Ухвала суду № 62298747, 28.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Суддя доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

28 жовтня 2016 року Справа № 826/21832/15

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Саппортіо Груп» до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Саппортіо Груп» (далі – позивач) звернулося до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про зобов’язання відповідача провести документальну перевірку товариства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судом рішення відповідач подав апеляційну скаргу про скасування зазначеної постанови та ухвалення нового рішення про відмову в позові, а також клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року було відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання та залишено без руху апеляційну скаргу у зв’язку з несплатою судового збору, а ухвалою від 11 травня 2016 року – повернуто апеляційну скаргу через не усунення недоліків.

Відповідач повторно подав апеляційну скаргу та клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року було відмовлено в задоволенні вказаного клопотання та залишено без руху апеляційну скаргу у зв’язку з пропуском строку звернення з апеляційною скаргою та несплатою судового збору, а ухвалою від 20 вересня 2016 року – повторно відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернуто апеляційну скаргу через не усунення недоліків.

03.10.2016 р. відповідач втретє подав апеляційну скаргу, в якій, зокрема просить поновити строк на апеляційне оскарження, а також клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 187, 189 КАС України, з огляду на наступне.

Так, з наведених вище обставин вбачається, що апелянт був обізнаний з оскаржуваним рішення суду першої інстанції у цій справі ще в лютому 2016 року і неодноразово намагався його оскаржити.

Однак, з даною апеляційною скаргою апелянт звернувся до суду лише 17.10.2016 р., а отже, з пропуском строку звернення, визначеного ст.186 КАС України.

При цьому, жодних поважних причин пропуску звернення до суду з даною апеляційною скаргою апелянт не навів, а навпаки зазначив, що копію оскаржуваного судового рішення ним було отримано 22.01.2016 р. і останнім днем на його оскарження, як він сам вважає, є 01.02.2016 р.

Водночас, згідно з ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому, такий недолік як пропуск строку звернення з апеляційною скаргою є первинним по відношенню до всіх інших.

Крім того, як вбачається з апеляційної скарги та доданих до неї документів, апелянтом не сплачено судовий збір та подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Перевіривши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню, оскільки таке клопотання з ідентичних підстав вже було вирішено судом апеляційної інстанції при залишенні без руху та поверненні попередніх двох аналогічних апеляційних скарг, жодна із зазначених ухвал апеляційного суду апелянтом не оскаржувалась в касаційному порядку і такі рішення апеляційного суду набрали законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 826/6756/15, висновок якого щодо застосування норм права, у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

При цьому, слід зазначити, що відповідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка набрала чинності станом на дату виникнення в апелянта права на апеляційне оскарження, встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється судовий збір у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

У Законі України «Про Державний бюджет на 2015 рік» станом на 01.01.2015 р. було встановлено розмір мінімально заробітної плати 1218,00 грн.

Отже, оскільки предметом с удового розгляду у даній справі є позовні вимоги не майнового характеру і позов був поданий юридичною особою, то судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі складає 1218х110%=1339,80 грн.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно приписам ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини та вищевикладені правові норми, у задоволенні клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору слід відмовити, апеляційну скаргу – залишити без руху та надати апелянту тридцятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом зазначення поважних причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою та сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 108, 186, 187, 189, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві – залишити без руху.

Надати Державній податковій інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, протягом тридцяти днів з дня отримання її копії.

Роз’яснити апелянту, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений нею строк, судом будуть застосовані наслідки, передбачені статтею 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя О.В. Епель