Постанова № 62289351, 26.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1475/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування висновку від 25.02.2016 року,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом. З урахуванням уточнень до адміністративного позову, позивач просить: визнати дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо проведення атестації заступника начальника Любашівського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Одеській області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - протиправними; скасувати атестаційний лист атестаційної комісії Південного регіону Національної поліції України в Одеській області з висновком від 25.02.2016 року щодо проведення атестації заступника начальника Любашівського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Одеській області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 Позивач просить задовольнити заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові.

В ході судового розгляду справи, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Представник Головного управління Національної поліції в Одеській області до судового засідання не з'явився, заперечував проти вказаного адміністративного позову з підстав викладених у письмових запереченнях, залучених до матеріалів справи.

Представник Атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції в Одеській області також не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи. Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_2. Скасовано атестаційний лист атестаційної комісії Південного регіону Національної поліції України в Одеській області з висновком від 25.02.2016 року щодо проведення атестації заступника начальника Любашівського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Одеській області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 Стягнуто з Головного управління Національної поліції України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 21 (двадцять одну) копійку суму сплаченого судового збору на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Не погодившись з таким судовим рішенням Головне управління Національної поліції в Одеській області звернулось до суду з апеляційною скаргою на зазначену постанову. Апелянт просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 службу в органах внутрішніх справ проходив з грудня 2002 року.

07 листопада 2015 року ОСОБА_2 призначений на посаду заступника начальника відділу Любашівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з присвоєнням йому спеціального звання «капітан поліції» в порядку переатестування (а.с. 19).

29.01.2016 року ГУНП в Одеській області був виданий наказ № 133 «Про організацію проведення атестування поліцейських ГУНП в Одеській області» з 19.02.2016 року.

Наказом ГУНП в Одеській області від 18.02.2016 року №285 затверджено персональний склад Атестаційної комісії ГУНП (п.1 - 14 АК), п.3 визначено місце проведення засідань АК: м. Одеса, вул. Успенська,1 (а.с. 86-89).

Після проходження тестування позивач був направлений на атестування шляхом включення його до списку поліцейських, які підлягають атестуванню та повідомлення про призначення співбесіди з атестаційної комісією Південного регіону, яка була визначена на 25.02.2016 року.

25.02.2016 року за результатами атестування позивача Атестаційна комісія №4 ГУ НП в Одеській області прийняла рішення (висновок): «п. 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» (а.с.83-84).

Позивач, не погодившись з даним висновком атестаційної комісії №4 ГУ НП в Одеській області подав скаргу до Атестаційної апеляційної комісії (а.с.17-18).

Листом від 14.03.2016 року за №С9/1000 позивачу було повідомлено про те, що згідно листа Апеляційної комісії Південного регіону в м. Одесі від 11.03.2016 №4/Аз апеляційна скарга позивача залишена без розгляду на підставі п.5 розділу ІV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 №1465 листом висновок атестаційної комісії залишила без розгляду.(а.с. 39).

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції не була розглянута позовна вимога щодо визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо проведення атестації ОСОБА_2. Окрім цього, суд першої інстанції не надав уваги черговості оскаржених рішень суб'єктів владних повноважень.

Отже, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

02 липня 2015 року прийнятий Закон України «Про Національну поліцію» №580-VІІІ, який згідно з його преамбулою визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно до вимог п.1 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закон №580-VІІІ набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1,2,3,7-13,15,17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) ч.7 ст.15 та ч.5 ст.21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.

Закон України «Про Національну поліцію» опублікований 06.08.2015 року та набрав чинності 07.11.2015 року.

Відповідно до вимог п.4 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 8 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Згідно до вимог п.9 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до вимог п.12 працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань, зокрема майор міліції - майор поліції.

Проходження служби в поліції регулюється Законом України «Про Національну поліцію» та іншими нормативно-правовими актами (ст. 60 Закону України «Про Національну поліцію»).

Статтею 59 цього Закону визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

Згідно з приписами статті 58 Закону України «Про національну поліцію» призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» шляхом видання наказу про призначення за його згодою він вважається відповідно до ст.58 Закону призначеним безстроково.

Проте, аналіз правової норми - пункту 9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» свідчить про те, що вказана норма (п. 9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень) не визначає будь-якого окремого порядку прийняття на службу в поліцію, а визначає порядок прийняття на службу в поліцію осіб, які проходили службу в органах міліції, у зв'язку з ліквідацією цих органів - суб'єктів публічного права та утворення органів поліції.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 з 07.11.2015 року проходить службу на призначеній посаді в органах Національної поліції, у відповідності до ст.58 Закону України «Про Національну поліцію» безстроково (до виходу на пенсію або у відставку) із забезпеченням відповідних гарантій поліцейського, за умови успішного виконання службових обов'язків.

Крім того, атестація поліцейських є індивідуальним заходом, який здійснюється з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність конкретного поліцейського (ч.1 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію»).

Пунктами 9-12 Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» не було передбачено проведення атестації усіх без будь-яких виключень працівників поліції, які перейшли на службу за переводом з лав міліції, як передумову їх прийняття на службу в Національну поліцію чи зайняття ними конкретних посад.

Частиною 1 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію» взагалі не передбачено проходження поліцейськими так званих планових атестацій, для підтвердження ними відповідності займаним посадам.

