Ухвала суду № 62299836, 27.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27 жовтня 2016 року м. Київ К/800/28921/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2016 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016 р.

у справі № 820/19262/14

за позовом ОСОБА_1

до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

третя особа: публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Київська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2016 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016 р. у справі № 820/19262/14.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Частина 1 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційний скарзі вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі Київська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області зазначає, що не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2016 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016 р. у справі № 820/19262/14.та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.

Однак, з касаційної скарги вбачається, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016 р. у справі № 820/19262/14 залишено без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 р. про задоволення позову, вимог щодо якої скаржник не заявляє, натомість просить скасувати рішення якого не існує у даній справі.

Таким чином, скаржнику потрібно надати уточнення до касаційної скарги, а саме зазначити судові рішення які оскаржуються та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 213 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Як встановлено суддею-доповідачем, в порушення вказаних вимог, скаржником не додано до касаційної скарги документу про сплату судового збору.

З 01.09.2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 р. №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2014 р. місячний розмір мінімальної заробітної плати становив 1 218,00 грн.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI, в редакції чинній на момент подання позовної заяви, за подання адміністративного позову майнового характеру ставка становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат.

До касаційної скарги додано платіжне доручення від 18.10.2016 р. № 1143, з якого вбачається, що судовий збір сплачено у розмірі 218,25 грн., в той час, як у даній справі предметом розгляду спору є вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, сума грошового зобов'язання та штрафних санкцій за якими становить 69 971,06 грн., тобто вимоги майнового характеру.

Таким чином, у порушення вимог ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору у встановленому розмірі, оскільки за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 2 192,40 грн. (1218,00*1,5*120%), тобто на усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 972,90 грн. (2 192,40 грн. - 219,25 грн.).

Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків до 28.11.2016 р.

Відповідно до ч. 2 ст. Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись ст. 108, ст.ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без руху.

2. Встановити Київській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області строк для усунення недоліків касаційної скарги до 28.11.2016 р.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України с) І.О. Бухтіярова