Ухвала суду № 62297862, 27.10.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7398/16 Справа № 205/4636/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Басова Н. В. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Григорченка Е.І., Ткаченко І.Ю.

за участю секретаря - Григор'євій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс» на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПФ ГРУП» до ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промсервіс», третя особа Приватне підприємство «ЮНІС-ТЕП» про стягнення боргу за нанесення збитків, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2016 року заяву ТОВ «ЮФП ГРУП» про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на автомобіль «RENAULT PREMIUM», державний номер НОМЕР_1, № двиг.НОМЕР_4, № шасі НОМЕР_5, автомобіль «RENAULT PREMIUM», державний номер НОМЕР_2, № двигуна НОМЕР_6, № шасі НОМЕР_7, автомобіль «SCHMITZ», державний номер НОМЕР_3, № шасі НОМЕР_8, зареєстровані за ТОВ «Промсервіс», розташованого за адресою АДРЕСА_1. В іншій частині - відмовлено (а.с.16).

Не погодившись з ухвалою суду, ТОВ «Промсервіс» подало апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу суду скасувати та повернути вказані матеріали для розгляду в суді першої інстанції (а.с.17-19).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Позивач свою заяву мотивував великим розміром позовних вимог, а також небажанням відповідачів відшкодовувати завдану шкоду.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір про відшкодування шкоди та, що невжиття обраних позивачем заходів забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим з боку відповідача виконання рішення суду. Також суд прийшов до висновку про співмірність даних заходів із заявленими позовними вимогами.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ст.ст.151,153 ЦПК України та роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п.1 постанови Пленуму від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,- єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України - види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи характер спірних правовідносини, які виникли між сторонами, що майно відповідача може бути відчужене на користь інших осіб, пошкоджено або вчинені будь-які інші дії щодо вказаного майна з метою ухилення від виконання рішення суду, існує реальна загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду, заява подана з додержанням вимог ст.. 151 ЦПК України, а заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача, що знаходиться у нього, є видом забезпечення позову, передбаченими ст.152 ЦПК України і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, суд першої інстанції обґрунтовано, застосував заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме майно відповідача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс» відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2016 року залишити без змін..

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню у справі.

Судді