Постанова № 62298182, 20.10.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року (о 12 год. 20 хв.)Справа № 808/1938/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Школової Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними дій

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_3.) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому з урахуванням уточнення просить визнати протиправними дії відповідача під час проведення фактичної перевірки 07.06.2016 позивача згідно наказу №561 від 02.06.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні фактичної перевірки позивача у податкового органу були відсутні підстави для проведення такої перевірки. В наказі №561 від 02.06.2016 «Про проведення фактичної перевірки» доручено провести перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_4, у зв'язку із чим податковий орган безпідставно здійснив фактичну перевірку іншого суб'єкта господарювання, що знаходиться в іншому приміщенні. Позивач вважає, що відповідач при проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 вийшов за межі предмету та об'єкту перевірки, у зв'язку із чим просить визнати протиправними дії відповідача під час проведення фактичної перевірки 07.06.2016 позивача згідно наказу №561 від 02.06.2016.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі та надала пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі, про що подала до суду письмові заперечення (вх. № 27587 від 26.09.2016), зокрема зазначає, що позивачем не наведено жодного факту, що підтверджує порушення прав ФОП ОСОБА_3 при винесенні наказу № 561 від 02.06.2016. Окрім того, відповідно до наказу № 561 від 02.06.2016 фахівцям ГУ ДФС у Запорізькій області надано право на проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_4, у зв'язку із чим, право на оскарження наказу або дій щодо проведення перевірки є лише у ФОП ОСОБА_4, в силу приписів статті 6 КАС України. З урахуванням вищезазначеного просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

02.06.2016 Начальником ГУ ДФС у Запорізькій області винесено наказ № 561 «Про проведення фактичної перевірки», за змістом якого, на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, відповідно до вимог Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» наказано фахівцям ГУ ДФС у Запорізькій області провести з 03.06.2016 протягом 10 діб фактичну перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_4 (НОМЕР_1) за період з 03.06.2016 по 12.06.2016 щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій на право проведення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; наявність супровідних документів (прибуткових, видаткових та податкових накладних); дотримання стандартів; маркування підакцизних товарів, дотримання мінімальних цін на алкогольні напої, дотримання максимальних цін на тютюнові вироби, а також інших питань, що регулюють обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні (а.с.5).

07.06.2016 старшим лейтенантом податкової міліції Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області Сидоровим С.В., у відповідності зі статтею 264 КУпАП складено протокол про те, що 07.06.2016 ФОП ОСОБА_3 в магазині, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 здійснював реалізацію алкогольної продукції без дозвільних документів на даний вид діяльності, а саме без ліцензії на даний вид діяльності (а.с. 6).

09.06.2016 старшим лейтенантом податкової міліції Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області Сидоровим С.В., оформлено протокол про адміністративне порушення (серія АА № 504589) та притягнуто ФОП ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 164 КУпАП за реалізацію алкогольних напоїв без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (а.с.22).

Вважаючи вищезазначені дії відповідача під час проведення фактичної перевірки неправомірними позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок встановлений статтею 80 Податкового кодексу України, який передбачає, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 Податкового кодексу України.

Так, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку.

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи об'єктом фактичної перевірки згідно з наказом № 561 від 02.06.2016 є магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_4

Так, судом встановлено, що рішення про проведення фактичної перевірки позивача контролюючим органом не приймалось, наказом № 561 від 02.06.2016 податковому органу надано право на проведення фактичної перевірки іншого суб'єкта господарювання.

Доказів проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 та, відповідно оформлення результатів проведеної фактичної перевірки (складання акту перевірки) податковим органом не надано, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що відносно позивача фактичної перевірки, в розумінні Податкового кодексу України проведено не було, у зв'язку із чим підстави для визнання протиправними дій відповідача під час проведення фактичної перевірки 07.06.2016 ФОП ОСОБА_3 згідно наказу № 561 від 02.06.2016 у суду відсутні.

З огляду на вищенаведене, позивачем обрано неналежний спосіб захисту в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_3 в розумінні Податкового кодексу України проведена не була, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак