Постанова № 62301150, 25.10.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

25 жовтня 2016 року Справа № 814/1746/16

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1,Миколаїв,54003

доГоловний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю оррганів державного контролю архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної, вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54056

провизнання незаконною та скасування постанови від 233,.08.2016р. № 71/1014-5132-16, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом про визнання незаконною та скасування постанови №71-1014-5132-16 від 23.08.2016 року головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Денежко Юрія Леонідовича (далі - відповідач) про накладення штрафу в розмірі 14500 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що застосування штрафних санкцій за не виконання вимог припису, а саме відмова у наданні затвердженої проектної документації на об'єкт «Реконструкція адміністративно-службової будівлі автостоянки з добудовою їдальні по вулиці 60 років СРСР 7/5 м. Очаків» є неправомірним, оскільки позивача взагалі не було під час проведення перевірки, також з протоколом складеним відносно позивача не ознайомлений, як наслідок справа про притягнення позивача до відповідальності розглянуто без його участі, що є порушенням норм діючого законодавства.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що під час проведення перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил виявлено порушення законодавства про містобудування в частині відмови надати проектну документацію. За вказане порушення до позивача оскаржуваною постановою застосовано штрафну санкцію в розмірі 14500 грн.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив таке.

04 серпня 2016 року відповідачем здійснено перевірку з виїздом на об'єкт «Реконструкція адміністративно-службової будівлі автостоянки з добудовою їдальні по вулиці 60 років СРСР 7/5 м. Очаків».

За результатними перевірки відповідачем складено акт від 10.08.2016 року, у якому відображено, що він складений у присутності позивача, позивач відмовився на виконання п. 2 припису від 21.05.2016 року надати інспектору затверджену документацію, яка зазначена в декларації про початок виконання будівельних робіт.

У зв'язку з порушенням позивачем вимог абз. 3 п. 14 порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, складено протокол та припис, які були надіслані позивачу поштою.

На підставі вищезазначених матеріалів було розглянуто справу та прийнято постанову від 23.08.2016 року №71/1014-5132-16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 14500 грн.

Вирішуючи про наявність в діях позивача правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, судом встановлено, що підставою для винесення відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності послугувало те, що позивач відмовився надати затверджену проектну документацію.

Правові та організаційні засади містобудівної діяльності врегульовано положеннями Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI , відповідно до ч.ч.1-3 ст.41 якого державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. №553 (зі змінами та доповненнями), відповідно до п.п.1,3,4 якого державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають службові посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Мінрегіоном, а також особистий штамп із зазначенням номера і найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який вони представляють.

Згідно з п.п.5,7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п.9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль направлений на дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, та здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за обов'язковою участю суб'єкта містобудування або його представника, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно з п.п.11, 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: 1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки. Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

У свою чергу, відповідно до п.13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно з п.15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 16 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно п. 18 Порядку Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного

контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

В порушення вищезазначених норм відповідачем було проведено перевірку за відсутністю позивача, про що свідчить відсутність підпису позивача на акті перевірки та зазначення у самому акті перевірки «примірник акту відправлено поштою». Відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивач був присутній під час проведення перевірки та саме відмовився надати документи визначені у п. 2 Припису.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995р. №244, відповідно до п.п.9, 10 якого про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обовязками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Відповідно до п.16 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995р. №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Судом встановлено, що відповідачем було направлено на адресу позивача лише акт перевірки від 10.08.2016 року та припис від 10.08.2016 року, які отримано позивачем 23.08.2016 року (арк .с .11-14), на підтвердження направлення позивачу протоколу доказів не надано.

Згідно з п.21 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995р. №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, судом з'ясовано, що відповідачем під час розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не з'ясовано фактичних обставин справи, не встановлено наявності вини суб'єкта містобудування, а також інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №71/1014-5132-16 від 23.08.2016 року, є обґрунтованими та правомірними.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідач не довів правомірність свого рішення, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.08.2016 року №71/1014-5132-16.

3. Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області сплачений судовий збір в сумі 551,20 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич