Рішення № 62301595, 21.10.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1281/15-ц

Провадження № 2/161/220/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М.,

при секретарі Козак О.А.,

з участю відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за первісним позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про визнання недійсним кредитного договору, -

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ «Надра» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 20.12.2006 року між публічним акціонерним товариством КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №57-Б, відповідно до умов якого остання отримала кредит у сумі 28895,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,00% річних з кінцевим терміном повернення 20.12.2021 року.

З метою забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_1 за кредитним договором, 20.12.2006 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №57-Б/П.

Вказує, що відповідач свої зобовязання щодо погашення кредитної заборгованості не виконала, у звязку з чим у неї виникла заборгованість, яка станом на 16.01.2015 року становить 30218,47 доларів США.

У звязку з цим, просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь публічного акціонерного товариства КБ «Надра» вказану заборгованість та судові витрати, повязані з розглядом справи.

Ухвалою суду від 30.04.2015 року позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 залишені без розгляду.

Разом з тим, ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про визнання недійсним кредитного договору.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.12.2006 року між публічним акціонерним товариством КБ «Надра» та нею був укладений кредитний договір №57-Б, відповідно до умов якого вона отримала кредит у сумі 28895,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,00% річних з кінцевим терміном повернення 20.12.2021 року.

Вказує, що згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. При цьому, згідно з п. 2 вказаної статті перед укладенням кредитного договору кредитодавець зобовязаний повідомити споживача у письмовій формі про особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, па які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Аналогічні вимоги встановлені постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», пунктом 2.1 якої передбачено, що банки зобов'язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту тощо.

Крім того пунктом 3.1 вказаної постанови Національного банку України визначено, що банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, зазначивши таке: значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку; перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо; перелік і розмір інших фінансових зобов'язань споживача, які виникають на користь третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами кредитного договору (страхові платежі під час страхування предмета застави, житія та працездатності споживача, розмір зборів до Пенсійного фонду України, комісії під час купівлі-продажу іноземної валюти для погашення кредиту та процентів за користування ним, біржові збори, послуги реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

А відповідно до ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Вважає, що договір про надання споживчого кредиту є недійсним і таким, що укладений з порушенням чинного законодавства, оскільки при укладенні договору між сторонами не було узгоджено всіх істотних умов, а саме: банком не надано окремого письмового документу з детальним розписом загальної вартості кредиту для споживача, інформації про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням договору.

Крім того, банк у кредитному договорі та додатковій угоді №1 до нього включив положення, які відповідно до ст.. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживача» є несправедливими, так як містять умови про зміни у витратах. При цьому, враховуючи додаткові нарахування, відсоток за користування кредитними коштами збільшився.

Також, існує суттєва різниця між нарахованими банком відсотками, які підлягають сплаті позичальником та фактично сплаченими відсотками і вказана різниця фактично приводить до зменшення розміру зарахувань на тіло кредиту і приводить до збільшення розміру нарахованих відсотків та плати за управління кредитом, які нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом.

У звязку з чим вважає, що умови кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обовязків, а тому просить визнати кредитний договір недійсним.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання не зявився, проте подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити. При цьому, просить у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідач та її представник за первісним позовом позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» не визнали та просили відмовити у його задоволенні. Зустрічний позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що первинний та зустрічний позови до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Судом встановлено, що 20.12.2006 року між публічним акціонерним товариством КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №57-Б, відповідно до умов якого остання отримала кредит у сумі 28895,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,00% річних з кінцевим терміном повернення 20.12.2021 року (а.с. 5-7).

Із представленого розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 16.01.2015 року заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «Надра» становить 30218,47 доларів США, що еквівалентно 477390,40 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 21707,63 доларів США (у гривневому еквіваленті 342936,42 грн.), за відсотками 556,03 доларів США (8784,14 грн.), по сплаті комісії 134,21 доларів США (2120,25 грн.), штраф 2889,50 доларів США (45648,23 грн.), пеня 4931,10 доларів США, (77901,36 грн.) (а.с. 15-16).

Разом з тим, як слідує із висновку експерта № 7397 від 08.07.2016 року, сума заборгованості за кредитним договором №57-Б від 20.12.2006 року, укладеним між ПАТ КБ «Надра» і ОСОБА_1 у розрізі основного боргу, відсотків за кредитом, щомісячної комісії, штрафів, які зазначені у позовній заяві, поданій ПАТ КБ «Надра» бухгалтерськими документами не підтверджується (пункт 2 висновків) (а.с. ).

При цьому, згідно п. 5 вказаного висновку, обґрунтувати дійсну суму боргу станом на 16.01.2015 року з урахуванням сплачених коштів та умов договору, не надається можливості, оскільки сума заборгованості за кредитним договором №57-Б від 20.12.2006 року бухгалтерськими документами не підтверджується (а.с. ).

Отже, на підставі викладеного та зважаючи, що заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «Надра» належними доказами не підтверджується, про що свідчить висновок експерта, який іншими доказами не спростовано, то суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.

Також не підлягає до задоволення зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» про визнання кредитного договору недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін та. крім того, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Положеннями статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1, ч. 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Однак, дослідивши укладений сторонами кредитний договір, обсяг та зміст прав і обов'язків сторін, які передбачені зазначеним договором та умовами надання кредиту, які є частиною договору, вбачається, що при його підписанні позивач погодилася з ними та не заперечувала проти надання кредиту.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що умови договору не суперечать принципу добросовісності і його наслідком не є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивача, в той же час неможливість виконання грошового зобовязання не звільняє від відповідальності боржника.

У відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Проте, позивач та її представник за зустрічним позовом всупереч ст. 60 ЦПК України не представили суду доказів та не довели наявності інших порушень при видачі відповідачем кредитних коштів та укладення договору з порушенням вимог чинного законодавства.

Разом з тим, відповідно до ст. 88 ЦПК України з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_1 слід стягнути слід стягнути 6606,00 грн. витрат за проведення експертизи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 203, 215, 216, 526, 628, 632, 638, 1054 ЦК України, суд ,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити за недоведеністю.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про визнання недійсним кредитного договору відмовити за безпідставністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_1 6606 (шість тисяч шістсот шість) грн.. витрат за проведення експертизи.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк