Постанова № 62301276, 28.10.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 жовтня 2016 р. Справа № 814/1332/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, доЦентрального відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області, Виконавчого комітету Миколаївської міської ради треті особиОСОБА_1, проскасування арешту нерухомого майна,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з вимогами до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про скасування арешту нерухомого майна, накладеного постановою Центрального відділу ДВС 17.12.07 реєстраційний номер обтяжень 6299275.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що у зв'язку з наміром придбати нерухомість вона звернулась до нотаріуса. Нотаріус їй повідомив, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за її ідентифікаційним номером є заборона - арешт нерухомого майна на підставі постанови державного виконавця Центрального відділу ДВС від 17.12.07 АА №0714883. Стосовно неї жодних виконавчих проваджень не було відкрито, але в 2007 році державним виконавцем проводилися виконавчі дії стосовно іншої ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, на будинок якої, скоріш за все, і було накладено арешт.

Центральний відділ ДВС позов не визнав. Надіслав заперечення, відповідно до яких в теперішній час не має можливості зняти арешт, накладений державним виконавцем в 2007 році, оскільки строк зберігання виконавчих проваджень 3 роки, і зазначене виконавче провадження було знищено шляхом спалення у зв'язку зі спливом строків зберігання.

За ініціативою суду було залучено другого відповідача -виконком Миколаївської міської ради, на який відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» покладено функції державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Відповідач-2 просив розглянути справу на підставі наявних в справі матеріалах за відсутності його представник.

Третя особа - ОСОБА_1 в судове засіданні не з'явилися заперечень проти позову не надала.

З урахуванням наданих позивачем та відповідачем - 2 клопотань про розгляд справи за їх відсутністю, та керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

17.12.07 державним виконавцем Центрального відділу ДВС винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження АА №0714883 щодо ОСОБА_1 та її будинку за адресою: АДРЕСА_2.

24.12.07 Миколаївська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України внесла відомості про арешт будинку за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_1 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна під реєстраційним номером 6299275.

При цьому, внесення інформації щодо власника арештованого майна здійснено без зазначення ідентифікаційного коду.

Здійсненою судом перевіркою встановлено, що постанови про накладення арешту від 17.12.07, та будь-яких відомостей стосовно виконавчого провадження, на підставі якого воно було накладено в теперішній час не зберіглося. Виконавче провадження знищено за строками зберігання.

Разом з тим, у Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна під реєстраційним номером 6299275 зберігається обтяження щодо будинку за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_1 з реєстраційним номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідно до відомостей КП «Миколаївського міського бюро технічної інвентарізації» право власності в розмірі 62/100 на зазначений будинок належить ОСОБА_1 з реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Згідно відомостей Центрального відділу ДВС виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 з РНОКПП НОМЕР_2 також відсутні.

Таким чином, в теперішній час в Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна під реєстраційним номером 6299275 зберігається обтяження стосовно двох осіб ОСОБА_1 з РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_1 з РНОКПП НОМЕР_1 без будь-яких документів, на підставі яких зазначено обтяження виникло.

Відповідно до Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, який затверджений наказом Міністерства юстиції України №1844/5 від 14.12.12 відомості Реєстрів використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про обтяження речових прав на нерухоме майно, у тому числі обтяжень податковою заставою, під час проведення державної реєстрації прав з метою їх перенесення до Державного реєстру прав та під час розгляду заяв про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, заяв/запитів на отримання інформації з Державного реєстру прав.

Внесення записів у Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, це офіційне визнання і підтвердження державою обтяжень прав на нерухоме майно.

Сам запис не може існувати за відсутністю обтяження.

Відповідно до п.5 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору;

З моменту накладення зазначеного обтяження пройшло близько 9 років. В теперішній час відсутній правовий документ, на підставі якого проведено арешт майна, невідомі причини цього арешту, невідомо стосовно якої саме ОСОБА_1 приймалось рішення державним виконавцем, невідомі стягувачи по цьому зобов'язанню, а тому неможливо з'ясувати навіть правомірність його накладення за законодавством часу виникнення спірних правовідносин.

Відповідачі - суб'єкти владних повноважень не довели відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, що обтяження, на підставі якого накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 з РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_1 з РНОКПП НОМЕР_1. зберіглося до 2016 року.

У будь-якому випадку, враховуючи, що від дати арешту домоволодіння пройшло близько 9 років, це строк значно перевищує, передбачений ст.257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності.

Наявність зазначеного запису у Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за відсутності будь-якого виконавчого провадження, порушує права позивачки, оскільки перешкоджає реалізації її права власності.

Відповідно до ст.386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Неможливо зобов'язати державного реєстратора зняти обтяження (арешт) на нерухоме майно, який накладався іншим органом. Також, неможливо в теперішній час зобов'язати це зробити державного виконавця, оскільки відсутнє виконавче провадження, в межах якого накладалось це обтяження (арешт), а поза межами конкретного виконавчого провадження державний виконавець не має право вчиняти будь-які дії.

Відповідно до п.2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України №3502/5 від 12.12.11 внесення записів про їх скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Тобто належним способом захисту у цьому випадку буде скасування записів про обтяження будинку саме судовим рішенням.

Використовуючи повноваження, передбачені ст.11 КАС України, з метою надання повного захисту правам, свободам та інтересам позивачки, про захист яких вона просить, суд вважає необхідним визнати нечинним обтяження - арешт нерухомого майна, зареєстрований 24.12.07 17:47:35 за №6299275 Миколаївською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА №0714883, 17.12.2007, Центральний відділ ДВС Миколаївського міського УЮ стосовно ОСОБА_1 з РНОКПП НОМЕР_1 та скасувати зазначений запис про наявність заборон у Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно ОСОБА_1 з РНОКПП НОМЕР_1.

Зазначене судове рішення ухвалюються не з підстав протиправності рішень чи дій відповідача, оскільки їх правомірність неможливо оцінити за давністю подій та відсутністю документів, а з підстав неможливості поновлення прав позивачки в інший спосіб, ніж через судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Визнати нечинним обтяження - арешт нерухомого майна, зареєстрований 24.12.07 17:47:35 за №6299275 Миколаївською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА №0714883, 17.12.2007, Центральний відділ ДВС Миколаївського міського УЮ стосовно ОСОБА_1 з РНОКПП НОМЕР_1 та скасувати зазначений запис про наявність заборон у Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно ОСОБА_1 з РНОКПП НОМЕР_1.

2. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко