Постанова № 62298216, 06.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 травня 2011 року Справа № 2а-3615/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Горпенюк О.А.,

при секретарі Сіряцькому А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови ППВР ВДВС ГУЮ в Луганській області про арешт коштів боржника від 08.04.2011 ВП 18727266 в сумі 7642,49 грн.,

ВСТАНОВИВ:

28.04.2011 Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, в якому послався, що при виконанні судових рішень державним виконавцем відповідача було винесено постанову про арешт грошових коштів позивача на цільовому розрахунковому рахунку позивача № 35212037000633 в УДК в м. Рубіжне ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196860 у сумі 7642,49 грн. (ВП № 18727266), що належить позивачеві та з якого проводиться виплата щорічної допомоги на оздоровлення за 2004 2005 року та 2007 - 2008 роки. Посилаючись на те, що звернення стягнення на кошти на вказаному рахунку призведе до нецільового використання спеціальних бюджетних коштів та зробить неможливим виплати щорічної допомоги на оздоровлення чорнобильцям та компенсації при встановленні групи інвалідності особам із числа учасників ліквідації на ЧАЕС на поточний 2010 рік, позивач просить скасувати вказану постанову державного виконавця та поновити строк для подачі даного адміністративного позову.

Представник позивача в судовому засідання підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду надіслав заперечення на адміністративний позов та заявив про розгляд справи за його відсутністю.

Заперечення на адміністративний позов обґрунтував наступним.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10% від фактично стягнутої суми. Відповідно до ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій. Відповідно до ст. 5, 50 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника на відповідному цільовому розрахунковому рахунку. Таким чином, дії державного виконавця є правомірними та відповідають чинному законодавству. Тому відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що на виконанні у відповідача знаходяться виконавчий лист № 2а-51, виданий 05.03.2010 року Рубіжанським районним судом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 недорахованої щорічної допомоги на оздоровлення за 2004 2005 роки та 2007 - 2008 роки у сумі 6926,60 грн., на виконання яких державним виконавцем відповідача відкрито виконавче провадження, та у рамках яких у звязку з відмовою добровільного виконання судового рішення державним виконавцем винесено постанову від 08.04.2011 року ВП № 18727266 про накладення арешту на виконання виконавчого листа № 2а-51 у межах суми 7642,49 грн., з яких: 6926,60 грн. за рішенням суду, 692,66 грн. виконавчий збір, 23,23 грн. витрати на проведення виконавчих дій. Грошові кошти знаходяться на цільовому розрахунковому рахунку позивача № 35212037000633 в УДК у м. Рубіжне ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196860. Вказані обставини підтверджуються копією постанови про накладення арешту, копією повідомлення про прийняття до виконання постанови про арешт коштів розпорядника (одержувача) бюджетних коштів та не заперечуються відповідачем.

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 606-XIV) передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника визначено статтею 50 зазначеного Закону, пунктом 4 якої визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.

Крім того, частиною шостою статті 59 зазначеного Закону було передбачено, що стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.

Відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком та клієнтом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а постанова відповідача про накладення арешту в частині включення до постанови сум виконавчого збору та сум витрат на проведення виконавчих дій такими, що підлягають скасуванню.

Ураховуючи положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо включення до постанови про накладення арешту на кошти боржника в установі банку суми виконавчого збору та суми витрат на проведення виконавчих дій не ґрунтуються на законі.

Питання, щодо звільнення від сплати судового збору не вирішується, так як позивачем надано платіжне доручення про його сплату.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КАС України позовна заява може бути подана до суду в десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод або інтересів. Стосовно строку звернення УПСЗН до адміністративного суду із позовною заявою щодо оскарження рішення державного виконавця суд вважає, що зазначений позов подано у десятиденний строк у відповідності до ч. 2 ст. 181 КАС України, оскільки про порушення своїх прав, свобод та інтересів УПСЗН дійсно дізналося 18.04.2011 року, у час, коли постанова про арешт коштів боржника від 08.04.2011 року надійшла поштою до УПСЗН, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови ППВР ВДВС ГУЮ в Луганській області про арешт коштів боржника від 08.04.2011 ВП 18727266 задовольнити частково.

Скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 08.04.2011 року ВП № 18727266 у частині включення до постанови суми виконавчого збору в розмірі 692,66 грн. та суми витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 23,23 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяОСОБА_2