повернути ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави 2534 (дві тисячі п'ятсот тридцять чотири) грн. 40 коп. процесуальних витрат за проведення судових експертиз.

Заходи забезпечення кримінального провадження обвинуваченого ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити попередні: запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та тимчасове обмеження у користуванні правом керувати транспортними засобами.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Ківерцівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька