Ухвала суду № 62295090, 27.10.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

__________

У Х В А Л А

Іменем України

27 жовтня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Суддів - Збитковської Т.І, ОСОБА_1К, ОСОБА_2П, секретаря судового засідання Мельник С.Ю. Прокурора Ковальчук Л.В.

Підозрюваного ОСОБА_3

Захисника - адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Острозького районного суду Рівненської області від 12 жовтня 2016 року у кримінальному провадженні № 12016180170000305, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_5А, погоджене прокурором Бережнюк Т.В, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше неодноразово судимого, востаннє - вироком Острозького районного суду від 12 березня 2016 року за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на один рік і чотири місяці позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком в два роки, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, з визначенням застави в сумі 18850 грн.

Як вбачається з клопотання, ОСОБА_3 підозрюється в тому, що 12 липня 2016 року близько 09 год. 40 хв, знаходячись поблизу перукарні Міф, що по вул. Гальшки Острозької 1 в м. Острог Рівненської області, діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу проник через задні двері в незамкнений автомобіль марки Форд Транзіт реєстраційний номер ВК 4013ВМ, належний на праві власності ОСОБА_6В, де з паперової коробки, яка знаходилась під переднім сидінням автомобіля, намагався викрасти її грошові кошти в сумі 950 грн, однак, з причин, незалежних від його волі, не довів свій злочин до кінця, будучи затриманим на місці вчинення злочину потерпілою.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_3А, покликаючись на незаконність ухвали від 12.10.2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвали про його затримання від 09.09.2016 року, доводить, що наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є недоведеними, у звязку з чим просить прийняти справедливе і законне рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника-адвоката ОСОБА_4 на підтримання поданої апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали клопотання та кримінального провадження № 12016180170000305, наданого в розпорядження апеляційної інстанції, обговоривши викладене в апеляційній скарзі підозрюваного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно положень ст. 5 Європейської Конвенції з прав людини ( 1995 р.) законним та обґрунтованим вважається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 11 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до пяти років, та існує ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, в тому числі і за вчинення тяжкого злочину, негативно характеризується за місцем проживання (к.п. а.с. 102), як особа, що зловживає алкогольними напоями, порушує громадський порядок і спокій мешканців села, ніде не працює, не має постійного джерела прибутку та схильний до скоєння крадіжок, оскільки систематично вчиняв злочини проти приватної власності ( а.с. 15) і підозрюється в скоєнні умисного корисливого злочину в період іспитового строку, встановленого вироком Острозького районного суду від 12 березня 2016 року, що дає підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинення іншого кримінального правопорушення, про що йдеться і в доводах прокурора при апеляційному розгляді справи.

За таких обставин, на думку колегії суддів, при обранні запобіжного заходу ОСОБА_3 суд дотримався вимог п. п. 3-8 ч. 1 ст. 178 КПК України і вірно прийшов до висновку про обрання підозрюваному запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, визначивши, відповідно до положень ч. 4, п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави у встановлених законом межах, що забезпечить дотримання ОСОБА_3 його процесуальних обовязків.

Що ж до ухвали суду від 09.09.2016 року про затримання ОСОБА_3А, як підозрюваного, то згідно ст. 309 КПК України вказана ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу слідчого судді Острозького районного суду від 12 жовтня 2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

С У Д Д І:

Т.І. ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_2