Рішення № 6229431, 13.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.09 Справа № 10/124

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домеро", м. Луганськ

про стягнення 5 195 грн. 34 коп.

Суддя Мінська Т.М.

представники сторін:

позивач - ОСОБА_1, паспорт серії МН № 561473 виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області від 04.01.2003р.;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги: про визнання договору поставки укладеним та дійсним від 18.02.2008р. між ФОП ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домеро» та про стягнення з відповідача заборгованості за договором доручення від 26.03.2009р. № 26/03/09/45 у розмірі 5 037 грн. 50 коп., інфляційні 23 грн. 87 коп., 3% річних 14 грн. 07 коп., пеню - 119 грн. 90 коп., всього 5 195 грн. 34 коп.

Заявою від 10.07.2009р. позивач відповідно до ст. 22 ГПК України зменшив розмір майнових позовних вимог і просить про визнання договору поставки укладеним та дійсним від 18.02.2008р. між ФОП ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домеро»та про стягнення боргу у розмірі 4 037 грн. 50 коп., інфляційні втрати 64 грн. 82 коп., 3% річних 26 грн. 36 коп., пеню - 225 грн. 28 коп., всього 4353 грн. 96 коп.

У складі судових витрат позивач просить стягнути 1700 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, участь у судовому засіданні свого представника не забезпечив.

Ухвали господарського суду від 11.06.2009р. про порушення провадження у справі, від 25.06.2009р. про відкладення розгляду справи на 13.07.2009р. направлялись за адресою відповідача, яка підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб підприємців, тобто відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином. Згідно довідок поштового відділення дані ухвали за заявою направлялись за іншою адресою: м. Луганськ, вул. Совєтська, 20-б, але також повернуті з поміткою поштового відділення організація вибула. Відомості про фактичне місцезнаходження відповідача відсутні.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони мають не лише права, а і обовязки, зокрема, сторони зобовязані вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. Вищевказані обставини свідчать про невиконання відповідачем своїх обовязків. Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглянув справу за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (позивач у справі) за усною угодою згідно рахунку фактури № СФ 0110 від 18.02.2008р. поставила на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домеро»(відповідача у справі) за накладною № РН 0000214 від11.04.2008р. продукцію на суму 11075 грн. 00 коп. Факт отримання продукції підтверджується довіреністю ЯОЯ № 357059 від 11.04.2008р., виданою відповідачем.

Відповідач провів частково оплату за поставлену продукцію:

14.03.2008р. 5537 грн. 50 коп., 04.02.2009р. - 500 грн. 00 коп. Позивачем 15.04.2009р. направлено відповідачу претензію № 934 від 14.04.2009р. з вимогою оплатити поставлену за накладною № РН 0000214 від 11.04.2008р. продукцію в сумі 5037 грн. 50 коп. Позивач повідомив про перерахування відповідачем 30.04.2009р. суми 1000 грн., в звязку з чим розмір заборгованості за розрахунком позивача становить 4037 грн. 50 коп.

Відповідно до вимог ст.. 530 ЦК України відповідач повинен був оплатити за поставлену продукцію до 23.04.2009р.

Виходячи із строку оплати до 23.04.2009р. позивачем нараховано інфляційні втрати за травень - червень 2009 року, що становить 64 грн. 82 коп., 3 % річних за період з 23.04.2009р. по 09.04.2009р., що становить 26 грн. 36 коп., а також пеню за цей же період в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 225 грн. 28 коп.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 4037 грн. 50 коп. підтверджені матеріалами справи, і визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми. Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат і 3 % річних також підлягають задоволенню.

Вимоги в частині стягнення пені є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Виконання зобовязання згідно ст. 546 Цивільного кодексу України може забезпечуватися неустойкою, яка існує у вигляді штрафу та пені. А відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення зобовязання вчиняється у письмовій формі. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але сторони не укладали письмово договору, в тому числі стосовно забезпечення зобовязання неустойкою у вигляді пені. Таким чином, відсутність угоди в письмовій формі, якою передбачено нарахування пені, позбавляє позивача права на нарахування пені за прострочення виконання грошового зобовязання.

Щодо вимоги про визнання договору поставки укладеним та дійсним від 18.02.2008р. між ФОП ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домеро», то визнання договору укладеним є встановленням факту, а не способом захисту. Вимога про визнання договору дійсним може бути способом захисту у випадках, передбачених законом, зокрема, коли законом вимагається дотримання нотаріальної форми договору. Відтак, вказані вимоги не відповідають встановленим способам захисту, в задоволенні цих вимог слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості в сумі 4 037 грн. 50 коп., інфляційні втрати 64 грн. 82 коп., 3% річних 26 грн. 36 коп., в решті вимог слід відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, а саме: витрати по сплаті держмита витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Щодо стягнення витрат на правову допомогу у складі судових витрат, то наданими документами не підтверджується, що дані витрати повязані з розглядом даної справи, оскільки договір доручення, а також інші документи не містять посилання на дану справу.

Відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою позивача у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домеро», м. Луганськ, кв. Шевченко, 6, ідентифікаційний код 31784550 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 заборгованість в сумі 4037 грн. 50 коп., інфляційні втрати в сумі 64 грн. 82 коп., 3 % річних в сумі 26 грн. 36 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 96 грн. 72 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 148 грн. 16 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

підписано 16.07.2009р.

Суддя Т.М.Мінська