Таким чином, колегія суддів вважає, що наказ ГУНП в Одеській області від 29.01.2016 року № 133, яким прийнято рішення про проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Одеській області та підпорядкованих йому підрозділів, виданий в порушення вимог ст.3 Закону України «Про Національну поліцію», не ґрунтується на положеннях Конституції та законах України та в порушення вимог ч.1 ст.7 цього ж Закону не забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстав, встановлених Законом України «Про Національну поліцію», для призначення проведення атестації усіх без будь-яких виключень поліцейських Головного управління Національної поліції в Одеській області та підпорядкованих йому підрозділів не було.

Щодо наявності індивідуальних підстав для проведення атестації позивача, визначених Законом України «Про Національну поліцію», колегія судді зазначає наступне.

Частиною 2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію» передбачені підстави проведення атестації поліцейського у окремих випадках.

Так, до таких випадків віднесені:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до даних атестаційного листа позивача від 25.02.2016 року, атестація позивача проводилась за відсутності посилання на жодну з підстав проведення атестації поліцейського, які визначені у ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію».

Навпаки, в цьому атестаційному листі зазначено, що позивач проходить службу в органах поліції з 07.11.2015 року та у займаній посаді атестується вперше.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що індивідуальних підстав, визначених ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію», для призначення ГУНП в Одеській області атестації позивача станом на 25.02.2016 року також не було.

Окрім того, колегія суддів вважає, що призначення для проведення атестації позивача протягом першого року проходження служби після призначення на посаду є незаконним, виходячи з наступного.

Статтею 12 цього Закону визначені категорії працівників, які не підлягає атестації. Так, зокрема, згідно до вимог ч.1 цієї статті не підлягають атестації працівники, які не відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

З атестаційного листа вбачається, що позивача було призначено на посаду 07.11.2015 року вперше, а тому він не міг бути призначений до проходження атестації за цією посадою до 07.11.2016 року.

За таких обставин, у ГУНП в Одеській області були відсутні підстави для включення посади, яку обіймав позивач до переліку осіб, які повинні пройти атестацію за наказом ГУНП в Одеській області №133 від 29.01.2016 року, та відповідно неправомірним є проведення його атестування.

Відповідно до Закону України «Про національну поліцію» розроблена Інструкція №1465, розділом ІV якої визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.

Згідно з пунктом 11 розділу IV Інструкції №1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Таким чином, саме атестаційний лист є основним документом, який розглядається атестаційними комісіями. Зазначене підтверджується також вимогами Інструкції щодо осіб, які складають вказані атестаційні листи та до їх змісту.

Пунктами 3 та 4 розділу IV Інструкції №1465 визначено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.

При цьому за змістом пунктів 7-9 Розділу ІV Інструкції №1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Дослідженням атестаційного листа відносно позивача встановлено, що ОСОБА_2 за період служби в органах внутрішніх справ та в органах поліції зарекомендував себе з позитивного боку, дисциплінованим, добросовісним, ретельним, професійно грамотним та досвідченим співробітником. У вирішенні службових питань проявляє принциповість, вміє будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі. Має досвід практичної роботи та уміло використовує свої знання. В атестаційному листі також зазначено про вміння організовувати роботу та постійну турботу про підвищення результатів службової діяльності. Висновок прямого керівника - займаній посаді відповідає.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що висновок Атестаційної комісії №4 ГУ НП в Одеській області від 25.02.2016 року «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» щодо заступника начальника відділу Любашівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області є протиправним та необґрунтованим та не може бути підставою для звільнення позивача з органів поліції.

Відповідно до вимог ч.1 ст.195 КАС України колегія суддів вважає за можливе вийти за межі доводів апеляційної скарги у зв'язку з встановленням під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, тому колегія суддів доходить до висновку про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню в певній частині.

Судова колегія визнає протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо проведення атестації ОСОБА_2 та визнає протиправним й скасовує висновок Атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 25 лютого 2016 року « 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» щодо ОСОБА_2.

У позовній вимозі щодо скасування атестаційного листу атестаційної комісії Південного регіону Національної поліції України в Одеській області з висновком від 25.02.2016 року щодо проведення атестації заступника начальника Любашівського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Одеській області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 слід відмовити, так як таке рішення відповідачем не приймалось.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що для захисту прав позивача слід задовольнити позов частково.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень, свою позицію суду не доказали та не обґрунтували її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково.

Відповідно до вимог ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат.

Згідно до вимог ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

01 вересня 2015 року набрали законної сили зміни до Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких за подачу апеляційної скарги на постанову судовий збір сплачується в розмірі 110% ставки, що підлягала сплаті при подачі адміністративного позову.

Під час подання адміністративного позову ставка судового збору складала 551,20 грн.

Оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року апелянту відстрочена сплата судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року до ухвалення судового рішення у справі, судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 606,32 грн. (110% х 551,20 грн. = 606,32 грн.) підлягає стягненню з відповідача - Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити частково, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року скасувати, ухвалити у справі нову постанову, якою частково задовольнити адміністративний позов ОСОБА_2.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо проведення атестації ОСОБА_2.

Визнати протиправним та скасувати висновок Атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції в Одеській області від 25 лютого 2016 року « 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» щодо ОСОБА_2.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області судовий збір за подачу апеляційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 коп.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 28.10.2016 року.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: А.В. Крусян