Ухвала суду № 62295174, 24.10.2016, Оболонський районний суд міста Києва

24.10.2016 Справа № 756/11204/16-к

Унікальний номер №756/11204/16-к

Провадження №1-кс/756/1469/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2016 року слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва Дев'ятко В.В., при секретарі Чупрій А.П., прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Самойлова М.В., заінтересованої особи - ОСОБА_2, представника заінтересованої особи - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва скаргу адвоката Студзінського М.А. в інтересах ОСОБА_5 на постанову прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Самойлова М.В. від 12.05.2016, про закриття кримінального провадження № 12013110050007452,

У С Т А Н О В И В:

01 вересня 2016 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката Студзінського М.А. в інтересах ОСОБА_5 на постанову прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Самойлова М.В. від 12.05.2016, про закриття кримінального провадження № 12013110050007452.

У скарзі, особа, яка подала скаргу, просить скасувати оскаржувану ним постанову про закриття кримінального провадження, посилаючись на те, що вона прийнята прокурором Київської місцевої прокуратури №5 Самойловим М.В. з порушенням норм чинного Кримінального процесуального кодексу України без проведення всебічної перевірки. Так, скаржник зазначає, що експертизу по справі проведено із істотними порушеннями. Крім того, скаржник вказує на те, що необхідні процесуальні дії для встановлення усіх обставин вчиненого відносно ОСОБА_5 кримінального правопорушення прокурором встановлено не було, а відтак оскаржувана постанова є необґрунтованою.

У судове засідання адвокат Студзінський М.А. не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, подану скаргу підтримав у повному обсязі із тих підстав, що в ній викладені.

У судовому засіданні прокурор, заінтересована особа та її представник заперечили щодо задоволення скарги зазначивши, що постанова про закриття кримінального провадження № 12013110050007452 є обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, дослідивши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12013110050007452, слідчим суддею встановлено наступне.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.05.1990, спадкоємцями ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є син - ОСОБА_5, дочка - ОСОБА_7 та син - ОСОБА_8.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Сакцент-Плюс» (код ЄДРПОУ 32528639), вказане товариство зареєстроване 28.07.2003 та знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 14-Г. Згідно із копією наказу ТОВ «Сакцент-Плюс» № 1 від 01.07.2013, ОСОБА_2 приступила до виконання обов'язків директора ТОВ «Сакцент-Плюс».

Згідно копії видавничого договору № 16 від 05.12.2005, автор ОСОБА_7 зобов'язується укласти твір українською мовою та передати ексклюзивне право на видання книги ОСОБА_7 «ІНФОРМАЦІЯ_2», а видавництво ТОВ «Сакцент-Плюс» зобов'язується виплатити їй гонорар у розмірі 7607 грн. 50 коп.

Відповідно до копії листа ТОВ «Сакцент-Плюс» № 80 від 21.11.2005, який адресований ОСОБА_5, директор вказаного товариства звернулась до останнього з пропозицією укласти договір аналогічний тому, що укладений з іншим спадкоємцем, а саме ОСОБА_7, однак відшукати ОСОБА_5 за місцем його реєстрації ОСОБА_2 не вдалося.

Після чого, ТОВ «Сакцент-Плюс» в особі директора ОСОБА_2 вирішило видавати збірку ОСОБА_9 «ІНФОРМАЦІЯ_2» без договору з одним із його спадкоємців авторських прав на твори, уклавши при цьому договір з іншим спадкоємцем ОСОБА_7 Так, у 2005 році видано, а у 2006 році реалізовано 20 000 примірників збірки ОСОБА_9 «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Відповідно до висновку експерта № 22 (ІВ) від 27.01.2015, сума матеріальних збитків, завданих ОСОБА_5 внаслідок порушення авторського права з боку директора ТОВ «Сакцент-Плюс» ОСОБА_2 при виданні книги ОСОБА_9 «ІНФОРМАЦІЯ_2» становлять 7607 гривень 50 копійок.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23.09.2011, позов ОСОБА_5 до ТОВ «Сакцент-Плюс» про поновлення порушених авторських прав шляхом зобов'язання вказаного товариства припинити випуск, реалізацію та інше використання книг ОСОБА_9 «ІНФОРМАЦІЯ_2», стягнення на користь ОСОБА_5 з ТОВ «Сакцент-Плюс» компенсації, залишено без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 22.12.2011, апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23.09.2011 в справі за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Сакцент-Плюс» про поновлення порушених авторських прав, припинення дій що порушує авторське право та стягнення компенсації, задоволено частково, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23.09.2011 скасовано та ухвалено нове рішення, відповідно до якого ТОВ «Сакцент-Плюс» заборонено випуск, реалізацію та інше використання книг ОСОБА_9 «ІНФОРМАЦІЯ_2»; з ТОВ «Сакцент-Плюс» на користь ОСОБА_5 стягнуто завдану внаслідок порушення авторського права компенсацію в розмірі 703 200 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.01.2012, у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Сакцент-Плюс» про поновлення порушених авторських прав, припинення дій, що порушує авторське право та стягнення компенсації за касаційною скаргою ТОВ «Сакцент-Плюс» на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22.12.2011, відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.04.2012, касаційну скаргу ТОВ «Сакцент-Плюс» про скасування рішення Апеляційного суду м. Києва від 22.12.2011, задоволено частково, рішення Апеляційного суду м. Києва від 22.12.2011 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до рішення Апеляційного суду м. Києва від 11.09.2012, апеляційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23.09.2011 у справі за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Сакцент-Плюс» про поновлення порушених авторських прав, припинення дій, що порушує авторське право та стягнення компенсації, задоволено частково, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23.09.2011 скасовано та ухвалено нове, відповідно до якого ТОВ «Сакцент-Плюс» заборонено випуск, реалізацію та інше використання книг ОСОБА_9 «ІНФОРМАЦІЯ_2»; з ТОВ «Сакцент-Плюс» на користь ОСОБА_5 стягнуто завдану внаслідок порушення авторського права компенсацію в розмірі 22040 грн., що складає 20 розмірів мінімальної заробітної плати. Крім того, у вищевказаному рішенні також зазначено, що «Права, що перейшли до спадкоємців, складають одне ціле, жоден із спадкоємців не вправі без достатніх для цього підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору. Винагорода за використання твору розподіляється між спадкоємцями відповідно до часток у спадщині».

Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 34954846 від 30.10.2012, відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2-4491 від 25.10.2012, який видав Оболонський районний суд м. Києва, про стягнення з ТОВ «Сакцент-Плюс» на користь ОСОБА_5 суму боргу 22040 грн.

Також, згідно копії постанови про закінчення виконавчого провадження № 34954846 від 11.03.2013, боржник ТОВ «Сакцент-Плюс» борг на суму 22040 грн. сплатив в повному обсязі, а тому виконавче провадження з примусового виконання, закінчено.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що під час досудового розслідування не здобуто достатніх доказів, які б вказували на наявність у вищенаведених діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України, зокрема з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

17.02.2015 ОСОБА_2, в порядку ст. 278 КПК України, вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України (незаконне відтворення та розповсюдження творів літератури, що завдало матеріальної шкоди у значному розмірі).

24.07.2015 ОСОБА_2, в порядку ст. 279 КПК України, вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України.

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Самойловим М.В. кримінальне провадження № 12013110050007452 від 27.05.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Так, злочин, передбачений ч. 1 ст. 176 КК України, із суб'єктивної сторони характеризується умислом.

Проте, як вбачається з матеріалів досудового розслідування ОСОБА_2 не виконала жодної дії, яка б свідчила про наявність умислу на незаконне відтворення та розповсюдження творів літератури, а саме збірки ОСОБА_9 «ІНФОРМАЦІЯ_2», що свідчить про відсутність ознак суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України.

Також, злочин, передбачений ч. 1 ст. 176 КК України, є злочином з матеріальним складом, тобто є закінченим з моменту настання суспільно-небезпечних наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Наслідки у вигляді матеріальних збитків настали у січні 2006 року.

Отже, для кваліфікації вказаного діяння необхідно застосовуватиположення ч. 1 ст. 176 КК України, які діяли на момент настання наслідків (січень 2006 року), а саме ч. 1 ст. 176 КК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності» №850-IV від 22.05.2003, відповідно до якої незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі.

Згідно із приміткою до вказаної статті, у статтях 176 та 177 КК України матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Так, відповідно до ст. 22.5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті).

Так, відповідно до ст. 82 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» №3235-IV від 20.12.2005, станом на 01.01.2006 мінімальна заробітна плата становила 350 грн.

Згідно ст. 6.1.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законів України» №2771-IV від 07.07.2005, який набрав чинності 01.01.2006, податкова соціальна пільга становить 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом станом на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином, податкова соціальна пільга станом на січень 2006 року становила 175 грн. (50% від 350 грн.), тобто кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 176 КК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності» №850-IV від 22.05.2003, настає лише у випадку завдання матеріальної шкоди у великому розмірі, тобто на суму 35000 грн. і більше.

Отже, відсутні такожознаки об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КК України, єдиною підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як встановлено за наслідками дослідження матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування проведено повно та всебічно, підстав для проведення додаткових слідчих дій не убачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 9, 303-307, 309, 372, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги адвоката Студзінському М.А. подану в інтересах ОСОБА_5 на постанову прокурора Київської місцевої прокуратури №5 Самойлова М.В. від 12.05.2016, про закриття кримінального провадження № 12013110050007452 - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Слідчий суддя: В.В. Дев'ятко