Вирок № 62295510, 28.10.2016, Селидівський міський суд Донецької області

242/4463/16-к

1-кп/242/436/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2016 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Моцного О.С.,

при секретарі Нарижній О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Селидове кримінальне провадження № 12016050500001643 від 16.09.2016 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новогродівка Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого ППВР охоронцем, раніше судимого: 08.04.2015 року Селидівським міським судом за ч. 1 ст. 296 КК України до штрафу у розмірі 8500 грн., який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,-

за участі сторін кримінального провадження - прокурора Яворської Г.В., обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно рішення Селидівського міського суду Донецької області від 03.11.2010 року зобов'язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі ? частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.

В період часу з 11.07.2015 року по 13.09.2016 року ОСОБА_1 злісно ухиляється від покладених на нього платежів (аліментів) на утримання сина, в наслідок чого утворилася заборгованість по аліментах, яка складає 13 місяців 32 днів, що у сумарному виразку складає 16 462 грн. 60 коп.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав беззастережно, пояснив, що дійсно він зобов'язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина, але тривалий час не міг працевлаштуватися, тому виникла заборгованість. Щиро розкаюється.

Відповідно до ст. 325 КПК України суд, оголосивши заяву законного представника потерпілого ОСОБА_2 про неможливість явки в судове засідання, за згодою учасників судового засідання вважає провести судовий розгляд без законного представника потерпілого.

На підставі ст. 349 ч. 3 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також, судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, оскільки всі надані прокурором докази, логічно взаємопов'язані, послідовно доповнюють один одного, не містять протиріч, суд, оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого доведена та викладене в обвинувальному акті діяння мали місце і містять склад кримінального правопорушення. Встановлено, що обвинувачений здійснив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні 1-у неповнолітню дитину, раніше судимий.

Враховуючи, що вироком Селидівського міського суду від 08 квітня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України до штрафу у розмірі 8500 грн., який не сплачено, тому остаточне покарання ОСОБА_1 підлягає призначенню із застосуванням ст. 71 КК України.

Як обставини, що пом'якшують покарання, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

З врахуванням викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання, та оцінюючи поведінку ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, тому суд вважає за можливе призначити покарання у виді штрафу.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.

На підставі ст. 71 КК України при сукупності вироків до покарання, призначеного даним вироком, приєднати невідбуте покарання за вироком Селидівського міського суду від 08.04.2015 року, та остаточне покарання ОСОБА_1 визначити у виді штрафу на користь держави у розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) грн.

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувалися.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя