Постанова № 62292067, 26.10.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 910/23970/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Селіваненка В.П., Студенця В.І., за участі представників сторін Ю. Эфімової (дов. від 23.05.2016), О. Євсєєвої (дов. від 10.05.2016), О.Сидорчук (дов. від 01.09.2016), Є. Клименка (дов. від 30.12.2015), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київфундаментбуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30 травня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 липня 2016 року у справі № 910/23970/15 за позовом приватного акціонерного товариства "Київфундаментбуд" до державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України в особі Департаменту Державної виконавчої служби України, товариства з обмеженою відповідальністю "Цитадель КМД", товариства з обмеженою відповідальністю "Логірус", товариства з обмеженою відповідальністю "Дев-Груп", товариства з обмеженою відповідальністю "Вайд-ЛТД", товариства з обмеженою відповідальністю "Кардинал Інвест", іноземної компанії "Голдман Промоушн ЛТД", третя особа: публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Сордант", в інтересах якого діє товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія по управлінню активами "Домініон-Капітал", про визнання недійсними результатів електронних торгів,

УСТАНОВИВ: У вересні 2015 року приватне акціонерне товариство "Київфундаментбуд" звернулося до господарського суду з позовом до державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби України, товариства з обмеженою відповідальністю "Цитадель КМД" про визнання недійсними електронних торгів, проведених 2 вересня 2015 року та їх результатів з реалізації адміністративно-виробничої будівлі, загальною площею 1522 м2 у місті Києві по вул. Куренівській, 16-А, що оформлені протоколом №112973; визнання недійсним протоколу № 112973 про ведення електронних торгів; акта державного виконавця від 18 вересня 2015 року № 23237641/2 про проведені електронні торги; скасування свідоцтва від 18 вересня 2015 року про право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Цитадель КМД" на придбане нерухоме майно; скасування запису від 18 вересня 2015 року № 11244312 про право власності на спірне нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зобов'язання державного підприємства "Інформаційний центр" призначити нові електронні торги з реалізації спірної будівлі (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 2 лютого 2016 року, у позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог. Постановою Верховного Суду України від 6 квітня 2016 року зазначені судові акти були скасовані, а справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду позивач подав доповнення до позовної заяви і просив, зокрема, витребувати на користь приватного акціонерного товариства "Київфундаментбуд" з чужого незаконного володіння від товариства з обмеженою відповідальністю "Логірус", товариства з обмеженою відповідальністю "Дев-Груп", товариства з обмеженою відповідальністю "Вайд-ЛТД", товариства з обмеженою відповідальністю "Кардинал Інвест" адміністративно-виробничу будівлю (літ. З) у місті Києві по вулиці Куренівській, 16-А, виключивши з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно за товариством з обмеженою відповідальністю " Логірус " (за яким зареєстровано ? частки у праві спільної часткової власності на будівлю, номер запису про право власності 12771524, рішення про реєстрацію 27542809 від 25.12.2015 року) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дев-Груп " (за яким зареєстровано ? частки у праві спільної часткової власності на будівлю, номер запису про право власності 12771254, рішення про реєстрацію 27542809 від 25.12.2015 року), та виключивши відомості про реєстрацію іпотечного обтяження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайд-ЛТД" (номер запису про обтяження 12844423, рішення про реєстрацію 27673792 від 29.12.2015 року), а також відомості про реєстрацію прав на управління нерухомим майном Товариства з обмеженою відповідальністю " Кардинал Інвест " (номер запису про речове право 13216094, рішення про реєстрацію 28197208 від 11.02.2016 року).

Ухвалою від 11 травня 2016 року господарський суд прийняв зазначену вимогу до розгляду і залучив до участі у справі відповідачами товариство з обмеженою відповідальністю "Логірус", товариство з обмеженою відповідальністю "Дев-Груп", товариство з обмеженою відповідальністю "Вайд-ЛТД", товариство з обмеженою відповідальністю "Кардинал Інвест".

За клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю "Логірус" та товариства з обмеженою відповідальністю "Дев-Груп" господарський суд ухвалою від 23 травня 2016 року залучив відповідачем іноземну компанію "Голдман Промоушн ЛТД" (Республіка Сейшельські Острови).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 травня 2016 року (суддя Я. Карабань) провадження у справі зупинено до 5 грудня 2016 року з мотивів відсутності представництва іноземної компанії "Голдман Промоушн ЛТД" в Україні та належного повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи; зобов'язано позивача в строк до 1 серпня 2016 року надати Господарському суду міста Києва нотаріально посвідчений переклад англійською мовою: поданої до суду позовної заяви від 7 вересня 2015 року з урахуванням змін та уточнень до неї в трьох примірниках; даної ухвали в трьох екземплярах, а також витребувано у відповідача: письмовий відзив на позов з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини; належним чином засвідчені копії документів, які посвідчують статус юридичної особи за країною перебування.

Зазначену ухвалу позивач оскаржив в апеляційному порядку з тих підстав, що вважає іноземну компанію "Голдман Промоушн ЛТД" неналежним відповідачем у справі, а також неправильне застосування судом Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року (далі - Конвенція), оскільки іноземна компанія має в Україні своїх представників.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 липня 2016 року ухвалу залишено без змін.

Приватне акціонерне товариство "Київфундаментбуд" просить ухвалу та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 79 Господарського процесуального кодексу України та передати справу до Господарського суду міста Києва.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, товариство з обмеженою відповідальністю "Вайд-ЛТД", товариство з обмеженою відповідальністю "Кардинал Інвест" право на подання відзиву на касаційну скаргу не використали та їхні представники в судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач подав віндикаційний позов, сторонами якого відповідно до закону виступають власник майна, який позбавлений права володіти майном, та незаконний фактичний володілець майна. На час подання позивачем доповнень до позовної заяви та прийняття господарським судом ухвали від 30 травня 2016 року іноземна компанія "Голдман Промоушн ЛТД" спірним майном не володіла, а отже позовна вимога до цієї особи не пред'являлася.

Намір іноземної компанії укласти до 31 грудня 2016 року з відповідачами у даній справі - товариством з обмеженою відповідальністю "Логірус" і товариством з обмеженою відповідальністю "Дев-Груп" - договір про купівлю-продаж спірного нерухомого майна (пункт 1 Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29 квітня 2016 року) не свідчить про те, що особа може бути стороною віндикаційного позову.

На стадії перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 30 травня 2016 року позивач звернув увагу суду на той факт, що Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна від імені іноземної компанії "Голдман Промоушн ЛТД" укладений громадянином І.Осколковим, який діяв на підставі довіреності, виданої 1 квітня 20016 року. Оскільки примірник даного договору був поданий відповідачами місцевому господарському суду, висновок апеляційного господарського суду про неприйняття додаткового доказу суперечить правилу частини першої статті 101 Господарського процесуального кодексу України. Так само щодо доводів позивача про те, що іноземна компанія "Голдман Промоушн ЛТД" має в Україні майно, які ґрунтуються на відкритих і загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (статті 10 і 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Відповідно до статті 125 цього Кодексу в разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Вимоги щодо порядку опрацювання доручень про вручення документів визначаються Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року №1092/5/54.

За змістом пунктом 2.1. цієї Інструкції якщо при розгляді справи виникне необхідність у врученні документів за кордоном, суд України складає відповідне доручення про надання правової допомоги, яке на підставі Конвенції надсилає до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 Конвенції, напряму (пункт 6.7. Інструкції).

Зупинення провадження у справі, що розглядається, зумовлюється відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, на дату прийняття ухвали, що оспорюється, докази звернення Господарського суду міста Києва із судовим дорученням до органу Республіки Сейшельські Острови були відсутні. Апеляційний господарський суд на таке порушення процесуального закону уваги не звернув.

Прохання про вручення за кордоном судових документів відправлено Господарським судом міста Києва лише 1 вересня 2016 року. Зазначена обставина впливає на строки вирішення спору в контексті вимог статті 15 Конвенції і Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах".

Залучення за клопотанням відповідачів до участі у справі особи, яка не володіє спірним майном має розцінюватися господарським судом як зловживання стороною процесуальними правами. Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших його учасників та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд справи упродовж розумного строку.

Неправильне застосування господарськими судами статтей 79 і 101 Господарського процесуального кодексу України зумовлює скасування ухвали та постанови, що оспорюються.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київфундаментбуд" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30 травня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 липня 2016 року у справі № 910/23970/15 скасувати.

Справу передати до Господарського суду міста Києва.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя В. П. Селіваненко Суддя В. І. Студенець