Ухвала суду № 62291990, 24.10.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 жовтня 2016 року Справа № 905/473/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на ухвалуГосподарського суду Донецької області від 16.02.2016та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 22.08.2016у справі№905/473/16 Господарського суду Донецької областіза заявоюПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Діно", 2. ОСОБА_4провидачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду

в с т а н о в и в :

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХП1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України). Таким законом є Закон України "Про судовий збір".

Стаття 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Нормами даної статті також закріплено, що ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1 378,00 грн.

Враховуючи викладене, виходячи зі ставок судового збору, встановлених Законом України "Про судовий збір", розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги становив 1 378 грн.

Однак до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додано квитанцію №ПН1737 від 09.09.2016 про сплату судового збору у розмірі 1 000 грн., яка не є доказом сплати судового збору в установленому розмірі.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ1 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.02.2016 та постанову у справі № 905/473/16 із доданими матеріалами повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді О.Євсіков

О.Попікова