Ухвала суду № 62298819, 25.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 р. Справа № 876/9028/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,

представника позивача Логвінської І.М.,

представника відповідача Федорчук І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

30.06.2015 року Приватне підприємство «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» звернулося в суд з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області, в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.06.2015 року № 0003761502 на суму 125258,51 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що податкове повідомлення-рішення прийняте із порушенням законодавства на підставі необґрунтованих висновків, що містяться в акті перевірки. Зазначає, що податковий орган під час камеральної перевірки фактично та фізично не може перевірити факт реалізації нафтопродуктів для комерційного використання, оскільки в розпорядженні перевіряючих відсутні додаткові документи, які необхідні для встановлення певних фактів, зокрема і комерційної чи некомерційної реалізації нафтопродуктів. Вважає, що контролюючий орган не зазначив і не дослідив жодного іншого документу, на підставі якого можна було б зробити висновок про порушення позивачем положень ПК України щодо заниження акцизного податку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 12 червня 2015 року № 0003761502.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що під час проведеної Ковельською ОДПІ камеральної перевірки неможливо було зробити висновок про реалізацію нафтопродуктів для комерційного чи не комерційного використання, а тому викладені в акті перевірки від 20 травня 2015 року №381/15.02/36905994 висновки про порушення позивачем статей 213-216 ПК України є безпідставними та передчасними.

Не погодившись з прийнятою постановою, Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що продаючи пальне суб'єктам господарювання, позивач не з'ясовував подальше їх використання, зокрема факт їх комерційного використання, що передбачає саме продаж товару іншому - кінцевому споживачу, або ж факт іншого господарського використання. Також, сам факт наявності письмово укладеного договору купівлі-продажу(поставки) та інших обов'язково необхідних документів для відпуску споживачу нафтопродуктів через мережу АЗС за безготівковою формою розрахунків із використанням відомостей не свідчить і не може свідчити про оптовий продаж нафтопродуктів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Ковельською ОДПІ проведена камеральна перевірка податкової звітності з акцизного податку за березень 2015 року ПП ТК Укр-Петроль, за результатами якої складено акт від 20 травня 2015 року № 381/15.02/36905994.

Перевіркою встановлено, що позивачем в Додатку 6 податкової декларації акцизного податку за березень 2015 року відображено факт реалізації товарів для комерційного використання в сумі 1670113,57 грн., однак дана сума не була включена до об'єкта оподаткування акцизним податком, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу палива, яке було безпосередньо реалізоване позивачем з колонок АЗС кінцевим споживачам у загальному розмірі 1670113,57 грн.(а.с.7).

На підставі акта перевірки Ковельською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2015 року №0003761502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів з основного платежу на суму 83 505,67 грн., та за штрафними санкціями у розмірі 41 752,84 грн.(а.с.9).

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що порушення позивачем норм податкового законодавства в частині заниження акцизного податку було встановлено контролюючим органом за результатами проведення камеральної перевірки.

Право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, у відповідності до якого камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби. (пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

З наведено вище слідує, що податковим законодавством відокремлено підстави для визначення податкових зобов'язань за наслідками камеральних перевірок, що проводяться виключно із застосуванням даних податкових декларацій та пов'язані лише з арифметичними або методологічними помилками у них.

При цьому колегія суддів зазначає, що під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Згідно з актом камеральної перевірки перевірці підлягала декларація з акцизного податку за березень 2015 року.

Зі змісту акту слідує, що податковий орган не встановив наявність арифметичної або методологічної помилки у цій декларації, натомість контролюючим органом було перевірено порядок визначення складу податкового зобов'язання та повнота його нарахування. А це, відповідно до підпункту 75.1.2 Податкового кодексу України, є предметом документальної перевірки, а не камеральної.

Матеріалами справи підтверджується, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, було прийнято за результатами камеральної перевірки.

Колегія суддів зауважує, що при перевірці декларації з акцизного податку за березень 2015 року, податковий орган не використав право щодо ініціювання проведення позапланової виїзної перевірки (документальної) перевірки.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконливого висновку, що під час проведення камеральної перевірки неможливо було зробити висновок про реалізацію нафтопродуктів для комерційного чи не комерційного використання, а тому висновки про порушення статтей 213-216 ПК України є безпідставними, передчасними та грунтуються на припущеннях.

З огляду на викладене, колегія суддів, враховуючи норми податкового законодавства при проведенні перевірок контролюючими органами та відсутність арифметичної або методологічної помилки у спірній декларації, приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами камеральної перевірки, є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому було вірно скасоване судом першої інстанції.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року у справі № 803/1437/15-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.М. Гінда

В.В. Ніколін

Повний текст ухвали

виготовлений та підписаний

28.10.2016 року