Ухвала суду № 62298766, 27.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1288/16 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю. О. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

27 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України в особі Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України з позовом про визнання бездіяльності стосовно ненадання письмової відповіді заявнику, ОСОБА_2 на його звернення незаконною та зобов'язання терміново вислати на його адресу замовною поштою відповіді на його звернення від 23.05.2016 р.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано бездіяльність Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби стосовно ненадання письмової відповіді ОСОБА_2 на його звернення незаконною.

Зобов'язано Міністерство юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби вислати на адресу ОСОБА_2 відповідь на його звернення від 23.05.2016 р.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постановити нову, якою позовні вимоги в цій частині залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 195 КАС України колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся до Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту з клопотаннями, датованими 23.05.2016 р. (а. с .6, 7).

Предметом звернень позивача було отримання інформації про виконання вказаними суб'єктами рішення Європейського суду з прав людини «Москаленко та інші проти України» від 18.07.2013 р. з урахуванням постанови Чернігівського ОАС від 15.03.2016 р., винесеної у справі № 825/389/16.

Оскільки, відповідь на звернення позивача на його адресу не надійшла, останній 08.07.2016 р. звернувся до адміністративного суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР (далі - Закон № 393) органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Згідно ст. 15 Закону № 393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Відповідно до ст. 18 Закону № 393 громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, серед іншого, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до ст. 20 Закону № 393 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що звернення позивача ВПВР Департаменту ДВС Мін'юсту України отримано 26.05.2016 р., про що свідчить копія зворотнього повідомлення (а. с. 8).

З реєстраційно - контрольної картки Міністерства юстиції вбачається встановлення виконавцю документа терміну виконання до 26.06.2016 р. (а. с. 58).

24.06.2016 р. відділом ПВР Департаменту ДВС Мін'юсту України оформлено лист № У-14131/20.1/23 «Про надання відповіді» (а. с. 60).

Належним доказом направлення вказаного листа на адресу позивача відповідач вважає копію журналу реєстрації вихідної кореспонденції (а. с. 61 - 64).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вказаний журнал не є належним доказом направлення відповіді на адресу позивача.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується у повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість, в апеляційній скарзі апелянтом зазначено, що інших доказів направлення позивачу відповіді на його звернення надати неможливо.

Доводи апеляційної скарги відповідача обмежуються твердженням, що суд першої інстанції за однакових обставин справи порахував доводи Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини прийнятними для відмови у задоволенні позовних вимог.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції обмежений апеляційною скаргою в силу положень ст. 195 КАС України і не може давати оцінку правомірності рішення суду першої інстанції в частині, що не є предметом оскарження.

За цих обставин, спростовуючи аргументацію апелянта, колегія суддів констатує, що обставини, за яких суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, не є ідентичними обставинам справи відносно апелянта, оскільки в матеріалах справи наявна відомість відправлень простої поштової кореспонденції Урядовим уповноваженим у справах ЄСПЛ з відбитком штампу відділення поштового зв'язку (а. с. 42, зворот), проте, оцінки вказаному доказу колегія суддів не надає.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог не спростовують та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення в частині його оскарження відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України в особі Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.