Ухвала суду № 62299604, 24.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

24 жовтня 2016 року м. Київ К/800/28202/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 у справі №805/2661/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Маріленд» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2015, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Маріленд» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області 17.10.2016 звернулася з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги відповідачем додано платіжне доручення від 29.08.2016 № 374 про сплату судового збору в сумі 673,2 грн.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.

Згідно підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2014 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1218 гривні (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 № 719-VII).

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У відповідності до абзацу 2 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - 2014 рік) за подання адміністративного позову майнового характеру ставка становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (4872 грн.).

Згідно з абзацом 3 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону за подання адміністративного позову немайнового характеру ставка становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

У справі подано позовну заяву майнового (оскаржуються податкове повідомлення-рішення від 23.10.2013 № 0000692200 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1648807,50грн.) та немайнового характеру (оскаржуються наказ Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 25.09.2013 № 348).

Таким чином, ставка судового судового збору за подання адміністративного позову у вказаній справі в частині майнових вимог є максимальною і складає 4872 грн., а в частині немайнових вимог - 73,08 грн.

Отже, ставка судового збору, яку відповідач повинен сплатити при поданні касаційної скарги, складає: (4872 грн. + 73,08 грн.) х 120% = 5934,10грн.

Враховуючи викладене, відповідачем вимоги частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо сплати судового збору виконано частково - судовий збір сплачено не в повному обсязі.

З огляду на викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого мають бути усунуті вказані недоліки та надано/надіслано Вищому адміністративному суду України документ про доплату судового збору в сумі 5260,90грн. (5934,10 грн. - 673,2грн.).

Разом з тим, відповідачем порушено питання про поновлення строків касаційного оскарження постанови Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2015 та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 у справі №805/2661/14. В обґрунтування пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на відсутність коштів на сплату судового збору за подання касаційної скарги у даній справі раніше.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і вказані у заяві підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, касаційна скарга залишається без руху. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Як на підставу для поновлення пропущеного строку, Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області посилається на те, що відповідачем вже подавалась касаційна скарга на оскаржувані судові рішення, зокрема ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.01.2016 (К/800/51494/15) податковому органу було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а касаційну скаргу повернуто відповідачу у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Як зазначено вище, відповідач всупереч вимогам ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснив сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі при зверненні до суду з касаційною скаргою вперше.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Відповідно до паспорту бюджетної програми на 2016 рік, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 84, за відомчою класифікацією видатків (КПКВК) 3507010 затверджено напрями використання бюджетних коштів із загального фонду для сплати судового збору органами Державної фіскальної служби у розмірі 710982,70 тис. грн.

Податковий орган не надав доказів відсутності на його рахунках коштів та вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення до суду з касаційною скаргою вперше.

Вищевикладене свідчить лише про відсутність у відповідача наміру своєчасно реалізувати своє право на касаційне оскарження.

Враховуючи викладене, наведені податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій підстави пропуску такого строку не є поважними.

На підтвердження поважності пропуску строку відповідачу слід вказати інші підстави та надати відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк, визначений законом.

Зазначені обставини за приписами частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

1. Касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.11.2015 у справі №805/2661/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Маріленд» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

2. Надати відповідачу строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити відповідачу копію ухвали для виконання.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна