Постанова № 62298064, 27.10.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 р. Справа № 805/3671/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом за позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до Комунального унітарного підприємства «Мирком» Миронівської селищної ради

про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу у розмірі 1377879 грн. 52 коп.

ВСТАНОВИВ:

Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області заявлено позов до Комунального унітарного підприємства «Мирком» Миронівської селищної ради про стягнення з відповідача податковий борг у розмірі 1377879 грн. 52 коп. за рахунок коштів, що перебувають на рахунках у банках, обслуговуючих платника податків.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що відповідач є платником податку, проте обов'язок щодо сплати суми податкового зобов'язання не виконується. Зазначає, що на теперішній час загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість складає 1377879 грн. 52 коп. Позивач 27 жовтня 2016 року до суду надіслав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання 27 жовтня 2016 року не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, жодних заяв, клопотань, заперечень, тощо до суду не надав.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Комунальне унітарне підприємство «Мирком» Миронівської селищної ради є юридичною особою, зареєстроване за номером 33225282, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, перебуває на податковому обліку в Артемівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Заборгованість з податку на додану вартість, яка заявлена позивачем до стягнення у сумі 1377879 грн. 52 коп., виникла на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість від 19 жовтня 2013 року № 9066433734 на суму 37941 грн., з яких відповідачем було погашено 3418 грн. 24 коп., від 20 листопада 2013 року № 9075066893 на суму 39822 грн., від 19 грудня 2013 року № 9082150027 на суму 47089 грн., від 20 січня 2014 року № 9088101245 на суму 49290 грн., від 18 лютого 2014 року № 9008033088 на суму 30316 грн., від 19 березня 2014 року № 9014447387 на суму 39013 грн., від 16 квітня 2014 року № 9020628901 на суму 34441 грн., від 20 травня 2014 року № 9028655948 на суму 17931 грн., від 20 червня 2014 року № 9035423395 на суму 49607 грн., від 16 липня 2014 року № 9040582838 на суму 39948 грн., від 21 серпня 2014 року № 9048720868 на суму 18862 грн., від 19 вересня 2014 року № 9053940497 на суму 69023 грн., від 17 жовтня 2014 року № 9059974175 на суму 54046 грн., від 20 листопада 2014 року № 9067775029 на суму 62327 грн., від 18 грудня 2014 року на суму 45519 грн., від 19 січня 2015 року № 9078266838 на суму 51038 грн., уточнюючих розрахунків до декларації ПДВ за 1 лютого 2015 року № 9173515603 на суму 185 грн., за 1 березня 2015 року № 9173654315 на суму 12845 грн., за 1 квітня 2015 року № 9173773844 на суму 12318 грн., за 6 жовтня 2015 року № 9204906148 на суму 761 грн., податкових декларацій з ПДВ від 19 серпня 2015 року № 9174536530 на суму 51600 грн., від 21 вересня 2015 року № 9195053040 на суму 37990 грн., від 16 жовтня 2015 року № 9213518020 на суму 49755 грн., від 19 листопада 2015 року № 9236423506 на суму 30649 грн., від 18 грудня 2015 року № 9256466189 на суму 41952 грн., від 26 січня 2016 року № 9274278028 на суму 11104 грн., від 23 лютого 2016 року № 9275925278 на суму 185 грн., від 23 лютого 2016 року № 9275926217 на суму 2668 грн., уточнюючих розрахунків до декларації з ПДВ від 25 лютого 2016 року № 9024157728 на суму 75 грн., податкових декларацій з ПДВ від 26 лютого 2016 року № 9276112339 на суму 13755 грн., від 26 лютого 2016 року № 9276135813 на суму 27178 грн., від 20 лютого 2016 року № 9021211933 на суму 42426 грн., від 17 березня 2016 року № 9037796070 на суму 48230 грн., уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ від 1 травня 2015 року та від 31 березня 2016 року № 904784197 на суму 28 грн., від 1 червня 2016 року № 9162001143 на суму 48 грн., від 1 травня 2016 року № 9162001696 на суму 11 грн., від 1 липня 2016 року № 9162002347 на суму 25 грн., податкових декларації з ПДВ від 14 квітня 2016 року № 9055966900 на суму 71535 грн., від 18 травня 2016 року № 9080166896 на суму 23635 грн., від 30 червня 2016 року № 9108050886 на суму 51053 грн., від 11 липня 2016 року № 9115807476 на суму 44251 грн., від 17 серпня 2016 року № 9147844584 на суму 37521 грн. а на підставі податкових повідомлень-рішень від 18 квітня 2014 року № 0000261500 на суму 7745 грн. 16 коп., № 0000241500 на суму 476 грн. 54 коп., № 0000251500 на суму 107 грн. 98 коп., від 23 березня 2016 року № 0000121501 на суму 1190 грн., від 8 червня 2016 року № 0001051501 на суму 601 грн. 12 коп., а також нарахування пені за період з 31 грудня 2013 року по 14 липня 2016 року у сумі 73180 грн. 96 коп. Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені до відповідача, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувались.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом з метою стягнення до бюджету суми податкового боргу була направлена відповідачу податкова вимога від 1 вересня 2015 року № 3282-25 на суму 915190 грн. 79 коп., яка була вручена директору підприємства (відповідача), про що свідчить підпис. Крім того, дана вимога у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувалась.

Судом також встановлено, що відповідно до довідки позивача, відповідач має відкриті розрахункові рахунки в установах банку.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що з урахуванням того, що відповідач має заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1377879 грн. 52 коп. та має відкриті рахунки в установах банку, у позивача виникли підстави для звернення до суду з позовом щодо стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Та відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості та зворотного боку облікової картки позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Комунального унітарного підприємства «Мирком» Миронівської селищної ради про стягнення коштів з рахунків у банках платника податку на суму податкового боргу у розмірі 1377879 грн. 52 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Комунального унітарного підприємства «Мирком» Миронівської селищної ради (84791, Донецька область, Бахмутський район, смт. Миронівський, вул. Театральна, 5А, код ЄДРПОУ 33225282) кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1377879 грн. (один мільйон триста сімдесят сім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять гривень) 52 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 27 жовтня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.