Постанова № 62298061, 20.10.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 р. Справа № 808/5768/14

приміщення суду за адресою: 84122, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 16 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Аляб'єва І.Г., суддів: Бабаш Г.П., Крилової М.М., при секретарі судового засідання Филиппенко М.С.,

за участі позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), Управління МВС України на Донецькій залізниці, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати незаконними та скасувати накази Міністра внутрішніх справ України № 852, № 1498 о/с від 05 серпня 2014 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ відповідно до пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114);

- визнати незаконним і скасувати наказ № 245 о/с від 12 серпня 2014 року начальника Управління МВС України на Донецькій залізниці в частині встановлення ОСОБА_1 вислуги років в органах внутрішніх справ у календарному обчисленні 23 роки 07 місяців 24 дні, у пільговому обчисленні 31 рік 05 місяців 03 дні;

- поновити підполковника міліції ОСОБА_1 на посаді начальника лінійного відділу на станції Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці;

- стягнути з Управління МВС України на Донецькій залізниці на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06 серпня 2014 року по день розгляду справи у суді з розрахунку середньоденного розміру грошового забезпечення 187,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані накази в частині, яка стосується притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення з органів внутрішніх справ, є безпідставними та протиправними, оскільки вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, він не вчиняв. Також Позивач вважає, що відповідачами було порушено порядок та процедуру проведення службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2016 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У зв'язку з місцезнаходженням осіб, які беруть участь у справі та відновленням роботи Донецького окружного адміністративного суду ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року справу передано за територіальною підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року справу прийнято до провадження.

Позивач до судового засідання, яке було призначено на 20 жовтня 2016 року з'явився.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного суду України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи за відсутності представників відповідачів.

Позивач у судовому засіданні зазначав, що його звільнення з органів внутрішніх справ за дискредитацію є неправомірним, обґрунтовував це наступним.

У період з 2013 по 2014 рік дисциплінарних стягнень не мав, бездоганно виконував вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, установи, накази, норми моралі, професійної і службової етики, керувався принципами законності, справедливості, поваги людського достоїнства.

12 квітня 2016 року озброєними представниками так званої «ДНР» відбулося захоплення адміністративного приміщення ЛВ на ст. Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці.

Зазначав, що відносно нього проводилось службове розслідування від 16 червня 2014 року, висновком якого встановлено нанесення тілесних ушкоджень.

Пояснив, що у лінійному відділі відсутній план під назвою «Фортеця», про невведення якого в дію йдеться в висновку службового розслідування від 05 серпня 2014 року.

Також зазначав, що план «Охорони та оборони адмінбудинку» вводиться у дію в разі масових заворушень та розрахован на натовп людей, а не на групу озброєних осіб. Пояснив, що порядок евакуації табельної зброї можливо виконати лише при раптовому нападі або блокуванні. Тобто до раптового нападу чи блокування Позивач не мав повноважень щодо вивезення зброї.

Крім того зазначав, що з наказом про призначення службового розслідування, як і з його результатами він ознайомлений не був, відповідних письмових пояснень не надавав, а призначення службового розслідування, його проведення, затвердження висновку службового розслідування та звільнення відбулось в один день 05 серпня 2014 року.

У своїх письмових запереченнях представники відповідача просили відмовити у задоволені позову з наступних підстав.

Міністерство внутрішніх справ України зазначило, що особи рядового і начальницького складу, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, складають Присягу працівника органів внутрішніх справ України, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року № 382, відповідно до якої зобов'язуються залишатися відданими народові України, суворо дотримуватися Конституції та чинного законодавства, а також клянуться мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, захищати державний устрій і громадський порядок. Разом з тим, на думку відповідача, начальник Лінійного відділу на станції Слов'янськ підполковник міліції ОСОБА_1 у порушення своїх функціональних обов'язків, передбачених заходів, спрямованих на захист та оборону адміністративного приміщення та майна, в тому числі табельної вогнепальної зброї не вжив, оперативний план «Фортеця» не ввів. Передбачених заходів спрямованих на запобігання та припинення злочинів скоєних озброєними представниками «Донецької Народної Республіки» (далі - «ДНР») не проводив.

Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці зазначило, що відповідно до пункту 1.18 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої Наказом МВС України від 31 грудня 2007 року № 499, передбачено, що при прийнятті на службу до органів внутрішніх справ грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно. Днем звільнення Позивача є дата видання наказу МВС № 1498 о/с, а саме 05 серпня 2014 року. Таким чином, на думку відповідача відсутні підстави для виплати Позивачу грошового забезпечення починаючи з наступного за цією датою днем.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як вбачається з копії паспорта громадянина України, серії НОМЕР_2, виданого Слов'янським МВ УМВС України в Донецькій області 27 квітня 1999 року, ідентифікаційний номер згідно до довідки НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 47).

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій області № 114 о/с від 21 березня 2012 року «По особовому складу» оголошено наказ МВС України від 19 березня 2012 року № 249 о/с відповідно до Положення № 114 призначено підполковника міліції ОСОБА_1 (Т-246305), начальником лінійного відділу на станції Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці (т. 1, а.с. 7).

Суд встановив, що 12 квітня 2016 року озброєними представниками так званої «ДНР» з метою дестабілізації обстановки у східних регіонах України захоплено адміністративне приміщення ЛВ на ст. Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці.

16 червня 2014 року начальником Управління МВС України на Донецькій залізниці затверджений висновок службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень працівниками ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці під час нападу 12 квітня 2014 року о 20 год. 15 хв. на адміністративну будівлю лінійного відділу, зокрема, отримання тілесних ушкоджень від невідомих озброєних осіб начальником ЛВ на ст. Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці ОСОБА_1 (т. 1, а.с.161).

28 липня 2014 року Позивач надавав пояснення, у яких докладно викладена ситуація яка склалася напередодні захоплення адміністративного приміщення ЛВ на ст. Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці з зазначенням орієнтованих часових обмежень та вжитих заходів (т. 1, а.с. 246).

05 серпня 2014 року МВС України за фактом порушення окремими працівниками ГУ МВС України в Донецькій області службової дисципліни видано наказ № 778 «Про призначення та проведення службового розслідування стосовно окремих працівників ГУ МВС України в Донецькій області», яким проведення такого розслідування доручено спеціально створеній комісії (т. 1, а.с. 80).

За наслідками проведеного службового розслідування комісією 05 серпня 2014 року складено висновок, який того ж дня був затверджений Міністром внутрішніх справ України (т. 1, а.с. 126).

Так, службовим розслідуванням встановлено, що 12 квітня 2014 року близько 17:00 адміністративна будівля лінійного відділу на станції Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці була захоплена на декілька годин озброєними представниками самопроголошеної «ДНР». Останні увірвалися в приміщення лінійного відділу викрали табельну вогнепальну зброю та в той же день залишили приміщення. У свою чергу, начальник лінійного відділу на станції Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці підполковник міліції ОСОБА_1 не вжив заходів, спрямованих на захист та оборону адміністративного приміщення та майна, в тому числі табельної вогнепальної зброї Слов'янського МВ, оперативний план «Фортеця» не ввів, заходів, спрямованих на запобігання та припинення скоєних озброєними представниками «ДНР» злочинів, не провів.

За результатами службового розслідування наказом МВС України № 852 від 05 серпня 2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників УМВС України на Донецькій залізниці та УДСО при ГУМВС України в Донецькій області» за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення статті 65 Конституції України, частини 3 статті 3, частини 1 статті 5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, керуючись статтями 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), підполковника міліції ОСОБА_1, звільнено з органів внутрішніх справ України за пунктом 66 Положення № 114 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) (т. 1, а.с. 85).

Наказом МВС України від 05 серпня 2014 року № 1498 о/с «По особовому складу» підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за пунктом 66 Положення № 114 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) (т. 1, а.с. 81).

Наказом Управління МВС України на Донецькій залізниці № 245 о/с від 12 серпня 2014 року «По особовому складу» оголошено наказ МВС України від 05 серпня 2014 року № 1498 о/с. Установлено підполковнику міліції ОСОБА_1 вислугу років на службі в органах внутрішніх справ на день звільнення в календарному обчисленні 23 роки 07 місяців 4 днів, у пільговому - 31 рік 05 місяців 03 дні (т. 1, а.с. 9).

Також встановлено, 16 вересня 2014 року Міністром внутрішніх справ України затверджений висновок службової перевірки за фактами неправомірних дій окремих працівників ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці, виявленими у ході відпрацювання зазначеного підрозділу (т. 1, а.с. 106). Цим висновком встановлено, що захоплення лінійного відділу та заволодіння табельним вогнепальним озброєнням відділу стало можливим у зв'язку із неналежним ставленням керівного складу до своїх функціональних обов'язків, зокрема, у сфері забезпечення охорони майна ввіреного їм підрозділу.

Здійснивши оцінку обставин справи, надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки, на час виникнення спірних правовідносин, регулювалися Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII, Положенням № 114 та Дисциплінарним статутом.

Відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про міліцію» (чинного, на час виникнення спірних правовідносин) міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності.

Згідно з Присягою працівника органів внутрішніх справ України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року № 382, працівник міліції бере на себе зобов'язання завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства.

Пунктом 4.1 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 22 лютого 2012 року № 155, встановлено, що працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе певні моральні зобов'язання, а саме: визнавати пріоритет державних і службових інтересів над особистими у своїй діяльності, виявляти твердість і непримиренність у боротьбі зі злочинцями, застосовуючи для досягнення поставленої мети виключно законні і високоморальні принципи.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту, визначено, що службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку тощо.

Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені в статті 12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим з яких є звільнення з органів внутрішніх справ, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.

У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Підстави звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу, в тому числі за порушення дисципліни, вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, встановлені пунктами 63-65 Положення № 114.

Окремо пунктами 66 і 67 цього Положення № 114 передбачені підстави звільнення зі служби за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, та за вчинення злочину або адміністративного корупційного правопорушення.

Відповідно до пункту 66 Положення № 114 особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

При цьому, чинне законодавство України не містить нормативного визначення поняття «вчинок, що дискредитує звання рядового і начальницького складу».

Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довір'я когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Аналізуючи складові цього поняття, можна зробити висновок, що вони тісно пов'язані з морально-етичними нормами. Отже, вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Ці вимоги відображені у статті 8 Закону України «Про державну службу», Правилах етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, Етичному кодексі працівника органів внутрішніх справ та інших нормативно-правових актах, що регулюють діяльність органів системи МВС України та їх особового складу.

Тому під вчинками, що дискредитують звання працівника ОВС та власне органи внутрішніх справ, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу внутрішніх справ у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ.

У пункті 66 Положення № 114 визначено не окремий вид відповідальності працівника ОВС, а спеціальну підставу для припинення служби, яке відбувається у формі звільнення.

Звільнення за пунктом 66 Положення № 114 може мати місце лише тоді, коли достеменно доведено, що особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Таким чином, такий вид припинення служби в органах внутрішніх справ, як звільнення за пунктом 66 Положення № 114 є самостійною й спеціальною підставою для звільнення осіб рядового і начальницького складу й факт скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, який став підставою для звільнення, повинен бути доведеним.

Отже у разі звільнення особи з органів внутрішніх справ за пунктом 66 Положення № 114, правові норми, що містяться у статтях 13-21 Дисциплінарного статуту та визначають права начальників щодо накладення дисциплінарних стягнень, порядок накладення дисциплінарних стягнень, строки накладення дисциплінарних стягнень, виконання та зняття дисциплінарних стягнень, правові наслідки накладення дисциплінарних стягнень та порядок їх оскарження, не підлягають застосуванню.

Дисциплінарним статутом чітко врегульована процедура застосування дисциплінарних стягнень, завдяки чому забезпечується належний захист прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Звільнення за скоєння вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу, є найсуворішою санкцією відповідальності працівника міліції, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення за вчинення дисциплінарного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ став встановлений службовим розслідуванням 05 серпня 2014 року факт невжиття Позивачем заходів щодо оборони будівлі ЛВ ст. Слов'янськ Управління МВС України на Донецькій залізниці.

Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25 грудня 2012 року № 1194 про впорядкування організаційно-методичного забезпечення спеціальних оперативних планів в органах внутрішніх справ План «Охорони та оборони адмінбудинку» має умовну назву «Фортеця». Сфера застосування, плану відповідно до його змісту, розповсюджується на випадки загрози або нападу на адміністративне приміщення натовпу людей.

Враховуючи викладені обставини та норми законодавства, суд вважає, що у діях Позивача відсутні ознаки вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, оскільки:

- за час незалежності України були відсутні прецеденти організованого нападу терористичних угрупувань, спрямованих на захоплення міст та адміністративно-територіальних утворень, захист яких потребує сукупності цілеспрямованих оперативних заходів на усіх рінях для забезпечення територіальної цілісності та безпеки;

- на законодавчому рівні немає чіткого врегулювання ситуації, яка виникла;

- працівники лінійного відділу були об'єктивно не підготовлені до захоплення будівлі терористичним угрупуванням;

- випадки, застосування Інструкції про дії посадових осіб ЛВ на ст. Слов'янськ УМВС України на Донецькій залізниці при загрозі або нападу на адміністративне приміщення від 25 грудня 2013 року чітко не визначені, а зі змісту вбачається, що йдеться лише про захист приміщення від натовпу;

- до суду не надано доказів співпраці ОСОБА_1 з представниками незаконних збройних формувань так званої «ДНР» чи виконання ним незаконних наказів або вказівок.

Крім того, що стосується проведення службового розслідування, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12 березня 2013 року № 230 (далі - Інструкція № 230) службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Як вбачається зі змісту розділу VI Інструкції № 230 виконавець (голова, члени комісії) має право застосовувати великий перелік інструментів направлених на збір, перевірку, обробку, аналіз інформації, отриманої з різних джерел та матеріалів з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування.

В цей же час визначені права особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, зокрема:

- отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування.

- брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування.

- висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять).

- відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України.

- за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

- оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Окрім того, забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що призначення службового розслідування, його проведення, затвердження висновку службового розслідування та звільнення Позивача відбулось в один день 05 серпня 2014 року, а відібрання пояснень або акта про відмову в наданні письмового пояснення, всупереч Інструкції № 230, не відбувалось.

Проведення службового розслідування в одноденний строк унеможливлює використання вищевказаних прав особою, стосовно якої проводиться службове розслідування. Позивач зазначає, що з наказом про призначення службового розслідування, як і з його результатами він ознайомлений не був, відповідних письмових пояснень не надавав.

З огляду на викладене, накази Міністра внутрішніх справ України від 05 серпня 2014 року № 852, № 1498 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ відповідно до пункту 66 Положення № 114 підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Враховуючи, що наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці від 12 серпня 2014 року № 245 о/с встановлює вислугу років на день звільнення та відповідно за наказу № 1498 о/с, який, як встановлено судом раніше, є протиправним та підлягає скасуванню, суд вважає за доцільне задовільнити позовні вимоги у частині визнання незаконним та скасування наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці від 12 серпня 2014 року № 245 о/с в частині встановлення ОСОБА_1 вислуги років.

Відповідно до пункту 24 Положення № 114 у разі незаконного звільнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, належним способом захисту прав Позивача, порушених внаслідок незаконного звільнення, є поновлення її на попередній посаді - на посаді начальника лінійного відділу на станції Слов'янськ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці.

Спірні накази МВС України не визначають дату, з якої Позивача звільнено з органів внутрішніх справ, а тому суд вваж є днем звільнення дату, зазначену у трудовій книжці Позивача, а саме 05 серпня 2014 року.

Отже, Позивач підлягає поновленню на попередній посаді з 06 серпня 2014 року, а його вимоги в цій частині - задоволенню.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Управління МВС України на Донецькій залізниці грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 06 серпня 2014 року по день розгляду справи, суд зазначає наступне.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896 (далі - Інструкція № 499).

Відповідно до пункту 1.6. Інструкції № 499 грошове забезпечення рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби.

Відповідно до пункту 24 Положення № 114 у разі незаконного звільнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Для повного захисту прав та інтересів Позивача, порушених внаслідок незаконного звільнення в частині реалізації права на отримання грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці на користь Позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06 серпня 2014 року по 20 жовтня 2016 року.

Механізм здійснення відповідного розрахунку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100). Під час його проведення слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні з використанням даних про середній заробіток позивача виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата.

Згідно з довідкою середнє грошове забезпечення ОСОБА_1 на час звільнення за останні два місяці склало 5 698,93 грн (грошове забезпечення за останні два місяці 11 397,86 грн, в тому числі за червень 2014 року - 5 718,80 грн, за липень 2014 року - 5 679,06 грн) (т. 2, а.с.10).

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 04 вересня 2013 року № 9884/0/14-13/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік» кількість робочих днів у червні 2014 року становить 19 днів, у липні 2014 року - 23 днів.

Так, середньоденна заробітна плата складає: 5 718,80 грн (червень 2014 року) + 5 679,06 грн (липень 2014 року) : 42 робочі дні за два місяці (19 робочих днів у червні 2014 року та 23 робочі дні у липні 2014 року) = 271 грн 38 коп.

Відповідно до листів Міністерства соціальної політики України від 04 вересня 2013 року № 9884/0/14-13/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік», від 09 вересня 2014 року №10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік» та від 20.07.2015 р. N 10846/0/14-15/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік» кількість робочих днів у період з 06 серпня 2014 року по 20 жовтня 2016 становить 556 днів.

Таким чином, грошове забезпечення за час вимушеного складає 150 887, 28 грн (556 днів * 271,38 грн).

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Підпункт 2-3 частини першої статті 256 КАС України визначено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, постанова суду в частині поновлення Позивача на посаді, а також нарахування та виплати їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати накази Міністерства внутрішніх справ України від 05 серпня 2014 року № 852, № 1498 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.

Визнати незаконним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці від 12 серпня 2014 року № 245 о/с в частині встановлення ОСОБА_1 вислуги років.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника лінійного відділу на станції Слов'янськ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці з 06 серпня 2014 року.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу в період з 06 серпня 2014 року по 20 жовтня 2016 року у розмірі 150 887 (сто п'ятдесят тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень 28 копійок.

Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці на користь ОСОБА_1 суми грошового забезпечення за один місяць вимушеного прогулу підлягає негайному виконанню.

В іншій частині постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 24 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Аляб'єв І.Г.

Судді Бабаш Г.П.

Крилова М.М.