Рішення № 62293231, 24.10.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2711/16 Справа № 199/6072/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник О. Г. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 року року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 грудня 2015 року

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 11.06.2008 року ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №ML-301/253/2008, згідно якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 45 000,00 дол. США. на термін до 13.06.2022 року та зобов'язувалася повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором. 08.07.2009 р. з ОСОБА_2 був укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору, за яким ОСОБА_2 встановлено новий графік погашення заборгованості.

11.06.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № SR-301/253/2008/1, за яким останній прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 всіх боргових зобов'язань перед Банком за кредитним договором.

27.06.2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким останній прийняв право вимоги за кредитним договором № ML-301/253/2008 від 11.06.2008 р., а також за договором поруки № SR-301/253/2008/1 від 11.06.2008 р.

Банк належним чином виконав свої зобов'язання та надав відповідачу вказану вище суму грошових коштів, натомість відповідач умови договору не виконує, має заборгованість перед Банком у сумі 44 860,77 дол. США, яка складається:42 808,09 - тіло кредиту; 2 052,68 - відсотки за кредитом. Зважаючи на вказане вище, просив стягнути з відповідачів солідарно на свою користь суму заборгованості у розмірі 44 860,77 дол. США, що за курсом НБУ становить 524 702,69 грн. та судові витрати у справі.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто солідарно з Ніколаєвої Тетяни Анатоліївни та Ніколаєва Юрія Васильовича на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-301/253/2008 від 11.06.2008р. у сумі 44 860,77 дол. США що відповідно до курсу НБУ складає 524 702,69 грн.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідач просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, подали заяви про відкладення розгляду справи в зв'язку із знаходженням у відпустках та відсутністю в м.Дніпропетровську, проте, будь-яких документів на підтвердження відсутності в місті та на поважність причин неявки не надали.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі свої зобов'язання належним чином не виконували,тому заборгованість підлягає примусовому стягненню з відповідачів солідарно.

Однак з таким висновком повністю погодитись неможливо з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 11.06.2008 року ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № ML-301/253/2008, згідно якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 45 000,00 дол. США. на термін до 13.06.2022 року та взяла на себе зобов'язання повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором.

08.07.2009 року з відповідачем ОСОБА_2 був укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору, за яким їй встановлено новий графік погашення заборгованості.

11.06.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № SR-301/253/2008/1, за яким останній прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 всіх боргових зобов'язань перед Банком за кредитним договором.

27.06.2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким останній прийняв право вимоги за кредитним договором № ML-301/253/2008 від 11.06.2008 р., а також за договором поруки № SR-301/253/2008/1 від 11.06.2008 р.

Банк належним чином виконав свої зобов'язання та надав відповідачу ОСОБА_2 вказану вище суму грошових коштів, натомість відповідач умови договору не виконує, має заборгованість перед Банком у сумі 44 860,77 дол. США, яка складається: 42 808,09 - тіло кредиту; 2 052,68 - відсотки за кредитом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно встановив, що відповідачем ОСОБА_2 порушено умови кредитного договору, тому з неї на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підлягає стягненню зазначена сума заборгованості.

В цій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а доводи апеляційної скарги - відхиленню, оскільки не спростовують висновків суду щодо встановлених обставин справи, стосуються переоціники доказів та фактично зводяться до незгоди з цими висновками. Суд першої інстанції в цій частині правильно визначився з характером спірних відносин, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам процесуального і матеріального права.

Проте позовні вимоги до ОСОБА_3 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № SR-301/253/2008/1.(а.с. 18)

Згідно п.1.1. Договору, поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Вищезазначеним договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки п.4.2. Договору встановлено, що відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.

Враховуючи, що за умовами п.1.5.1. частини №2 кредитного договору № ML-301/253/2008(а.с.5), повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку Платежів, тому відносно поруки діє положення ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, останнє погашення заборгованості відбулося 08.05.2012 р. (а.с.58). За таких обставин, право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного боржником зобов'язання щодо повернення кредитних коштів у Банку виникло починаючи з травня 2012 року, протягом наступних шести місяців.

Позивач звернувся з позовом до поручителя лише у липні 2014 року, тим самим втратив своє суб'єктивне право на застосування судових заходів захисту.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 грудня 2015 рокув частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № ML-301/253/2008 від 11.06.2008 р. у сумі 44 860,77 дол. США, що відповідно до курсу НБУ складає 524 702,69 грн. підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3

В порядку ст. 88 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню в частині розподілу судових витрат з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача судового збору в розмірі 3654 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 грудня 2015 рокув частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №ML-301/253/2008 від 11.06.2008р. у сумі 44 860,77 дол. США що відповідно до курсу НБУ складає 524 702,69 грн. - скасувати і відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 грудня 2015 року в частині стягнення судового збору - скасувати і ухвалити в цій частині нове.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 3654 грн. 00 коп.

В решті рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 грудня 2015 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С. Городнича

О.В.Лаченкова